Огляд подій (05.03–11.03.2018)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
Головною подією у КНР стало відкриття 5 березня ц. р. першої сесії Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) 13-го скликання. В ході першого засідання був заслуханий та обговорений звіт прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна, який підвів підсумки розвитку країни за останні п’ять років, а також визначив головні завдання уряду на подальшу перспективу.
За словами Лі Кецяна, протягом згаданого періоду Китай проводив послідовну політику розвитку взаємовигідного співробітництва з іншими країнами світу та побудови економіки відкритого світу. В рамках такої політики Пекін виступив з пропозицією щодо спільної реалізації ініціативи «Пояс і шлях» та докладав активних зусиль у цьому напрямі. За провідної ролі КНР був створений Азіатський банк інфраструктурних інвестицій, заснований Фонд Шовкового шляху, запущена низка важливих проектів у галузі створення інфраструктури та торговельно-економічної взаємодії.
Крім того, був проведений комплекс внутрішніх реформ, що дозволило стабілізувати економічну ситуацію в країні. Свідченнями цього стали: збільшення ВВП з 8,5 трлн дол. США у 2012 році до 13 трлн дол. США у 2017 році; зростання числа працюючих у містах та селищах на 66 млн осіб; охоплення базовим медичним страхуванням 1,35 млрд осіб; зменшення кількості бідних на понад 68 млн осіб; створення мережі високошвидкісних залізниць та системи електронної комерції.
Разом з тим, Лі Кецян визнав існування низки важливих проблем, які включають: падіння економічних показників в окремих районах країни; збереження бюрократизму та формалізму в державних органах країни, що створюють перешкоди у веденні бізнесу та інвестиційній діяльності; невдоволення значної кількості людей житловими умовами, освітою та медициною.
| Звіт прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна на відкритті першої сесії Всекитайських зборів народних представників 13-го скликання | |
З урахуванням цього прем’єр Державної ради КНР визначив основні завдання на 2018 рік, а саме: забезпечення росту ВВП на рівні 6,5 %; утримання інфляції в межах 3 %; збільшення кількості робочих міст у містах та селищах на більш ніж 11 млн; зниження удільної єнергоємності ВВП на 3 %; підвищення доходів населення відповідно до росту економіки. При цьому передбачається: підтримка інноваційних галузей промисловості; продовження санації збиткових за застарілих виробництв; реформування та зміцнення податкової системи; подальший розвиток транспортної інфраструктури; покращення умов для залучення іноземних інвестицій; підйом села; вдосконалення систем медичного забезпечення та освіти.
Окрема увага Лі Кецяна була приділена питанню зміцнення військової безпеки країни. В цьому зв’язку він зробив наголос на необхідності виконання завдань КПК щодо побудови армії нової епохи з китайською специфікою, яка має гарантувати захист державного суверенітету, безпеки та інтересів Китаю. Головними передумовами досягнення даної мети були названі: продовження оборонної реформи, підвищення рівня бойової підготовки військ, якісне оновлення озброєння та військової техніки, вдосконалення системи мобілізації, а також активізація роботи в галузі військового виховання громадян. Для забезпечення зазначених заходів у 2018 році КНР збільшить військовий бюджет на 8,1 % до 175 млрд дол. США.
У рамках сесії була також проведена низка панельних дискусій, у т. ч. за участю Голови КНР Сі Цзіньпіна. Зокрема, він взяв участь в обговоренні стратегії підйому села з представниками провінції Шаньдун. При цьому розвиток сільського господарства на основі сучасних технологій був названий одним із основних пріоритетів уряду країни. Водночас з депутатами від провінції Гуандун були розглянуті питання інновацій і підготовки кадрів.
| Панельна дискусія за участю Голови КНР Сі Цзіньпіна з представниками провінції Шаньдун |
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Керівництво КНР зберігає посилену увагу до розвитку «Поясу і шляху». Зокрема, згадане питання порушувалось під час сесії Всекитайських зборів народних представників. За словами офіційного представника ВЗНП Чжан Єсуя, з часу започаткування «Поясу і шляху» в 2013 році китайська ініціатива вже принесла плідні результати в плані поглиблення співробітництва між Китаєм та його партнерами, що має спільну вигоду для всіх сторін. Так, посилилась інфраструктурна взаємопов’язаність між більш ніж 70 країнами-учасницями китайської ініціативи, а також були створені інститути їх фінансової підтримки.
