Олексій Волович
13 вересня в Нью-Йорку розпочала свою роботу 71-а сесія Генеральної Асамблеї ООН. Участь в сесії Генасамблеї ООН беруть делегації з 193 країн. На порядку денному сесії ГА ООН стояло 170 питань, основними з них є наступні: сприяння поступальному економічному розвитку; підтримання миру і безпеки; захист прав людини; координація надання гуманітарної допомоги в кризових регіонах світу; сприяння правосуддю і міжнародному праву; роззброєння і стримування гонки озброєнь; проблеми біженців і мігрантів; попередження злочинності; боротьба з тероризмом та наркобізнесом та інші питання.
У перший день сесії відбулося офіційне призначення нового голови Генасамблеї і керівництва комітетів, повноваження яких триватиме протягом наступного року. Головою ГА ООН на 71-у сесію було обрано постійного представника Фіджі при ООН Пітера Томсона. 19 вересня відбулося Засідання високого рівня з питань біженців та мігрантів. 20 вересня було проведено загальні дебати на тему «Цілі в галузі сталого розвитку: спільні зусилля розвитку нашого світу».
71-а сесія ГА ООН проходить останній раз під керівництвом генсека Пан Гі Муна, який залишить свій пост 1 січня 2017 року. Орієнтовно в жовтні 2016 року Генасамблея ООН повинна затвердити на п'ятирічний термін кандидатуру нового Генсека ООН, яку представить Рада Безпеки ООН. На даний момент в РБ ООН відбулося вже чотири обговорення можливої кандидатури на пост Генсека ООН з 10 офіційних претендентів.
З 18 по 22 вересня в роботі 71-ї сесії Генасамблеї взяла участь офіційна делегація України на чолі з Президентом П. Порошенком. Це вже четвертий його візит до США у статусі Президента України. 17-18 вересня 2014 року П. Порошенко здійснив свій перший візит до США, в ході якого зустрічався з президентом Б. Обамою, віце-президентом Дж. Байденом і держсекретарем Дж. Керрі, а також виступив з промовою в Конгресі США. Другий візит П. Порошенка до США відбувся у вересні 2015 року в рамках 70-ї ювілейної сесії Генасамблеї ООН, на полях якої Президент тричі зустрічався з Б. Обамою, спілкувався з лідерами Великої Британії, Німеччини і Франції. На запрошення Президента США П. Порошенко відвідав «Саміт миротворчості», а також захід «Глобальна ініціатива Білла Клінтона». 30 березня-2 квітня 2016 року відбувся третій візит П. Порошенка до США, під час якого він взяв участь у четвертому Саміті з питань ядерної безпеки, Форумі «Битва України за свободу, що триває» і провів ряд зустрічей з керівниками США та інших держав.
Традиційно перебування президента України в Нью-Йорку почалося із зустрічі з представниками української громади в Українському інституті Америки, під час якої він зокрема наголосив, що Україна зацікавлена у наданні українським Збройним силам летальної зброї та іншої військової допомоги. Президент закликав українську громаду США продовжувати підтримку України в боротьбі з агресором.
Під час зустрічі з представниками американського бізнесу П. Порошенко подякував Американсько-Українській Діловій Раді за її підтримку розвитку плідних ділових зв'язків між двома країнами, наголосивши, що незважаючи на агресію з боку РФ, Україна продовжує працювати над зміцненням економіки, посиленням обороноздатності, боротьбою з корупцією. Президент запросив американських бізнесменів вкладати інвестиції в українську економіку.
На полях Генасамблеї ООН відбулася також зустріч П. Порошенка з представниками єврейських організацій США. Глава держави розповів про ситуацію на сході України та порушення прав людини на окупованих територіях і висловив сподівання на продовження підтримки з боку США, зокрема у військово-технічній сфері. Президент запросив представників єврейської громади США взяти участь у заходах до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, які заплановані на 29 вересня ц. р. за участю багатьох іноземних делегацій.
Виступи президента України на Генасамблеї ООН
19 вересня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку відбувся Саміт з питань біженців та мігрантів, на якому була схвалена Нью-Йоркська декларація, що передбачає підготовку до 2018 року двох глобальних угод з регулювання проблеми міграції та справедливого розподілу відповідальності у прийомі біженців.
