Огляд подій (07.05–13.05.2018)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього
Важливе значення для розвитку економіки АТР та сусідніх з ним регіонів має поглиблення співробітництва між Китаєм та Асоціацією країн Південно-Східної Азії (ASEAN), яке набуває все більш тісного характеру. 7 травня ц. р. у столиці Індонезії м. Джакарта була проведена церемонія святкування 15-ї річниці встановлення стратегічного партнерства між КНР та ASEAN. У церемонії взяли участь прем’єр Державної ради Китаю Лі Кецян, генеральний секретар ASEAN Лім Джок Хой та близько 200 представників країн-членів організації.
Виступаючи у ході заходу, Лі Кецян відмітив важливість ASEAN для Китаю як однієї з найбільш потужних у світі регіональних організацій. Виходячи з цього він висловив наміри Пекіну і надалі продовжувати активну співпрацю з ASEAN, що є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики КНР. За словами Лі Кецяна, це матиме спільну вигоду для всіх сторін, а також сприятиме побудові безпечного та процвітаючого світу з єдиною долею для всього людства.
| Святкування 15-ї річниці встановлення стратегічного партнерства між КНР та ASEAN |
Крім того, перебуваючи в Індонезії, Лі Кецян зустрівся з президентом країни Дж. Відодо. Обговорювались перспективи зміцнення китайсько-індонезійських відносин в контексті членства Індонезії в ASEAN та її провідної ролі в організації. За результатами зустрічі була досягнута домовленість щодо посилення взаємодії між двома країнами як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені, а також поєднання стратегій їх розвитку. Зокрема, передбачається: сполучення китайської ініціативи «Пояс і шлях» та індонезійської концепції «Глобальної морської опори»; поглиблення співпраці в сфері виробничих потужностей; просування двох крупних знакових проектів — швидкісної залізниці Джакарта-Бандунг та «Регіонального комплексного економічного коридору»; взаємне збільшення обсягів торгівлі та інвестицій.
| Зустріч прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна із президентом Індонезії Дж. Відодо у Джакарті |
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Державний інформаційний центр КНР оприлюднив Доповідь щодо торговельного співробітництва в рамках «Поясу і шляху». Згідно з документом, у 2017 році обсяг торгівлі між Китаєм та країнами-учасницями китайської ініціативи зріс на 14,2 % до 1 трлн 440 млрд дол. США та склав 36,2 % від загального обсягу зовнішнього товарообігу КНР. При цьому експорт Китаю до країн «Поясу і шляху» збільшився на 8,5 % у порівнянні з попереднім роком, а імпорт — на 19,8 %. Найбільш високі темпи росту торговельного обороту КНР були зафіксовані з країнами Центральної Азії, Південною Кореєю, В’єтнамом, Малайзією, Індією та Росією. Основними товарними групами експорту КНР до країн «Поясу і шляху» стали механічні та електричні прилади, а імпорту — електрообладнання та мінеральне паливо.
| Доповідь щодо торговельного співробітництва в рамках «Поясу і шляху» |
Тема «Поясу і шляху» порушувалась також під час щорічних зборів Ради правління Азіатського банку розвитку (АБР) 3–6 травня ц. р. у столиці Філіппін м. Маніла. Керівники АБР визнали ключову роль китайської ініціативи у зміцненні інтеграційних процесів в регіоні. Насамперед в цьому плані було названо провідне значення «Поясу і шляху» у розвитку регіональної транспортної інфраструктури, налагодженні торговельно-економічного співробітництва між різними країнами, а також стимулюванні взаємної інвестиційної діяльності та гуманітарних обмінів. Так, за прогнозами експертів, протягом наступних п’яти років обсяги інвестицій КНР в країни «Поясу і шляху» можуть досягти 600–800 млрд дол. США.
| Щорічні збори Ради правління Азіатського банку розвитку у Манілі |
В рамках подальшого розвитку китайської ініціативи 18–22 травня ц. р. у китайському м. Фучжоу (провінція Фуцзянь) планується проведення міжнародної виставки «Морський Шовковий шлях 21-го століття». Захід має на меті комплексне висвітлення історичних та культурних особливостей країн та регіонів вздовж «Морського шовкового шляху». Згідно з очікуваннями організаторів виставки, у ній візьмуть участь близько 1,3 тис. осіб із 77 країн, а також близько 230 китайських та іноземних делегацій.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
КНР та США продовжують докладати зусиль зі зміцнення стратегічного партнерства сторін, незважаючи на посилення суперечностей між ними в торговельно-економічній сфері. 8 травня ц. р. у ході телефонної розмови Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента США Д. Трампа була підтверджена готовність двох країн до подальшого розвитку міждержавних відносин на основі взаємних інтересів. Лідери Китаю і США досягли домовленості щодо підтримання контактів на вищому та інших рівнях виходячи з принципів взаємної поваги та дотримання спільних інтересів.