Разом з тим, Чжан Єсуй спростував ствердження окремих політиків та експертів щодо використання Китаєм «Поясу і шляху» як інструменту реалізації його геополітичних інтересів. За його словами, міжнародна взаємодія в рамках ініціативи здійснюється на принципах рівності та взаємної вигоди і має на меті виключно економічний інтерес. У наведеному контексті «Пояс і шлях» насамперед відповідає тенденціям поглиблення співпраці і взаємного виграшу, а також загальним сподіванням на можливість спільного розвитку.
| Проект створення «Арктичного коридору» |
На цьому фоні все більший інтерес європейських країн викликають плани Пекіну щодо створення «Льодового Шовкового шляху» з Європи до Китаю. Так, уряди Фінляндії та Норвегії проводять переговори щодо створення т. зв. «Арктичного коридору», який має стати частиною китайської ініціативи з проведення найкоротшого прямого торговельного маршруту між Європою і АТР через арктичні моря.
Згідно з проектом, судна з Азії будуть розвантажуватися в порту Кіркенес або в інших портах на півночі Норвегії. Після цього вантажі доставлятимуться залізничним шляхом до Фінляндії і далі — до Естонії та країн Центральної і Західної Європи. Тим самим буде зекономлений час на проходження зайвих тисяч морських миль у порівнянні з маршрутом через Суецький канал або Індійський океан.
Виконання проекту потребуватиме спорудження близько 500 км залізничних колій з Норвегії до Фінляндії, а також залізничного тунелю між Фінляндією та Естонією. Основним інвестором має стати Китай, який зацікавлений в отриманні виходу до Арктичного регіону через реалізацію спільних арктичних ініціатив, таких як «Льодовий Шовковий шлях».
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
КНР та США докладають зусиль з урегулювання проблем у відносинах сторін та подальшого поглиблення стратегічного партнерства між двома країнами. 3 березня ц. р. завершився візит до США голови канцелярії Центральної керівної групи ЦК КПК з фінансових та економічних справ, глави китайської сторони на всеосяжному економічному діалозі між Китаєм і США Лю Хе.
Під час зустрічей між китайським представником та міністром фінансів США С. Мнучиним і головою Національної економічної ради Білого дому Г. Коеном обговорювались питання розвитку торговельно-економічної співпраці між двома країнами. При цьому Лю Хе підтвердив наміри Китаю і надалі розширювати прозорість політики країни, в т. ч. у рамках взаємодії зі США. За його словами, головною метою КНР є досягнення збалансованості торгівлі зі США за рахунок взаємного відкриття ринків. За результатами переговорів сторони дійшли згоди щодо продовження найближчим часом діалогу зі згаданих питань у Пекіні.
Прагнення КНР до покращання та поглиблення стосунків зі США було висловлено також офіційним представником Всекитайських зборів народних представників Чжан Єсуєм, який заявив, що співпраця і стабільний розвиток китайсько-американських відносин є єдиним правильним варіантом дій обох країн. Як відмітив Чжан Єсуй, Китай не хоче вести торговельну війну з США, але не буде бездіяльний у разі, якщо Сполучені Штати Америки завдадуть шкоди інтересам КНР.
Підсумки дискусії зі згаданих питань були підведені у ході телефонної розмови між Головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом США Д. Трампом 9 березня ц. р. Сторони провели поглиблений обмін думками щодо стану китайсько-американських відносин. При цьому була відмічена спільна згода щодо необхідності якнайшвидшого вирішення суперечностей між двома країнами, а також просування діалогу та співпраці за широким спектром напрямів.
