Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел" надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.
Зауважимо, що точка зору авторів
|
Олексій Волович
Автор матеріалу, який ми пропонуємо для наших читачів, — колишній військовослужбовець, випускник факультету східних мов Московського військового інституту іноземних мов. Свого часу служив військовим перекладачем у Єгипті, Іраку, Лівії, силах ООН з підтримки миру у Боснії та Герцеговині (UNPROFOR). Займається науковою роботою, кандидат історичних наук. Певний час працював у посольстві України в Лівані на посаді першого секретаря з політичних питань. Нині — провідний науковий співробітник Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень. Володіє англійською, арабською мовами та її діалектами.
ЄГИПЕТ: революція чи військовий переворот? Частина 3
«Тимчасовий президент Адлі Мансур»
Виконувати обов'язки президента під час перехідного періоду військове керівництво призначило голову Вищого Конституційного суду Адлі Мансура (68 років) пізнього вечора 3 липня 2013 року. Мухаммед аль-Барадеї обійняв пост віце-президента з міжнародних відносин.
|
Довідка: 1967 року А. Мансур закінчив юридичний факультет Каїрського університету, пройшов курс навчання у французькій Національній школі менеджменту. Має великий досвід роботи на посаді судді в релігійних, а також в цивільних і карних судах. З 1992 року — член Вищого Конституційного суду Єгипту, з травня 2013 року — його голова. |
 |
|
Адлі Мансур, тимчасовий Президент Єгипту РІА Новини http://ria.ru/ |
4 липня 2013 року, склавши президентську присягу, Адлі Мансур виступив з короткою промовою, в якій привітав, зокрема, армію, судову систему і поліцію. Він також подякував єгипетські ЗМІ за «висвітлення невдач попереднього режиму» і високо оцінив участь усіх революційних сил в «славній революції 30 червня».
8 липня А. Мансур підписав нову конституційну декларацію, наділивши себе законодавчою владою до моменту обрання нового парламенту. Парламентські і президентські вибори в країні заплановані на початок 2014 року. Згідно конституційної декларації, через два місяці після затвердження на референдумі поправок до чинної конституції, повинні відбутися парламентські вибори (орієнтовно в січні 2014 року). Президентські вибори передбачається провести через тиждень після виборів парламентських.
19 липня 2013 року Адлі Мансур закликав населення країни до національного примирення і діалогу, обіцяючи «сповна навести лад, запобігти в країні хаосу і насильству, відстояти завоювання революції і продовжувати рух до свободи і стабільності». При цьому, очевидно маючи на увазі в першу чергу ісламізм, він зауважив, що «рамки національного примирення відкриті для усіх політичних сил без винятку».
20 липня Адлі Мансур підписав указ про створення комісії з внесення поправок до конституції, чинність якої була призупинена 3 липня командуванням збройних сил Єгипту. Комісії належить внести зміни в деякі конституційні статті, навколо яких виникли суперечки ще до набуття нею чинності в грудні 2012 року. Змінений текст конституції буде винесений на загальний референдум через чотири місяці після підписання конституційної декларації (орієнтовно в жовтні-вересні ц. р.).
Тимчасовий уряд
8 липня новим прем'єр-міністром Єгипту військові призначили відомого економіста Хазема аль-Баблаві (77 років), що обіймав у 2011 році пости віце-прем'єра і міністра фінансів.
Довідка: Здобувши вищу економічну освіту в Каїрському університеті, Х. аль-Баблаві продовжив навчання в Греноблі і Парижі, де захистив докторську дисертацію. У наступні роки викладав в університетах Єгипту, Сорбонни і Каліфорнії, був радником міністра фінансів Кувейту, керівником експортного банку, заступником Генсека ООН, очолюючи Економічну і соціальну комісію для Західної Азії (ESCWA, Бейрут). Х. аль-Баблаві — автор багатьох книг з економічної проблематики. |
Х. аль-Баблаві має намір зібрати в кабміні сильну команду професіоналів і технократів з 35 міністрів. На декількох постах залишаються міністри зі складу попереднього уряду, 3 міністерські пости надаються жінкам і 3 обіймають копти-християни. Серед міністрів немає жодного ісламіста. «Партія свободи і справедливості» («Брати-мусульмани»), «Партія творення і розвитку» («Аль-Джамаа аль-Ісламія») і партія єгипетських салафітів «ан-Нур» у новий єгипетський уряд увійти відмовилися. У новому кабміні генерал ас-Сісі дістав пост першого віце-прем'єра, одночасно зберігши за собою пост глави оборонного відомства (що явно суперечить попереднім запевненням військових про те, що вони «не підуть у владу»).
