Огляд подій (04.06–10.06.2018)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього
Одним із основних напрямів дій Китаю зі зміцнення своїх позицій у світі є активна робота у впливових міжнародних організаціях, які відповідають китайським інтересам. Насамперед це стосується групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка) та Шанхайської організації співробітництва.
Так, 4 червня ц. р. міністр закордонних справ КНР Ван І взяв участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-учасниць БРІКС у м. Преторія (Південно-Африканська Республіка). Захід проходив під головуванням міністра закордонних справ ПАР Л. Сісулу. Обговорювались підсумки та перспективи співробітництва у рамках БРІКС, а також стан підготовки 10-го саміту глав держав-членів організації у м. Йоханнесбург в липні ц. р.
У ході свого виступу Ван І відмітив значні досягнення БРІКС з часу створення групи, яка стала впливовою міжнародною організацією та однією з найбільш потужних рушійних сил у зростанні світової економіки. Свідченням цього було названо перетворення групи БРІКС на важливу площадку для співробітництва у форматі «Південь-Південь» між країнами з економіками, що розвиваються.
З урахуванням цього Ван І закликав членів групи БРІКС до поглиблення практичної взаємодії в економічній, політичній та безпековій сферах, а також активізації гуманітарних обмінів. Крім того, він зробив наголос на актуальності реалізації ініціативи «БРІКС+» за рахунок розширення кола партнерів групи. Зокрема, серед них були названі країни Африканського союзу. За словами Ван І, згадане питання планується розглянути на Форумі китайсько-африканського співробітництва у вересні ц. р. в Пекіні.
| Зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн-учасниць БРІКС, м. Преторія, 4 червня ц. р. |
Перебуваючи в ПАР, Ван І зустрівся також з президентом країни С. Рамафосой та міністром закордонних справ Л. Сісулу. Розглядались перспективи поглиблення співпраці двох країни, а також плани візиту Голови КНР Сі Цзіньпіна до Південно-Африканської Республіки для участі у саміті БРІКС на вищому рівні.
В свою чергу, 9–10 червня ц. р. у китайському місті Ціндао (провінція Шаньдун, Східний Китай) відбувся 18-й саміт Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Саміт став першою зустріччю на вищому рівні у новому форматі після приєднання до організації Індії та Пакистану. Під час саміту були підведені підсумки роботи організації за 17 років її існування, а також визначені стратегічні напрями подальшого співробітництва сторін у безпековій, торговельно-економічній, культурній та гуманітарній сферах.
Лідери держав-членів ШОС підтвердили прихильність т. зв. «шанхайському духу», який передбачає розвиток взаємовигідного та рівноправного партнерства сторін. При цьому були досягнуті домовленості щодо: посилення боротьби з «трьома силами зла» — тероризмом, незаконним обігом наркотиків та кіберзлочинністю; спільних дій зі вдосконалення глобального управління; зміцнення багатосторонньої торговельної системи; просування будівництва «Поясу і шляху»; підвищення загального рівня регіональної економічної співпраці; підтримки процесів світової глобалізації.
За оцінками експертів, саміт у м. Ціндао мав найбільш масштабний та плідний характер за всю історію ШОС. Так, було підписано понад 10 документів, у т. ч.: Ціндаоська декларація; 5-річний план по реалізації положень Договору про довгострокове добросусідство, дружбу і співробітництво; 5-річна Програма співпраці держав-членів ШОС у протидії тероризму, сепаратизму та екстремізму.
| Учасники засідання Ради глав держав-членів ШОС, м. Ціндао, 10 червня ц. р. |
Напередодні саміту у Пекіні був організований бізнес-форум ШОС за участю близько 600 представників промислово-торговельних кіл країн-членів організації. Головна увага учасників заходу приділялась поєднанню стратегій розвитку їх держав, спрощенню процедур у галузі торгівлі та інвестицій, а також можливостям взаємодоповнення сторін у сферах промисловості, технологій та інтелектуальних ресурсів.
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
| Посол КНР у Франції Чжай Цзюань на Саміті китайських та європейських підприємців 2018 року, Париж, 4 червня ц. р. |
Позитивний характер роботи «Поясу і шляху» робить китайську ініціативу ефективною площадкою для розвитку співробітництва між Китаєм та іншими регіональними об’єднаннями, в т. ч. Європейським Союзом. 4–6 червня ц. р. у Парижі був проведений Саміт китайських та європейських підприємців 2018 року, який проходив під гаслом «поглиблення китайсько-європейської співпраці в рамках «Поясу і шляху», створення нових точок економічного росту».