У своєму виступі на цьому саміті П. Порошенко заявив, що зовнішня агресія і спонсорований державою тероризм є ворогами людства в багатьох районах світу, відзначивши, що «російська військова агресія змусила приблизно 1,8 мільйона українців шукати нові місця проживання у своїй власній країні». Президент України запропонував розробити міжнародний механізм захисту внутрішньо переміщених осіб і відновити посаду Спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань внутрішньо переміщених осіб. П. Порошенко також наголосив, що Україна докладає всіх зусиль для соціального захисту переміщених осіб, включаючи доступ до освіти, послуг у сфері працевлаштування та медичної допомоги. «Наша самовіддана робота допомогла, зокрема, запобігти виникненню ще однієї великої хвилі біженців в Європу», — сказав Президент України.
Виступ П. Порошенка на засіданні РБ ООН по Сирії
На початку свого виступу П. Порошенко зазначив, що конфлікт у Сирії став трагедією для мільйонів людей, серйозним викликом для міжнародної спільноти і вже спричинив чимало серйозних негативних наслідків: неконтрольована міграція, зростання тероризму, експансія «Ісламської держави» та інших екстремістських груп. Президент України висловив переконання в тому, що сирійський уряд несе повну відповідальність за теперішній стан країни та за жахливі страждання сирійського народу.
Зовнішня підтримка режиму Асада з боку Росії відіграла значну роль у виникненні теперішнього катастрофічного становища. П. Порошенко підкреслив, що це було частиною цілеспрямованої політики Росії: розв’язати бойові дії, підняти ставки і тоді запропонувати свої послуги посередника у врегулюванні конфлікту, що дуже нагадує ситуацію в Україні, яка, на жаль, залишається «полігоном» для випробування Росією таких підходів.
Глава держави зазначив, що ООН, зокрема її основний орган — Рада Безпеки, продемонструвала свою неефективність у розв’язанні конфлікту в Сирії, яка підриває місію всієї Організації і кидає виклик самому її існуванню. За словами П. Порошенка, брак реакції з боку ООН на збройну агресію Росії проти України та окупацію Криму, дозволив Росії сьогодні використовувати півострів як військову базу для здійснення військової операції в Сирії, куди кораблями перекидається значна кількість російських військових сил та засобів, що базуються в Криму. На думку Президента України, все це ще раз засвідчує, що існує абсолютно невідкладна й критична необхідність реформування Ради Безпеки, насамперед у плані застосування права «вето».
На завершення свого виступу, П. Порошенко зазначив, що політичний процес у Сирії має бути спрямований на відновлення суверенітету і територіальної цілісності цієї країни та створення перехідного уряду з широкими виконавчими повноваженнями у повній відповідності до Женевського комюніке та резолюції РБ ООН № 2254, після чого має відбутися прийняття нової конституції та проведення виборів.
Президент України був у першій десятці спікерів 21 вересня на загальних політичних дебатах 71-ї сесії Генасамблеї ООН. Основною темою дебатів було запропоновано «Цілі в галузі сталого розвитку: загальне прагнення перетворити наш світ». Як і минулого року, глава Української держави був безкомпромісним і принциповим у своїх висловлюваннях.
Основні тези виступу П. Порошенка:
Прагматизм ХХІ-го століття. Ми вступили в ІІІ тисячоліття з відчуттям, що для оновленого людства вже не існує такого поняття, як «чуже горе». Що сталося з цим відчуттям? Куди воно зникло? Звідки взялися десятки причин замкнутися на своєму «острові» і не бачити чужого горя? Чому сьогодні до влади приходять люди, головний мотив яких — не чути чужого «дзвону»? Чому під маскою прагматизму в наших життях оселився цинізм? Чому зло сьогодні таке сильне, а добро таке слабке?
Нестабільність світу. Ніколи з кінця холодної війни у такому масштабі і з такою зухвалістю не зневажалися міжнародні норми і принципи. Ніколи до цього часу не ставився під сумнів Статут ООН. Ніколи до цього часу його головним порушником не виступала країна-член Ради Безпеки ООН. Глобальна нестабільність — це найбільша загроза, що стоїть перед людством. Від того, яким чином нам вдасться її подолати, залежить майбутнє наших дітей.