 |
|
Тимчасовий уряд Єгипту склав присягу перед Президентом країни Адлі Мансуром Фото AFP http://www.segodnya.ua/ |
16 липня тимчасовий єгипетський уряд склав присягу на вірність конституції перед тимчасовим президентом країни Адлі Мансуром. Церемонія пройшла в резиденції єгипетських президентів палаці «аль-Іттіхадія» в Каїрі. Перед кабінетом міністрів-технократів Х. аль-Баблаві, що змінив уряд ісламістів Х. Канділя, постало украй складне завдання: вивести країну з важкої економічної кризи до проведення парламентських і президентських виборів. Саме тому у складі нового кабміну з'явилося багато професійних і досвідчених економістів.
В цілому основне ядро нового уряду складають ліберали, що здобули освіту за кордоном, зокрема в США. Так, новий глава МЗС Набіль Фахмі багато років пропрацював послом Єгипту у Вашингтоні. Деякі міністри обіймали різні керівні пости в адміністрації Х. Мубарака, що викликало розчарування навіть у тих політичних сил, що підтримали військовий переворот.
Виступаючи 20-го липня по єгипетському телебаченню, тимчасовий прем'єр-міністр Х. аль-Баблаві закликав єгипетський народ до примирення і єдності в ім'я подолання складного етапу в історії країни. Х. аль-Баблаві пообіцяв, що його тимчасовий уряд розробить стратегію розвитку країни в поточному і наступних періодах, а усі рішення, що ухвалюються урядом, будуть прозорими для суспільства.
За словами Х. аль-Баблаві, найпершим завданням тимчасового уряду є досягнення згоди і взаєморозуміння між єгиптянами. Основними критеріями в підборі кандидатів на міністерські пости при формуванні уряду були професіоналізм і надійність. Баблаві визнав за необхідне зазначити, що він не мав жодних контактів з міністром оборони генералом ас-Сісі з приводу складу уряду і керувався винятково вказівками тимчасового президента Адлі Мансура. Х. аль-Баблаві проінформував про створення нового «міністерства соціальної справедливості» і пообіцяв «повернути повагу до законів і незалежність судів в країні, що є основою соціальної справедливості».
Х. аль-Баблаві звернув увагу на те, що Туреччина, Іран, Катар і інші країни висловили своє невдоволення з приводу останніх подій в Єгипті. Він казав, що єгипетський уряд покликаний терпляче роз'яснювати причини цих подій і налагодити діалог з цими країнами. Х. аль-Баблаві визнав, що США чинять тиск на Каїр, одночасно надаючи допомогу з метою забезпечити свої інтереси на Близькому Сході. Проте це не означає, що, приймаючи допомогу, Єгипет зобов'язаний в усьому підкорятися Вашингтону.
Х. аль-Баблаві зазначив, що Єгипет — мусульманська країна, проте використання Ісламу в політичних цілях для неї не є прийнятним. Х. аль-Баблаві також завірив, що він і його уряд готові оприлюднити свої пропозиції для внесення змін і доповнень до конституції країни.
Протистояння триває
 |
| Напад на штаб-квартиру республіканської гвардії в Каїрі завершився трагедією http://www.ukrinform.ua/ |
Після оголошення про відставку і арешт президента М. Мурсі і лідерів руху «Брати-мусульмани» сутички між демонстрантами відновилися. Враховуючи літню спеку і те, що настав рамадан (мусульманський місячний піст), кровопролитні зіткнення супротивників і прибічників військового перевороту відбуваються переважно вночі. Так, в ніч з 5 на 6 липня в країні загинуло 38 чоловік, сотні дістали поранення. У ніч на понеділок 8-го липня, коли ісламісти спробували узяти штурмом штаб Республіканської гвардії в Каїрі, де імовірно утримувався М. Мурсі, було убито 50 і поранено 435 чоловік.
 |
|
Марш протесту прихильників Мурсі вулицями Каїра Фото: AFP http://www.segodnya.ua/ |
У ніч на суботу 13-го липня десятки тисяч ісламістів вийшли на марш протесту по вулицях Каїра, вимагаючи звільнити і відновити в правах поваленого президента Єгипту М. Мурсі. Ця демонстрація протікала мирно, без жертв, що зовсім не свідчить про приборкання політичних пристрастей і про перехід до цивілізованої політичної боротьби. Вже в ніч з 15-го на 16-і липня єгипетська поліція затримала 400 чоловік, які брали участь в сутичках між прихильниками і супротивниками поваленого президента М. Мурсі. Загинуло сім чоловік і понад двісті отримали поранення.