Водночас продовжується розвиток відносин між КНР та країнами інших регіонів. Зокрема, 2 березня ц. р. у Македонії був відкритий Центр координації культурного співробітництва між Китаєм і країнами Центрально-Східної Європи у форматі «16+1». В ході урочистої церемонії міністр культури Македонії Р. Алагезовський відмітив надзвичайно важливе значення згаданої події, яка створює принципово нові можливості для поглиблення стосунків сторін. Разом з тим, за оцінками окремих експертів, заснування КНР подібних центрів (за прикладом «Россотрудничества») є потужним інструментом китайських спецслужб зі здійснення інформаційного впливу та створення лобістських груп у європейських країнах.
| Відкриття у Македонії Центру координації культурного співробітництва між Китаєм і країнами Центрально-Східної Європи у форматі «16+1» |
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
| Темпи зростання ВВП у Китаї в 2013–2017 рр. |
Китай продовжує демонструвати позитивні тенденції в економічному розвитку країни. Так, на сесії ВЗНП керівництво Державного комітету у справах розвитку та реформ КНР висловило впевненість у спроможності країни досягти 6,5-відсоткового економічного зростання у поточному році. За словами голови комітету Хе Ліфена, в цьому плані основними рушійними силами стануть збільшення внутрішнього споживання (внесок у зростання ВВП становитиме 60 %), інвестиції (30 %) та зовнішня торгівля (10 %). Ваговими складовими економічних досягнень країни стануть також подальший розвиток нових індустрій та сучасної сфери послуг.
Значний внесок у діяльність економіки КНР здійснюють підприємства приватного сектору. На сьогодні в Китаї функціонує 99,6 млн комерційних структур, зокрема, торгівельних компаній, приватних підприємств і сільських кооперативів. За словами керівника Головного державного управління торгово-промислової адміністрації Чжан Мао, кількість комерційних структур в Китаї зростає і може досягти 100 млн вже в березні поточного року. Все це є наслідком послідовних дій КНР з поліпшення ділового середовища, а саме: спрощення адміністративних перевірок та процедури реєстрації нових підприємств і реєстрації нерухомості, а також скорочення податкових виплат та зменшення тарифів на водо-, електро- і газопостачання.
Розвиток економіки КНР обумовлює збільшення обсягів енергетичних потреб країни. Згідно з повідомленням інформаційного агентства «S&P Global Platts», у минулому році обсяг імпорту зрідженого природного газу Китаєм збільшився на 48,4 % у порівнянні з попереднім роком до 37,89 млн тонн. За цим показником Китай вже випередив Південну Корею, посівши друге місце в світі після Японії.
3.3. Питання безпеки та силові структури
Ситуація довкола Корейського півострова. Позитивною тенденцією у розвитку ситуації в регіоні залишається продовження діалогу між КНДР та Південною Кореєю. 5 березня ц. р. у Пхеньяні відбулась зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина зі спеціальними посланниками президента Південної Кореї. Під час переговорів Кім Чен Ин висловив готовність ввести мораторій на ядерні та ракетні випробування і розпочати прямі переговори зі США щодо денуклеаризації Корейського півострова. За словами лідера КНДР, Пхеньян може припинити реалізацію своєї ракетно-ядерної програми у випадку надання гарантій безпеці його країні. Він також запевнив, що не буде використовувати ядерну зброю проти Південної Кореї. За результатами переговорів були досягнуті домовленості щодо проведення зустрічі глав двох корейських держав, а також першого за останні десять років спільного саміту КНДР та Південної Кореї з пошуку шляхів мирного врегулювання ситуації в регіоні (планується в квітні ц. р. у демілітаризованій зоні).
| Зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина зі спеціальними посланниками президента Південної Кореї |
Поглиблення діалогу між КНДР та Південною Кореєю було схвалено ООН та США. При цьому президент США Д. Трамп надав принципову згоду на зустріч з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.
Незважаючи на це, США продовжують кроки з посилення тиску на КНДР. 5 березня ц. р. офіційний Вашингтон ввів додаткові санкції проти Північної Кореї за вбивство спецслужбами країни брата діючого лідера КНДР Кім Чен Нама у лютому 2017 року в міжнародному аеропорту Куала-Лумпур (Малайзія). За заявою речниці Державного департаменту США Хезер Науерт, США мають докази того, що для цього урядом Північної Кореї був застосовуваний бойовий реагент VX.
Основні події в регіоні у військовій сфері.