Обмежити право «вето». Сьогодні, як ніколи раніше, назріла необхідність реформування Ради Безпеки ООН. Оскільки сьогодні Російська Федерація, як країна-постійний член Ради Безпеки ООН стала головним порушником Статуту ООН, ініціатором і активним учасником конфліктів та його арбітром, необхідно обмежити право «вето» під час ухвалення рішень щодо попередження та врегулювання конфліктів.
Протидія «гібридним війнам». ООН маєефективно реагувати на акти агресії у світі і притягати винних до правової відповідальності. «Гібридні війни» є ще одним видом загрози миру і міжнародній безпеці, який вимагає невідкладних дій світової спільноти. Рада Безпеки ООН має взяти це питання під свій контроль. Україна готова ініціювати дискусію щодо того, що має робити Рада Безпеки ООН у протидії загрозі «гібридної війни».
Зупинити гонку ядерних озброєнь. Україна добровільно відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі в обмін на гарантії її суверенітету і територіальної цілісності за Будапештським меморандумом 1994 року, але, на превеликий жаль, всі ці гарантії лишилися на папері. Майбутнє режиму ядерного нерозповсюдження викликає все більше занепокоєння. Міжнародна спільнота не повинна допустити, щоб світ поринув у нову гонку ядерних озброєнь. Україна, як відповідальний міжнародний актор, завжди була та залишається відданою справі ядерного нерозповсюдження та роззброєння.
Боротьба з тероризмом. Спрут тероризму продовжує опутувати своїми щупальцями все більше країн та континентів. Загрозу міжнародного тероризму можливо подолати виключно спільними зусиллями. Україна вітає ініціативу Великої Британії скликати спеціальне засідання РБ ООН з питання терористичних загроз авіаційній безпеці. Україна пропонує подолати «вето» Росії і забезпечити належну імплементацію резолюції РБ ООН № 2166 щодо створення міжнародного трибуналу з метою засудження терористів, які два роки тому збили над Донбасом літак МН17 «Малайзійських авіаліній».
Державний тероризм Росії. За два з половиною роки конфлікту на Донбасі отримана значна кількість неспростовних доказів прямого залучення Росії, її структур і посадовців до фінансування, підтримки і координації діяльності терористичних угруповань, які вчинили численні злочини проти українських громадян. Загальна кількість жертв нав'язаної нам війни в серці Європи досягла цифри 10 тисяч — 2,5 тис. військових і 7,5 тис. мирних жителів. Необхідно продумати механізми офіційної фіксації доказів агресії одних держав проти інших та передбачити чітку відповідальність згідно з принципами Статуту ООН. Україна залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню ситуації на Донбасі.
Репресивна політика Кремля в Криму. Окупаційна російська влада продовжує свою репресивну політику в Криму. Україна вимагає забезпечення безперешкодного доступу міжнародних правозахисних організацій як до Криму, так і до Донбасу. Україна готова представити на розгляд Генеральної Асамблеї ООН відповідний проект резолюції щодо ситуації з порушенням прав людини на окупованій території Криму та у Севастополі. Україна закликає міжнародну спільноту не визнавати легітимність російських виборів, які були проведені 18 вересня ц. р. в окупованому Криму. Наміри Росії розташувати тактичну ядерну зброю та засоби її доставки на території окупованого півострова фактично руйнують глобальну систему нерозповсюдження зброї масового знищення, брутально порушують без’ядерний статус України.
Ситуація в Сирії. Сьогодні весь демократичний світ глибоко стурбований порушеннями прав людини і стражданнями цивільного населення Сирії. Повне виконання Женевського комюніке 2012 року та резолюції Ради Безпеки ООН № 2254 є життєво важливим для врегулювання довготривалого та кровопролитного конфлікту в Сирії. Першочерговими завданнями є покращення гуманітарної ситуації, допуск міжнародних гуманітарних організацій в Алеппо та інші міста, що потребують негайної допомоги.
Цілі сталого розвитку. Україна повністю віддана справі реалізації Цілей сталого розвитку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у минулому році. Україна зробила свій внесок у досягнення консенсусу щодо всеосяжної угоди у сфері зміни клімату. У стислі терміни в Україні завершені всі ратифікаційні процедури по Паризькій угоді. Україна завершила виконання Плану дій ООН щодо Чорнобиля та Декади відновлення та сталого розвитку регіонів, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Необхідно продовжити міжнародні зусилля з метою подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також завершення відповідних проектів.