У заході взяв участь посол Китаю у Франції Чжай Цзюань, який відмітив значення ЄС для КНР як найбільшого торговельного партнера та джерела сучасних технологій. Насамперед, в цьому плані були названі ядерна енергетика, авіація, штучний інтелект та цифрові мережі. Крім того, дипломатичний представник КНР висловив наміри його країни активізувати розвиток співпраці з країнами ЄС за різними проектами «Поясу і шляху» як на двосторонній основі, так і у багатосторонніх форматах.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
| Міністр торгівлі США В. Росс та віце-прем’єр Державної ради КНР Лю Хе, Пекін, 3 червня ц. р. |
Китай та США продовжують кроки з урегулювання торговельно-економічних суперечностей сторін. 2–3 червня ц. р. у Пекіні був проведений черговий раунд консультацій сторін зі згаданого питання. Делегації очолювали член Політбюро ЦК КПК, віце-прем’єр Державної ради КНР Лю Хе та міністр торгівлі США В. Росс. Обговорювалися шляхи реалізації попередніх домовленостей, які були досягнуті у Вашингтоні в травні ц. р.
У ході зустрічі китайська сторона підтвердила готовність до збільшення обсягів імпорту зі США (зокрема, сільськогосподарської продукції та енергоносіїв) з метою нівелювання дисбалансу у торгівлі між двома країнами. В той же час був зроблений наголос на твердості позицій Китаю з відстоювання його інтересів. Так, у випадку введення США додаткових мит на китайські товари, КНР відмовиться від своїх торговельних зобов’язань.
| Зустріч міністра закордонних справ КНР Ван І та верховного представника ЄС з питань з питань зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні, Брюссель, 1 червня ц. р. |
Водночас триває розвиток співробітництва між КНР та Європейським Союзом. 1 червня ц. р. у Брюсселі відбулась зустріч міністра закордонних справ Китаю Ван І та верховного представника ЄС з питань з питань зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні. Захід був присвячений 15-й річниці встановлення всеохоплюючого партнерства між Китаєм та ЄС.
Учасники переговорів відмітили суттєві успіхи у розвитку співробітництва сторін на основі взаємної вигоди та довіри. При цьому було підкреслено позитивне значення даного чинника як для КНР та Європейського Союзу, так і для всього людства. З урахуванням наведених обставин, сторони визнали необхідність продовження тісної взаємодії у збереженні багатополюсної світової системи на чолі з ООН, вирішенні актуальних міжнародних проблем, а також просуванні процесів світової глобалізації.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
Економіка КНР зберігає позитивну динаміку розвитку. Згідно з доповіддю Міністерства комерції Китаю, протягом перших чотирьох місяців поточного року обсяги імпорту та експорту послугами в країні склали близько 270 млрд дол. США з приростом в 21,4 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це стало рекордним показником з початку 2018 року.
Причинами таких досягнень називається низка зовнішніх та внутрішніх чинників, у т. ч. підйом глобальної економіки, що збільшив попит на світових ринках, а також підтримка китайським урядом сфери послуг країни. З метою збереження наведених тенденцій керівництво КНР планує продовжувати заходи з посилення відкритості китайського ринку.
Підвищена увага керівництва КНР приділяється також розвитку основних економічним районів країни, зокрема, дельти ріки Янцзи. Так, у ході зустрічі керівників Шанхаю та провінцій Цзянсу, Чжецзян і Аньхой 1 червня ц. р. була прийнята концепція дій з інтеграційного розвитку регіону на 2018–2020 роки. Згідно з документом, дельта Янцзи має стати «воротами» КНР в Азіатсько-Тихоокеанський регіон, що має першочергове значення для економічних інтересів країни. План реалізації зазначених намірів передбачає поєднання програм розвитку китайських міст та провінцій, які входять до дельти Янцзи, а також посилення співробітництва між ними у вирішенні питань інноваційної модернізації економіки регіону.
| Підписання концепції дій з інтеграційного розвитку регіону дельти ріки Янцзи на 2018–2020 рр., Шанхай, 1 червня ц. р. |
Водночас 1 червня ц. р. у Пекіні була проведена нарада керівної групи по координації розвитку регіону Пекін-Тяньцзінь-Хебей. Під час заходу віце-прем’єр Державної ради Китаю Хань Чжен поставив завдання щодо зосередження зусиль на інфраструктурному будівництві в регіоні, інтеграції регіональної транспортної інфраструктури, а також санації або винесенні за межі Пекіну всіх брудних підприємств.
| Значення регіону Пекін-Тяньцзінь-Хебей в інтеграційному розвитку КНР |
3.3. Питання безпеки та силові структури
| На 12 червня ц. р. в Сінгапурі заплановані переговори президента США Д. Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина |
Ситуація довкола Корейського півострова. Головною подією у розвитку обстановки в регіоні є досягнення остаточної домовленості щодо зустрічі президента США Д. Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина. Переговори призначені на 12 червня ц. р. в готелі Capella на острові Сентоса в Сінгапурі. Зустріч сторін матиме принципове значення у вирішенні питання припинення Північною Кореєю її ракетно-ядерної програми та, відповідно, забезпечення безпеки в АТР. За заявою Д. Трампа, у випадку успіху зустрічі він запросить Кім Чен Ина до США для продовження діалогу.