19-го липня, після п'ятничної молитви, відновилися маніфестації прихильників і супротивників поваленого єгипетського президента М. Мурсі. Раніше ісламісти заявляли, що п'ятниця 19 липня повинна стати «переломною в справі відновлення законності». Поліція затримала кілька десятків демонстрантів — учасників масової колотнечі в стінах головної єгипетської мечеті «Аль-Азхар» в Каїрі. Головним місцем збору прихильників М. Мурсі залишається площа Рабіа аль-Адавія. Ліберальні політичні сили, що підтримали військовий заколот, за традицією гуртуються на площі Тахрір. Масові акції двох ворогуючих сторін пройшли також і в багатьох інших єгипетських містах.
 |
|
Учасників мітингу прихильників Мурсі обприскують водою, щоб уникнути сонячних ударів Фото: РИА Новости http://newsradio.com.ua/ |
В ніч з п'ятниці на суботу 27 липня з новою силою спалахнули криваві сутички між прихильниками екс-президента Мурсі і підрозділами єгипетської армії і поліції. За деякими даними, в ході цих сутичок лише в одному Каїрі загинуло понад сто чоловік і поранено щонайменше тисячу. Військові заявили, що солдати вимушено застосували зброю, оскільки прихильники «Братів-мусульман» намагалися захопити арсенал зі зброєю, розташований неподалік від мечеті Рабія аль-Адавія. Солдати і поліцейські стріляли на влучення.
На думку багатьох спостерігачів, ці зіткнення спровоковані міністром оборони Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі, який напередодні звернувся до народу з проханням вийти на вулиці в п'ятницю 26-го липня, щоб «підтримати армію в її боротьбі з безладом і тероризмом». Крім того, черговий оберт насильства в Єгипті спричинився до звинувачення, офіційно висуненого 26 липня проти М. Мурсі, — державна зрада і підтримка терористів. Цього ж дня колишнього президента перевезли в передмістя Каїра, де розташована в'язниця Тора, понад два роки в якій вже перебуває попередній глава Єгипту Х. Мубарак. Суд ухвалив рішення заарештувати М. Мурсі на 15 діб (хоча до цього він вже знаходився під вартою три тижні), не звертаючи уваги на те, що лідери деяких великих держав, включно США, закликали нову єгипетську владу звільнити М. Мурсі.
Мабуть, що конфронтація і масові демонстрації протесту в Єгипті триватимуть довго, щонайменше, до завершення виборчої кампанії на початку 2014 року.
Реакція світової спільноти
Світові лідери по-різному реагували на військовий переворот в Єгипті. Одні його засуджували, інші підтримували, є і такі, кому вигідна нейтральна позиція. Президент США Б. Обама висловив глибоку стурбованість з приводу усунення президента М. Мурсі і призупинення дії конституції країни, закликавши єгипетських військових якнайшвидше повернути усю повноту влади цивільному уряду і не піддавати М. Мурсі і його однодумців судовому переслідуванню. США пообіцяли припинити військову допомогу Єгипту, якщо зміна його влади буде визнана державним переворотом. Проте, на наш погляд, ці заяви не більші, ніж намагання «дотримуватись дипломатичного етикету і пристойності». Американці направили до берегів Єгипту два бойові кораблі, щоб, у разі ескалації конфлікту, оперативно евакуювати тисячі громадян США, що працюють в Єгипті.
16 липня помічник держсекретаря США Вільям Бернс прибув до Каїру, де зустрівся з тимчасовим президентом А. Мансуром, його заступником М. аль-Барадеї, міністром оборони А. ас-Сісі, правозахисниками і главою коптської церкви папою Феодором ІІ. При цьому він не зустрівся з представниками руху «Братів мусульман». В. Бернс підкреслив, що Вашингтон не має наміру повчати єгиптян, як долається економічна і політична кризи, бо вони повинні «самі визначатися зі своїм майбутнім і своїм шляхом до демократії».
Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що «зі зростаючим занепокоєнням стежить за подіями в Єгипті», закликаючи Каїр враховувати інтереси усіх політичних сил при формуванні нових органів влади. Африканський союз припинив участь Єгипту в діяльності цієї організації до відновлення конституційного ладу. Ліга арабських держав беззастережно підтримала військовий переворот в Єгипті. Генсек ЛАД єгиптянин Набіль аль-Арабі здійснив закордонне турне, переконуючи міжнародну спільноту, що в Єгипті сталася саме «чергова народна революція», а не військовий переворот.