Проблема міграції. Сьогодні в усьому світі близько 65 мільйонів вимушених переселенців, у тому числі понад 21 мільйон біженців, 3 мільйони шукачів притулку та понад 40 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Серед представників останньої категорії — близько 1,8 млн жителів окупованого та розореного Росією Донбасу. Першочерговий обов’язок українського уряду — врятувати життя людей і забезпечити захист тим, хто його потребує. Щойно ухвалена Генасамблеєю Нью-Йоркська Декларація — це перший крок на шляху розв’язання проблеми міграції.
Щодо нового генсека ООН. До кінця року ми маємо обрати нового генерального секретаря. Основними критеріями для кандидата на цю важливу посаду, на додаток до його високих професійних якостей, мають бути: безкомпромісна позиція в питанні дотримання положень Статуту ООН і готовність у випадку загрози миру та безпеці рішуче використовувати наявні в його розпорядженні інструменти, зокрема передбачені статтею 99 Статуту ООН.
Двосторонні зустрічі президента України
Першим серед лідерів держав, з яким президент України зустрівся на полях 71-ї сесії Генасамблеї ООН, був Емір Держави Катар Шейх Тамім бін Хамад Аль Тані. Співрозмовники обговорили перспективи активізації двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема щодо можливих поставок катарського скрапленого газу в Україну.
Окрема увага була приділена залученню українських компаній до масштабних інфраструктурних проектів, які здійснюються Урядом Катару. Президент України наголосив на зацікавленості в участі катарських інвесторів у приватизації державних підприємств в Україні. У ході зустрічі обговорювалося також питання сприяння захисту фундаментальних прав кримських татар, які проживають на тимчасово окупованій території Криму та у Севастополі. Емір Катару наголосив на підтримці територіальної цілісності України і заявив, що його держава виступає проти будь-якої агресії по відношенню до суверенної держави. П. Порошенко запросив Еміра Держави Катар відвідати з візитом Київ.
Вранці 20-го вересня під час зустрічі з кандидатом у президенти США Гілларі Клінтон президент України проінформував співрозмовницю про ситуацію на Донбасі, наголосивши, що «…сьогодні Україна бореться за свободу і демократичні цінності, які об'єднують весь цивілізований світ». Співрозмовники погодилися, що у протистоянні російській агресії важливим є зміцнення трансатлантичної єдності і солідарності з Україною, а також дієвість санкційної політики проти Росії. П. Порошенко висловив Гілларі Клінтон вдячність за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Зі свого боку, Г. Клінтон наголосила, що за останній час Україна досягла важливого прогресу у здійсненні реформ і висловила свою підтримку в їх продовженні.
Окремо П. Порошенко зустрівся з екс-президентом США Біллом Клінтоном. Як повідомив прес-секретар президента України С. Цеголко, зустріч була «дуже тепла і дружня».
Президент П. Порошенко мав намір зустрітися з обома кандидатами в президенти США під час перебування в Нью-Йорку. Проте відповідь на пропозицію зустрітися від представників Д. Трампа так і не надійшла. Як стало відомо, Д. Трамп виїхав у Північну Кароліну в рамках своєї передвиборчої кампанії. Голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ О. Пушков на своїй сторінці в Twitter з цього приводу злорадно написав: «Трамп просто не бачить сенсу у спілкуванні з Порошенком. Він добре розуміє, в яких столицях долі світу вирішують, а в яких тільки заважають»... Під час спілкування з журналістами у Нью-Йорку П. Порошенко пояснив, що зустріч з кандидатом у президенти США Д. Трампом не відбулася через щільні графіки двох сторін, додавши, що жодних інших причин у цій ситуації немає.
Під час зустрічі П. Порошенка з віце-президентом США Джозефом Байденом відбулося обговорення ситуації на Донбасі та процесу виконання Мінських домовленостей. Президент України подякував американській адміністрації за посилення санкцій проти Росії. Віце-президент Джо Байден проінформував П. Порошенка про готовність американського уряду надати Україні 1 млрд дол. кредитних гарантій. Джо Байден також застеріг П. Порошенка в тому, що Україна має активніше проводити економічні та політичні реформи, інакше є великий ризик — зняття санкцій з Росії.
