НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Олексій Волович

Розпочинаючи з 1975 року, коли у Парижі відбувся перший саміт «Великої шістки», що вже наступного року перетворилися на «Велику сімку» (Group of Seven — G7) після приєднання до неї Канади, Японія приймала лідерів G7 26-27 травня ц. р. вже вшосте. Загалом це був 42-й саміт «Великої сімки». У 1998 році, після вступу до неї Росії, вона трансформувалася у «Велику вісімку». Однак з 2014 року, після анексії росіянами українського Криму, вже третій рік поспіль саміти G7 проходять без участі Росії.

Цього разу саміт G7 відбувся на острові Хонсю в префектурі Міе на території національного парку Ісе-Сіма на узбережжі Тихого океану поблизу головної синтоїстської святині — храму Ісе, заснованого у III столітті н. е. Разом з лідерами країн G7 у саміті брали участь також голова Європейської ради Дональд Туск і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Серед офіційних гостей були державні керівники Індонезії, Чаду, Шрі-Ланки, Бангладеш, В'єтнаму, Лаосу і Папуа-Нової Гвінеї, генсек ООН, президент Азійського банку розвитку, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду і президент Світового банку.

Слід зазначити, що в рамках підготовки до проведення саміту G7, в Японії протягом квітня і травня відбулася низка зустрічей профільних міністрів країн «Великої сімки» — закордонних справ, сільського господарства, інформаційних та комунікаційних технологій, енергетики, освіти, охорони довкілля, науки і технологій та фінансів. На кожному засіданні профільних міністрів країн G7 ухвалювалися підсумкові документи у вигляді рекомендацій для лідерів держав «Великої сімки».

 

Порядок денний

До порядку денного саміту були внесені наступні питання: проблеми глобальної економіки і торгівлі, енергетика і енергоефективність, розвиток інфраструктури, кібербезпека, боротьба з корупцією, охорона здоров'я, права жінок і дітей, міжнародна політика та безпека, боротьба з екстремізмом і тероризмом, проблеми мігрантів та біженців, а також локальні конфлікти і ситуація в Сирії, Іраку, Ірані, Північній Кореї, Україні, Лівії, Афганістані, Ємені, Африці та Венесуелі. Обговорювалися також проблеми безпеки морського судноплавства, нерозповсюдження ядерної зброї і роззброєння, ядерної безпеки, прав людини, кліматичних змін і довкілля, Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року, продовольча безпека та харчування.

Основні рішення з вищезазначених проблем і питань були зафіксовані в підсумковій «Декларації лідерів саміту G7 в Ісе-Сіма»,^[1] а також в низці окремих документів, зокрема, з питань інвестування інфраструктури, охорони здоров’я, підтримки жіноцтва, кібербезпеки, боротьби з корупцією, тероризмом і насильницьким екстремізмом, продовольчої безпеки, сталого розвитку, ядерної безпеки тощо.

У цьому короткому огляді обмежимось аналізом двох питань: заходи з метою уникнення нової кризи глобальної економіки і українсько-російський конфлікт.

 

Проблеми глобальної економіки

У своєму виступі на саміті G7 прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе застеріг своїх колег про небезпеку повторення економічної кризи 2008 року. За його словами, світова економіка зараз на роздоріжжі, і якщо будуть ухвалені неправильні заходи, то «світова спільнота може зіткнутися з кризою, масштаби якої виходять за рамки звичайних економічних циклів».

На погляд учасників саміту G7,зростання глобальної економіки уповільнилось і залишається нижче потенціалу, в той час як ризики слабкого зростання зберігаються. Ескалація локальних конфліктів, тероризм і потоки біженців ускладнюють глобальне економічне середовище і є серйозною загрозою основам існуючого міжнародного порядку, а також загальнолюдським цінностям і принципам. Країни «Великої сімки» беруть на себе відповідальність за міжнародні зусилля щодо вирішення цих проблем. Після ухвалення Порядку денного щодо сталого розвитку до 2030 року, а також Паризької угоди про минулорічну зміну клімату, лідери країн сповнені рішучості і надалі докладати зусиль щодо виконання своїх зобов'язань з метою забезпечення миру, безпеки і процвітання світу.