Водночас 9 травня ц. р. у Токіо відбулась 7-а тристороння зустріч керівників Китаю, Японії та Південної Кореї за участю прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна, глави японського уряду С. Абе та президента Південної Кореї Мун Чже Іна. Головними темами переговорів стали плани зміцнення довіри сторін та поглиблення співпраці між ними у торговельно-економічній та інвестиційній сферах, а також питання спільної відповідальності трьох країн за безпеку регіону та його розвиток. За підсумками переговорів була прийнята спільна заява, в якій надається позитивна оцінка результатам зусиль керівництва КНР, Японії та Південної Кореї з урегулювання ситуації довкола Корейського півострова.
| 7-а тристороння зустріч керівників Китаю, Японії та Південної Кореї |
Крім того, Лі Кецян провів окремі зустрічі з С. Абе та Мун Чже Іном. Зокрема, глави урядів КНР та Японії взяли спільну участь у заходах на честь 40-річчя підписання Китайсько-японського договору про мир та дружбу, який закріпив факт примирення між двома країнами після Другої світової війни. Виходячи зі взаємних інтересів сторін, представники Китаю та Японії підписали меморандуми «Про посилення співробітництва в сфері торгівлі послугами» та «Про китайсько-японську взаємодію на третіх ринках».
Поряд з цим КНР демонструє підвищений інтерес до Африканського регіону, який є потужним джерелом ресурсів для китайської економіки та ринком збуту її продукції. 8–9 травня ц. р. у Пекіні був проведений Третій китайсько-африканський форум по співробітництву сторін на рівні регіональних урядів. Учасники заходу обговорили плани поглиблення взаємодії між Китаєм та африканськими країнами у питаннях боротьби з бідністю та сприяння взаємному розвитку. За словами заступника голови КНР Ван Цішаня, який взяв участь у заході, Китай готовий до реалізації широкого спектру спільних проектів з країнами Африки в торговельно-економічній та інших сферах. Водночас він підтвердив рішучість намірів Пекіну щодо продовження політики відкритості Китаю для всіх його партнерів.
| Виступ Ван Цішаня на 3-му китайсько-африканському форумі по співробітництву сторін на рівні регіональних урядів у Пекіні |
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
Виходячи з досягнутих результатів у забезпеченні стійкого росту економіки КНР, керівництво країни посилює увагу до питань підвищення якості її розвитку. Зокрема, з цією метою Державною радою Китаю вживаються заходи з оптимізації системи управління економічними процесами, зниження податкового навантаження, скорочення надлишкових потужностей та ліквідації збиткових підприємств.
За оцінками китайських експертів, у короткотерміновій перспективі зазначені заходи можуть призвести до певного зниження темпів зростання ВВП, однак матимуть довгостроковий позитивний ефект. Так, згідно з прогнозами економістів, у 2018 році темпи росту ВВП країни становитимуть 6,7 %, в той час як у 2017 році вони становили 6,9 %.
У подальшій перспективі головну роль у відновленні високої динаміки економічного росту КНР відіграватимуть високотехнологічні галузі промисловості, насамперед пов’язані з системами штучного інтелекту та телекомунікацій. На сьогоднішній день частка цифрової економіки вже становить близько 35 % від загального обсягу ВВП країни і є важливою рушійною силою модернізації та трансформації китайської економіки (у 2017 році обсяг цифрової економіки Китаю склав 4,25 трлн дол. США з приростом 20,3 % у порівнянні з попереднім роком).
Незважаючи на певне зниження темпів росту ВВП КНР, зберігається стійка тенденція збільшення обсягів китайських інвестицій в економіки інших країн. За даними Міністерства комерції КНР та Державного управління валютного контролю КНР, протягом січня–березня поточного року згаданий показник зріс на 16,2 % у порівнянні з першим кварталом 2017 року до 28,2 млрд дол. США. В свою чергу, за перші три місяці ц. р. чистий приплив іноземних інвестицій у банківський сектор КНР склав близько 1 млрд дол. США.