Виступаючи нещодавно в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку, Джо Байден сказав, що «…принаймні п'ять країн ЄС прямо зараз хочуть вийти із санкцій проти Москви». Джо Байден також розповів, що він щотижня по дві-три години спілкується по телефону з українським керівництвом і постійно наголошує на необхідності проведення реформ в Україні, а також «умовляє» керівників Німеччини, Франції та Італії не скасовувати санкції проти Росії.
У ніч на 22 вересня мала місце тривала зустріч П. Порошенка з президентом США Б. Обамою, в ході якої відбулося обговорення процесу імплементації Мінських домовленостей, «дорожньої карти» реалізації і безпекових пріоритетів цих домовленостей, реалізації політичних складових врегулювання конфлікту на Сході України. Співрозмовники також обговорили актуальні питання двосторонніх відносин і проведення реформ в Україні.
На сесії Генасамблеї Б. Обама в восьмий і останній раз виступив в якості глави Білого дому. Традиційно загальну політичну дискусію на кожній сесії ГА ООН відкривали президенти США. Це пов'язано не тільки з тим, що США — велика держава, але перш за все з тим, що штаб-квартира ООН знаходиться на території США і ця країна вносить найбільший фінансовий внесок до бюджету (2,7 млрд дол. у 2015 р.) цієї глобальної міжнародної організації — 22 % (для порівняння, Росія — тільки 2 %).
На мій погляд, виступ Б. Обами був дуже змістовним і багатим на глибокі філософські узагальнення, проте ми обмежимося лише тим, що сказав президент США про українсько-російську конфронтацію. Зокрема він заявив, що Росія «…намагається силою повернути собі колишню славу у світі, який залишив позаду імперську епоху». За словами Б. Обами, «…продовження втручання Росії у справи своїх сусідів може бути популярним на деякий час всередині країни і підтримувати вогонь націоналізму, проте з часом це лише послабить її позиції і зробить її кордони менш безпечними». На думку президента США, «…народ України вийшов на вулиці не через якусь змову, нав'язану із-за кордону. Українці вийшли на вулиці, тому що у них були продажні керівники, а іншого способу дій не було. Вони вимагають змін, оскільки побачили, що життя людей в країнах Балтії і в Польщі покращилося».
Довідково:
Під час перебування президента України в Нью-Йорку Палата представників Конгресу США одностайно схвалила проект закону H.R. 5094 «Про підтримку стабільності і демократії в Україні». Документ фіксує збереження американських санкцій проти Росії до повного і доведеного виконання нею Мінських домовленостей. Законопроект містить заборону на визнання Сполученими Штатами анексії Російською Федерацією Криму. До переліку передбачених проектом закону засобів підтримки України включено також летальні оборонні системи озброєнь. Законопроект містить положення, спрямовані на посилення протидії російській інформаційній пропаганді та сприяння залученню іноземних інвестицій в економіку України. Співавторами документа виступили близько 40 конгресменів від Демократичної та Республіканської партій. До підписання законопроекту президентом США він має бути схвалений Сенатом.
У ході зустрічі П. Порошенка з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе відбулося обговорення ходу реалізації домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту президента України до Японії у квітні цього року. Зокрема П. Порошенко і Сіндзо Абе приділили увагу підготовці до проведення Року Японії в Україні у 2017 році. П. Порошенко і Сіндзо Абе також обговорили проблеми глобальної безпеки, зокрема — засудили ядерні випробування Північною Кореєю.
Під час зустрічі П. Порошенка із президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом відбулося обговорення стану виконання домовленостей, досягнутих у ході п’ятого засідання Стратегічної ради високого рівня. Співрозмовники домовилися про проведення найближчим часом засідання українсько-турецької робочої групи з питань енергетики. Президент України запросив турецькі компанії взяти участь у приватизації українських підприємств. Р. Ердоган наголосив, що Туреччина і надалі надаватиме Україні підтримку у питаннях відновлення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, невизнання анексії Криму і засудження порушення прав кримських татар, незважаючи на нещодавнє відновлення діалогу між Анкарою і Москвою.