США. Сполучені Штати Америки розширюють свою військову присутність у західній частині Тихого океану. 5 березня ц. р. американський авіаносець Carl Vinson вперше з моменту закінчення війни у В’єтнамі в 1975 році зайшов до центрального в’єтнамського порту Дананг. Метою п’ятиденного візиту є підтвердження факту покращання американсько-в’єтнамських відносин, а також демонстрація американського прапору в Південно-Китайському морі, в т. ч. у районі спірних Парасельських (Сіша) островів (між Китаєм та В’єтнамом).
| 5 березня ц. р. американський авіаносець Carl Vinson завітав до в’єтнамського порту Дананг | |
Росія. Незважаючи на демонстрацію стратегічного характеру російсько-китайських відносин, керівництво РФ продовжує розглядати КНР як одного із ймовірних військових противників. Свідченням цього є характер навчань, які проводяться в рамках перевірки військ Східного військового округу ЗС РФ за зимовий період навчання. 6 березня ц. р. на полігоні «Трехречье» в Амурській області Росії було проведено навчання батальйонної тактичної групи зі складу 38-ї окремої мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії (м. Благовещенськ). Відпрацьовувались питання відбиття наступу переважаючих сил противника з відходом на другий оборонний рубіж.
3.4. Наука та технології
Одним із пріоритетних напрямів дій КНР у науково-технічній сфері є реалізація різного роду космічних програм.
Зокрема, протягом поточного року планується запуск твердопаливної ракети-носія «Куайчжоу-11» («Швидкий човен-11») з мобільної пускової платформи на транспортному засобі. Ракета розроблена Китайським об’єднанням науки і техніки, має злітну масу 78 тонн і здатна виводити на кругову орбіту вантаж з максимальною вагою 1,5 тонни, а на геліосинхронну орбіту висотою 700 км — 1 тонну. Особливостями ракети-носія є мобільність, малий час підготовки старту, можливість швидкої адаптації до виконання різних завдань, а також низька вартість виведення вантажів (становить 10 тис. дол. США за один кілограм, що вдвічі менше у порівнянні з іншими ракетними системами).
Ракета-носій «Куайчжоу-11» дозволяє запускати в космос малі супутники, міні-супутники, одиночні супутники та групи супутників однієї системи. Ракети серії «Куайчжоу» називаються прикладом військово-цивільної інтеграції і розвитку космічних технологій комерційного призначення.
| Розроблена Китайським об’єднанням науки і техніки ракета «Куайчжоу-11» |
Водночас до 2020 року в Китаї заплановано запуск базового модуля космічної станції. Запуск має на меті перевірку ключових технологій будівництва космічної станції, а також підвищення загального рівня китайських космічних технологій. Наступним кроком стане запуск двох лабораторних модулів та їх стикування з базовим модулем.
Крім того, КНР демонструє значні успіхи у розвитку передових телекомунікаційних технологій. До червня ц. р. передбачається завершення розробки першої світової версії міжнародних стандартів мобільного зв’язку 5G на основі стандарту 3GPP R15. Для проведення відповідних експериментів у КНР діє платформа випробувань технологій мобільного зв’язку п’ятого покоління, яка була розроблена китайськими підприємствами ChinaMobile, Huawei та ZTE. Пілотні проекти стартують цього року в п’яти містах, зокрема Ханчжоу, Шанхаї, Гуанчжоу, Сучжоу та Ухані.
За словами директора Китайської академії інформації і телекомунікації Лю До, Китай активно досліджує модель комерційного застосування 5G зв’язку. Попереднього воно має розпочатись в 2019 році, а офіційно — в 2020 році. Згідно з прогнозом асоціації GSMA, до 2025 року мережа зв’язку п’ятого покоління покриє 40 % населення світу, а частка користувачів 5G складе 14 % від загальної кількості користувачів мобільного Інтернету.
| Перехід на 5G в основних країнах/регіонах (прогноз до 2025 року від GSMA) |
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною
| Підписання Меморандуму про взаєморозуміння між асоціацією “Укрсадпром” та корпорацією China Haisum Engineering |
Важливе значення для України мають плани КНР щодо збільшення обсягів інвестицій у різні галузі української економіки. За ствердженням радника Посольства Китаю в Україні Чжен Вея, китайська сторона готова розглядати всі пропозиції по співробітництву з Україною і може витратити на це суму більше обумовлених раніше 7 млрд дол. США.
Зокрема, протягом наступних двох років державна корпорація Китаю China Haisum Engineering планує інвестувати 515 млн дол. США в українську галузь переробки плодів, а також будівництво фруктових сховищ та виробничо-логістичних комплексів. Згідно з повідомленням асоціації «Укрсадпром», загалом передбачається реалізація 18 спільних проектів, які нестимуть взаємну вигоду для КНР та України.