3.3. Питання безпеки та силові структури
Ситуація довкола Корейського півострова. Одним із основних чинників впливу на розвиток обстановки в регіоні залишається позиція Китаю, який проводить послідовну політику зі зміцнення своїх позицій в АТР, у т. ч. шляхом активної участі у врегулюванні існуючих проблем. 7–8 травня ц. р. у китайському м. Далянь (Північно-Східний Китай) відбулась друга зустріч між Головою КНР Сі Цзіньпіном та лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, яка мала на меті закріплення позитивних тенденцій у вирішенні питання денуклеаризації Корейського півострова. Головна увага сторін приділялась планам започаткування прямого діалогу між КНДР та США на вищому рівні. В цьому зв’язку Сі Цзіньпін висловив сподівання на позитивні результати переговорів Кім Чен Ина та президента США Д. Трампа, які плануються 12 червня ц. р. у м. Сінгапур. У свою чергу Кім Чен Ин висловив готовність Північної Кореї до спільних дій зі США для зниження напруженості в регіоні.
| Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у м. Далянь |
Основні події в регіоні у військовій сфері
КНР. У Збройних силах Китаю продовжуються активні заходи оперативної та бойової підготовки із відпрацюванням нових форм і методів військових дій. На початку травня ц. р. Повітряно-десантні війська НВАК вперше провели десантування особового складу та бойової техніки з важкого військово-транспортного літака «Юнь-20» (розроблений та виробляється в КНР власними силами; надійшов на озброєння у 2016 році). Отримання НВАК такого досвіду значно розширює їх можливості щодо стратегічного перекиду та висадки військ на значних відстанях.
| ПДВ НВАК вперше провели десантування з важкого військово-транспортного літака «Юнь-20» |
Крім того, вперше до тренувань з вирішенням навчально-бойових завдань залучались китайські багатофункціональні винищувачі п’ятого покоління J-20. Літаки побудовані за технологією Stealth та були прийняті на озброєння ВПС НВАК у лютому ц. р. Під час тренувань спільно з винищувачами J-16 та J-10С відпрацьовувались питання ведення повітряного бою над морською поверхнею.
3.4. Наука та технології
Наслідком розвитку високотехнологічних галузей КНР як локомотива китайської економіки є практичні досягнення в цій сфері за широким спектром напрямів.
9 травня ц. р. з космодрому Тайюань із використанням ракети-носія «Чанчжен-4С» («Великий похід-4С») був запущений перший у світі гіперспектральний супутник «Гаофень-5». Космічний апарат дозволяє проводити моніторинг земної поверхні та атмосфери у всьому оптичному спектрі. Крім того, в травні ц. р. планується запуск першої у КНР ракети-носія OS-X, розробленої приватною компанією One Space. Успіх запуску стане важливим кроком у реалізації планів розширення комерційної складової китайських космічних програм.
| 9 травня з космодрому Тайюань ракетою-носієм «Чанчжен-4С» запущений перший у світі гіперспектральний супутник «Гаофень-5» | |
В свою чергу, в рамках розвитку транспортної системи м. Пекін планується спорудження 12-ї гілки метрополітену між східною та західною частинами столиці КНР, яка матиме повністю автоматичну систему управління. Система розроблена китайською корпорацією CRSC та забезпечує безпілотне керування потягами, а також контроль засобів електроживлення, електромеханіки та пожежної сигналізації. Нова гілка пекінського метрополітену буде введена в експлуатацію в 2021 році.
Продовжується також реалізація програм океанологічних досліджень. У 2020 році планується проведення першої навколосвітньої експедиції китайського пілотованого батискафу «Цзяолун». Апарат має перетнути Тихий, Атлантичний та Індійський океани та повернутися до Китаю через Південно-Китайське море. З початку проведення морських експериментів за участю батискафу «Цзяолун» було здійснено 158 занурень, а загальний час його перебування під водою склав 557 діб.
ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною
Пріоритетним напрямом взаємодії між Китаєм та Україною залишається участь китайського бізнесу у розвитку української транспортної інфраструктури. Причиною цього є підвищений інтерес КНР до України, яка займає важливе географічне положення у Центрально-Східній Європі на маршруті «Поясу і шляху».
| Україна займає важливе географічне положення у Центрально-Східній Європі на маршруті «Поясу і шляху» |
На сьогоднішній день найбільш масштабними та успішними проектами у згаданій сфері є: участь компанії China Harbour Engineering Company (CHEC) у розвитку портів Південний та Чорноморськ (здійснення днопоглиблювальних робіт); проведення компанією Sinohydro Corporation реконструкції кільцевої автомобільної дороги навколо м. Житомир (доведення її категорії І-б з чотирма смугами руху та різнорівневими транспортними розв’язками); виконання компанією Xinjiang Communications Construction Group робіт з покращання безпеки руху на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка (через Вінницю), а також реконструкції та капітального ремонту автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський; будівництво компанією China Road and Bridge Corporation (CRBC) мостового переходу через р. Дніпро разом з окружною дорогою навколо м. Кременчук.
На даному етапі Україна співпрацює з китайськими компаніями переважно на умовах отримання кредитів, зокрема від Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком, що сприятиме виходу китайсько-українських зв’язків на якісно новий рівень, має стати залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.