Довідково:
Ці слова президента Туреччини викликали невдоволення у Москві. За словами заступника голови комітету Держдуми РФ з оборони і безпеки Ф. Клінцевича, «…Росія отримала ще одне підтвердження того, що «дружба» з Туреччиною має певні межі і досить умовна… Таке враження, що турецький президент, образно кажучи, намагається виконати на одномуроялі відразу кілька партій». Клінцевич висловив упевненість, що в російському МЗС вже звернули увагу на висловлювання Ердогана, «зробивши відповідні висновки»…
Президент України та прем’єр-міністр Нової Зеландії Джон Кей провели перші в історії двосторонніх відносин переговори на найвищому рівні. Президент України привернув увагу глави новозеландського уряду до необхідності розширення договірно-правової бази відносин. П. Порошенко подякував Джону Кею за тверду позицію Нової Зеландії на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і за засудження агресії Росії проти нашої держави. Джон Кей запросив президента України відвідати Нову Зеландію з візитом у зручний час.
В кулуарах 71-ї сесії Генасамблеї ООН відбулася зустріч П. Порошенка з президентом Аргентини Маурісіо Макрі. Президенти двох країн підтвердили спільну зацікавленість у розвитку співробітництва в енергетичній сфері, ракетно-космічній та авіабудівній галузі, а також в агропромисловому комплексі. П. Порошенко нагадав, що Аргентина була єдиною з країн Латинської Америки, яка у лютому 1921 року визнала Українську Народну Республіку і встановила з нею дипломатичні відносини, а також першою з латиноамериканських країн визнала незалежність України 5 грудня 1991 року. Зі свого боку, Маурісіо Макрі високо оцінив внесок чисельної української громади в розбудову Аргентинської держави.
Під час зустрічі з президентом Хорватії Коліндою Грабар-Кітарович глава Української держави висловив сподівання, що новий хорватський уряд продовжить підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Президент Хорватії підкреслила давні дружні і партнерські відносини між нашими країнами і зазначила, що Хорватія готова поділитися з Україною своїм досвідом післявоєнної відбудови та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Президент України висловив зацікавленність у приєднанні до Адріатично-Балтійсько-Чорноморської ініціативи.
П. Порошенко провів зустріч з президентом Латвії Раймондсом Вейонісом, під час якої подякував латвійському керівництву за послідовну підтримку політики санкцій щодо Росії через її агресію проти України. П. Порошенко звернувся до президента Латвії з проханням сприяти розслідуванню українськими правоохоронними органами справ щодо представників колишньої української влади та поверненню в Україну конфіскованих латвійським урядом грошей.
У ході зустрічі П. Порошенка із прем’єр-міністром Австралії Малкольмом Тернбуллом сторони відзначили поступальний розвиток українсько-австралійської співпраці згідно домовленостей, досягнутих за результатами візиту президента України до Австралії у грудні 2014 року. Президент України та прем’єр-міністр Австралії скоординували спільні кроки щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у знищенні літака рейсу МН17. П. Порошенко висловив подяку Австралії за чітку і незмінну позицію щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України.
Президент Угорщини Янош Адер під час зустрічі з П. Порошенком підтвердив незмінність підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а також продовження політики санкцій щодо Росії. Президент України подякував Угорщині за надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, а також лікування українських військовослужбовців. Співрозмовники домовились активізувати економічну співпрацю, зокрема в галузях енергетики, сільського господарства та в інфраструктурних проектах.
Президент України провів зустріч з президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою, в ході якої піддав критиці нещодавню заяву прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, в якій той стверджував, що «Україна робить менше, ніж Росія для виконання своїх зобов'язань в рамках Мінських угод». (Р. Фіцо також вважає санкції проти Росії неефективними, тому що вони, мовляв, «шкодять» Євросоюзу та економічним інтересам Словаччини, зокрема. Водночас він зазначив, що поважає солідарність і єдність ЄС з цього питання). У відповідь А. Кіска запевнив у твердості позиції Словаччини щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності України, а також наголосив на незмінній підтримці продовження політики санкцій проти Росії.
Президент України також мав окремі зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, Держсекретарем США Джоном Керрі та директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.
Виступ Сергія Лаврова
За 17 років правління, президент РФ В. Путін відвідував сесії Генасамблеї ООН всього чотири рази: в 2000, 2003, 2005 і 2015 роках. Як відомо, В. Путін не виявив бажання взяти участь в 71-й сесії Генасамблеї ООН. Мабуть, Путіну нема чого сказати світові. Та й чергову порцію критики перед усім світом з вуст Б. Обами і П. Порошенко він явно не хотів слухати. Російську делегацію на сесії Генасамблеї очолив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який виступив в загальній дискусії 23 вересня.