У Євросоюзу досі немає чіткої офіційної позиції щодо подій у Єгипті. Європейці постійно контактують з єгипетською владою, намагаючись узяти на себе роль посередника між конфліктуючими сторонами, щоб схилити їх до діалогу. В той же час, на наш погляд, навряд чи є достатньо підстав для того, щоб можна було підозрювати увесь Євросоюз чи окремі європейські країни в їх симпатіях до єгипетського ісламізму, що переслідує єгипетських християн-коптів.
17 липня Верховний комісар ЄС з зовнішніх зв'язків і політики безпеки Кетрін Ештон прибула до Каїру, де зустрілася з тимчасовим президентом А. Мансуром, тимчасовим прем'єр-міністром Х. аль-Баблаві, представниками політичних партій і громадянського суспільства, закликаючи їх до «швидкого проведення демократичних трансформацій». За словами К. Ештон, «Європейський союз надасть допомогу єгипетському народу на його шляху до справжньої свободи і економічного розвитку в майбутньому».
Міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле назвав події в Єгипті серйозним прецедентом, що загрожує демократії в Єгипті і створює негативні наслідки для усього близькосхідного регіону. Анкара і Тегеран жорстко засудили військовий переворот в Єгипті, тоді як Саудівська Аравія, ОАЕ і Кувейт його підтримали, виділивши М. Мурсі раніше обіцяні 12 млрд. доларів.
 |
|
Юсуф Аль-Кардаві, мусульманський богослов з Катару, духовний лідер «Братів-мусульман» http://martinis09.livejournal.com/ |
Усунення від влади М. Мурсі стало відчутним ударом по зовнішній політиці Катару, основним напрямом якої була підтримка «Братів-мусульман» у всьому арабському світі з самого початку серії «арабських революцій». Катар був головним спонсором М. Мурсі, виділивши на його підтримку понад 8 млрд. доларів. Кілька десятиліть в Катарі мешкає духовний лідер «Братів-мусульман» Юсуф аль-Кардаві, який за допомогою телеканалу «аль-Джазира» повчає своїх «братів».
Президент Сирії Б. Асад, який вже два з половиною роки воює з ісламізмом, назвав події в Єгипті початком кінця «політичного ісламу». При цьому дуже дивно виглядає збіг позицій Дамаску і Тель-Авіва, що позитивно оцінюють єгипетський військовий заколот, тоді як Іран — стратегічний партнер Сирії — його засуджує. Ще більше дивною, на наш погляд, була заява посла Ізраїлю в Єгипті Яакова Амітая про те, що «генерал ас-Сісі є не лише національним героєм Єгипту, але і усіх євреїв в Ізраїлі і в усьому світі». Враховуючи, що 95% єгиптян традиційно бачать в Ізраїлі свого історичного ворога, подібний комплімент дуже сумнівний і навряд чи посприяє зростанню популярності генерала ас-Сісі серед єгиптян.
Росія за те, щоб наявні проблеми і протиріччя в Єгипті усувалися без насильства, з дотриманням принципів загальнонаціональної згоди і в інтересах усіх прошарків і конфесій єгипетського суспільства. Схожа «обтічна» позиція щодо подій в Єгипті і у держави Україна.
* * *
 |
|
Каїрський Єгипетський Музей. Біля входу в музей можна побачити безліч солдатів і дві колони бронетранспортерів Фото: А. Манчук http://www.segodnya.ua/ |
Командування єгипетської армії хоч і намагається позиціонувати себе як арбітра, що займає нейтральну позицію між ворогуючими сторонами, все ж воно на боці світської опозиції і прагне обмежити владу і вплив ісламізму. Проте повністю виключити з політичного життя єгипетські партії ісламу вже не вдасться. Якщо вони будуть позбавлені можливості діяти легально, то альтернативою цьому може бути лише підпільний опір з елементами терору, що викличе перманентну нестабільність в Єгипті. З іншого боку, тривалі мирні багатотисячні демонстрації протесту і непокори, що виснажують суспільство і владу, можуть виявитися ефективнішими, ніж силові акції.
Якщо порівняти колишній рівень розвитку єгипетської економіки і суспільства з нинішнім, то висновки свідчитимуть про те, що наприкінці правління президента Х. Мубарака (якому сьогодні загрожує страта), цей рівень, незважаючи на багато недоліків і вад, був значно вищий. Це наштовхує на думку, що не будь-яка революція гарантує прогрес суспільству. Схоже, що в нашому випадку єгипетська революція 11 лютого 2011 року відкидає єгипетське суспільство на багато років назад. Очевидно, це ж стосується і «революцій» 2011 року в Тунісі, Лівії і Сирії.