На цьому фоні досить показовий характер має позиція Росії, яка була фактично виключена з процесу денуклеаризації Корейського півострова, однак намагається продемонструвати свою причетність до нього. Наприкінці травня ц. р. відбувся візит до КНДР міністра закордонних справ РФ С. Лаврова. Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, за результатами переговорів була досягнута домовленість щодо зустрічі найближчим часом президента Росії В. Путіна та Кім Чен Ина. Разом з тим, Північна Корея не підтверджує таку домовленість.
Основні події в регіоні у військовій сфері. Окремою безпековою проблемою в АТР залишаються протиріччя між КНР та США стосовно спірних островів у прибережних морях західної частини Тихого океану. 6 червня ц. р. США провели демонстративний політ двох стратегічних бомбардувальників В-52 над архіпелагом Наньша (Спратлі) у Південно-Китайському морі, що мало на меті демонстрацію невизнання претензій Китаю на ці острови. У відповідь МЗС Китаю звинуватило США у продовженні військових провокацій в регіоні.
3.4. Наука та технології
КНР розширює спектр науково-технічних досягнень за різними напрямами. Так, в Китаї було завершено буріння дослідницької свердловини «Сунке-2» глибиною 7018 метрів в басейні Сунляо на півночі країни. Бурова установка «Діцяо-1» розроблена спеціалістами Цзіліньского університету (м. Чанчунь, провінція Цзілінь) та компанії «Хунхуа». Наступний етап досліджень передбачає буріння свердловини на глибину до 15 км. На сьогодні подібні можливості мають лише США, Росія та Німеччина.
| В Китаї завершено буріння дослідницької свердловини «Сунке-2» глибиною 7018 метрів |
Поряд з цим Китай продовжує реалізацію комплексної програми космічних досліджень. 2 червня ц. р. у КНР був запущений на орбіту новий супутник спостереження «Гаофень-6», який призначений для моніторингу сільськогосподарських ресурсів та зон стихійних лих. Супутник був виведений у космос з космодрому Цзюцюань за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2D»; оснащений вдосконаленими камерами з високим рівнем розрізнення; розрахований на роботу протягом восьми років.
До 2025 року КНР планує вивести на орбіту 11 нових метеорологічних супутників, що дозволить підвищити точність погодних прогнозів, а також отримати додаткові можливості для реагування на природні катастрофи. Зокрема, передбачається запуск трьох супутників «Фен’юнь-3» на полярну орбіту, двох супутників «Фен’юнь-4» на геостаціонарну орбіту, одного кліматичного супутника на геліосинхронну орбіту, одного високоточного супутника для виявлення парникових газів та одного гіперспектрального супутника.
| 2 червня ц. р. у КНР був запущений на орбіту новий супутник спостереження «Гаофень-6» | |
Триває також розвиток транспортної інфраструктури КНР із застосуванням новітніх технологій. З 1 липня ц. р. на магістралі Пекін-Шанхай будуть запущені у регулярну експлуатацію нові швидкісні потяги CR400BF-A серії «Фусін». Потяг матиме швидкість 350 км/год та включатиме 16 вагонів, у т. ч. один бізнес класу, а інші — першого та другого класів. Загалом потяг вміщує 1,2 тис. пасажирів.
ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною
Уряд та ділові кола Китаю демонструють високий рівень уваги до української транспортної інфраструктури, що пов’язано з важливим географічним положенням України на перетині основних транспортних комунікацій Захід-Схід та Північ-Південь. Свідченням цього стали підсумки візиту міністра інфраструктури України В. Омеляна до КНР 4–10 червня ц. р., у ході якого він прийняв участь у 9-му Міжнародному форумі з питань інвестицій в інфраструктуру та будівництва, а також зустрівся з керівництвом Комісії з питань національної розвитку та реформ КНР і представниками китайських ділових кіл, зокрема — компаній China Communications Construction Company (CCCC), China Harbor Engineering Company (CHEC), China Road Construction Company (CRBC), BYD Company Limited та Huawei.
Під час переговорів китайська сторона підтвердила значення України як однієї з ключових ланок у забезпеченні транспортного сполучення в рамках «Поясу і шляху». При цьому була висловлена глибока зацікавленість китайських ділових кіл в участі у реалізації інфраструктурних проектів України, оскільки це прямо впливає на доступ КНР до європейських ринків.
| Зустріч міністра інфраструктури України В. Омеляна з керівництвом Комісії з питань національної розвитку та реформ КНР, Пекін, 5 червня ц. р. |
За результатами зустрічей була досягнута домовленість про створення робочої групи за участі Міністерства інфраструктури України, Комісії з питань національної розвитку та реформ КНР, а також ключових китайських компаній щодо узгодження спільних інвестиційних проектів. Крім того, китайська сторона висловила готовність взяти участь у проектах GO Highway, будівництві швидкісної залізниці Львів-Київ-Одеса та розвитку cargo-авіації.