З вуст офіційного представника країни-агресора дивно і лицемірно звучали слова осуду «…спроб деяких країн втручатися у внутрішні справи держав, нав'язувати моделі розвитку країнам і народам». С. Лавров також зазначив, що «серед політичних еліт ряду західних країн глибоко вкоренилися ідеї менторства, зверхності, винятковості, реалізації своїх інтересів будь-якими засобами на шкоду побудові справедливої і рівноправної взаємодії». За словами С. Лаврова, «жертвою любителів ігор з нульовим результатом стала близька нам Україна (упаси, Боже, від такої близькості!), чий розвиток було підірвано антиконституційним переворотом, а зараз руйнується в результаті відмови Києва виконувати Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року. Безперспективність розрахунків використовувати українську кризу для досягнення корисливих геополітичних цілей вже очевидна для всіх. Розраховуємо, що саме життя змусить домогтися реалізації всіх тих заходів, під якими у Мінську підписалося українське керівництво...».
На мій погляд, більшого дворушництва і блюзнірства важко уявити. Однак, чому дивуватися, такі заяви цілком вписуються у формат «гібридної» зовнішньої політики нинішньої Росії, яка звинувачує інші країни в злочинах, які вона сама вчиняє. Про це чітко сказав 22 серпня в дебатах на телеканалі «Москва 24» представник партії ПАРНАС професор Андрій Зубов: «Анексія Криму — глибоко негативна віха в історії Росії. Анексією Криму Росія порушила всі міжнародні договори. Вперше з 1945 року сталася анексія території іншої країни, що була засуджена міжнародним співтовариством... Те, що відбулося в Криму і відбувається сьогодні на Донбасі, — це величезна шкода для Росії. Ми відмовилися від принципу непорушності кордонів, зафіксованому в Гельсінській угоді».
У той же день на телеканалі «Росія-1» А. Зубов заявив, що «…Росія повинна звільнитися від Путіна, оскільки він став її одноосібним правителем. В порушення Конституції він створив в Росії абсолютну монархію. По його волі ми починаємо війни, вплутуємося у військові авантюри за тисячі кілометрів від нашої країни. Російські ЗМІ вихваляють Путіна і тим самим створюють йому культ особи. Коли піде Путін російські громадяни відновлять своє право на контроль усіх органів влади»...
* * *
Україна здатна протистояти російській агресії і звільнити окуповані території лише при підтримці міжнародного співтовариства, тому головною метою участі президента України в 71-й сесії Генасамблеї ООН було забезпечення подальшої всебічної підтримки України з боку як американської адміністрації, так і урядів інших провідних країн світу. На наш погляд, це значною мірою вдалося здійснити президенту, незважаючи на цілий ряд несприятливих обставин: «втомленість» лідерів провідних країн Заходу «українською кризою»; недієздатність Мінських домовленостей; загострення внутрішньополітичної ситуації в країнах Євросоюзу через проблеми з масовим напливом мігрантів з Близького Сходу; Brexit і наближення президентських та парламентських виборів у США, Франції і Німеччині.
У ході участі в роботі 71-ї сесії Генасамблеї ООН Президенту України доводилося постійно реагувати на виступи партнерів і опонентів, змінювати тактику дій на шляху досягнення стратегічної мети — посилення, або хоча б не послаблення підтримки України з боку країн Заходу на її шляху до звільнення окупованих Росією українських територій. Говорячи про російську агресію проти України, П. Порошенко щоразу у своїх публічних виступах на високому рівні намагався наводити, і доволі успішно, нові аргументи, факти і докази, щоб переконати західних партнерів у необхідності спільного протистояння російській експансії. Значною мірою Президенту вдалося це зробити як під час публічних виступів, так і в проведенні двосторонніх зустрічей високого рівня з лідерами більш як 10 країн світу на полях 71-ї сесії Генасамблеї ООН.
Українська делегація повернулася з Нью-Йорка до Києва з вагомими дипломатичними здобутками, які безсумнівно сприятимуть подальшій боротьбі за відстоювання національних інтересів України, її суверенітету і територіальної цілісності.