Арешт законно обраного екс-президента М. Мурсі і навіть суд над ним, незважаючи на його досить скромні фахові якості, як політичного діяча, неминуче виллються в його героїзацією, в формування його досі відсутньої харизми. Кожна політична сила потребує лідера-символа, і таким героїчним символом для «Братів-мусульман» і їх прихильників буде М. Мурсі.
У активі руху «Братів-мусульман» — 80-річна історія підпільної боротьби, і він ніколи не відмовиться від свого історичного завоювання — демократичного обрання на пост президента Єгипту свого представника. Тому, на наш погляд, будь-які спроби усунути «Братів-мусульман» з єгипетської політичної арени приречені, оскільки їх і надалі підтримуватиме не менше 30 % єгипетського населення. Грунт, що живить «революцію» в Єгипті, — це наявність 20–30 мільйонів бідних громадян. Їм нічого втрачати, і у відчаї вони готові на все, у тому числі на підтримку «Братів-мусульман». І з цим будь-яка єгипетська влада змушена рахуватися. Спроби заборонити легальну політичну діяльність «Братів-мусульман» призведуть до дуже негативних наслідків, зрозуміло, передусім — для ініціаторів такої заборони.
 |
| Єгиптяни домоглися повалення Мурсі Фото: AFP http://www.segodnya.ua/ |
Найбільш небезпечним наслідком «єгипетського бунту» є розкол і поляризація суспільства. Головна причина цього руйнівного явища — в розподілі громадян країни, особливо торік, по мірі їх релігійності, точніше, по мірі релігійного фанатизму. Замість толерантності і віротерпимості в мислення і поведінку людей втовкмачувалася жорстка і одноманітна одностайність. Той, хто наважувався висловити іншу думку, що не співпадає з курсом «партії і уряду», оголошувався дисидентом і зрадником. Очевидно, має минути чимало часу, перш ніж наявний розкол єгипетського суспільства буде мінімізований.
Нині з'являється багато всіляких прогнозів щодо подальшого розвитку політичної ситуації в Єгипті. На наш погляд, наявність багатьох чинників, зовнішніх і внутрішніх, об'єктивних і суб'єктивних, таких, що впливають на формування цієї ситуації, значно ускладнює процес прогнозування. Проте, як нам уявляється, політична ситуація в Єгипті розвиватиметься за наступним сценарієм:
Беручи до уваги, що протягом практично усього ХХ-го століття в Єгипті переважав світський формат державного устрою і секуляризм пустив досить глибоко своє коріння в різних стратах єгипетського суспільства, на наш погляд, надалі воно розвиватиметься в основному відповідно до загальноприйнятих у світі демократичних принципів. Але, природно, з вкрапленням елементів східної (мусульманської) демократії і так званого «арабського соціалізму».
Повернення до влади «Братів-мусульман» демократичним шляхом малоймовірно. І не тому, що їх «не пустять» єгипетські військові. Вони, напевно, вже не зможуть отримати необхідної більшості голосів єгипетських громадян, що остаточно розчарувалися в «братах». Якщо на піку своєї популярності їх представник М. Мурсі отримав чверть голосів виборців на президентських виборах, то малоймовірно, що через півроку це досягнення повториться.
Тим більше, ще менш вірогідна поява при владі інших, менш популярних угрупувань ісламізму — салафітов-ваххабітів з партії «ан-Нур» або угрупування «Аль-Джамаа аль-Ісламійя». Повторна ж поява ісламізму при владі в Єгипті силовим (збройним) шляхом просто немислима. Цього не допустять єгипетські силові структури, передусім армія і поліція, перехід яких на сторону ісламізму також малоймовірний.
На наш погляд, події в Єгипті, а точніше — підсумки конфронтації між ісламізмом і світськими політичними силами, матимуть доленосні наслідки не лише для цієї країни, але і для усього Близького Сходу. Можлива поразка ісламізму в Єгипті неминуче послабить партії ісламізму в усьому близькосхідному регіоні і передусім в Туреччині, Лівії і Тунісі. І навпаки — збереження міцних позицій ісламізму в Єгипті і їх впливу на єгипетське суспільство сприятиме посиленню політичного ісламу в цьому регіоні. Проте «чистої перемоги» не може бути ні для одних, ні для інших. Тому в умовах рівноваги сил або безсилля єгипетські секуляристи і ісламісти змушені шукати форми співіснування і навіть ситуативної взаємодії.