Лідери країн G7 зобов'язалися колективно вирішувати поточні економічні проблеми з метою стабільного довгострокового зростання світової економіки, що визнано ними одним із найважливіших пріоритетів. З урахуванням особливостей кожної конкретної країни, лідери країн G7 зобов'язалися проводити свою економічну політику на основі співпраці з метою досягти сильної, стійкої і збалансованої моделі зростання. Зокрема, лідери «Великої сімки» підтвердили свої зобов'язання застосовувати всі інструменти політики — монетарної, фіскальної, грошово-кредитної та структурної — індивідуально і колективно, з метою зміцнення глобального попиту і пропозиції та досягнення впевненого, стійкого і збалансованого зростання глобальної економіки. Учасники саміту G7 заявили про свою відданість просуванню структурних реформ для стимулювання зростання, продуктивності і потенційного обсягу виробництва, а також зобов'язалися інвестувати у сфери, що сприяють економічному зростанню, такі як навколишнє середовище, енергетика, цифрова економіка, розвиток людських ресурсів, освіта, наука і техніка.

Лідери «Великої сімки» заявили про своє прагнення використовувати торгівлю з метою створення економічних можливостей для працівників, споживачів і фірм, а також підтвердили свій намір і надалі зберігати свої ринки відкритими і боротися з усіма формами протекціонізму. Вони також зобов'язалися сприяти переговорам в рамках СОТ з метою зміцнення заснованої на міжнародно визнаних правилах багатосторонньої торговельної системи та підтримувати зусилля щодо лібералізації торгівлі за допомогою регіональних торгових угод, в тому числі Транс-Тихоокеанського партнерства (ТТП), Угоди про економічне партнерство між Японією і ЄС, Трансатлантичної торгівлі та інвестиційного партнерства (TTIП) і Комплексної економічної і торгової угоди (КЕТУ). Лідери країн G7 визнали, що глобальний надлишок виробничих потужностей в галузях промисловості, зокрема в металургії, є актуальною проблемою структурного характеру з глобальними наслідками, і це питання необхідно терміново вирішувати посиленням функцій ринку і усуненням причин, які його спотворюють.

В рамках саміту було підписано угоду про економічну взаємодію Євросоюзу і Японії. Країни «сімки» зобов'язалися завчасно інформувати одне одного про можливу зміну курсу валют, щоб уникнути негативних наслідків для конкуренції.

 

Економічний  потенціал  країн  «Великої  сімки»  у порівнянні з РФ 
Підготовлено  автором на  основі  даних  ЦРУ США  (CIA-World-Factbook) за 2015 рік

 

Міжнародні проблеми

У розділі Декларації саміту G7 з міжнародних проблем рішуче засуджується тероризм у всіх його формах і проявах, зокрема терористичні акти проти цивільних осіб, до яких вдаються терористи ІДІЛ, аль-Каїди та інші терористичні угрупованням. Зазначається також, що Інтернет і соціальні мережі експлуатуються терористами в усьому світі для терористичних, насильницьких, екстремістських та інших злочинних акцій, таких як терористичне рекрутування, фінансування, планування і координація терористичних нападів.

Лідери країн «Великої сімки» зобов'язалися вжити заходів, викладених у Плані дій G7 з боротьби з тероризмом і насильницьким екстремізмом, та підтримати імплементацію відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, що передбачають обмін інформацією з метою зміцнення безпеки кордонів, підвищення рівня авіаційної безпеки, боротьби з фінансуванням тероризму, незаконним обігом культурних цінностей та насильницьким екстремізмом.

Лідери країн G7 зобов'язалися збільшити глобальну допомогу для задоволення нагальних і довгострокових потреб біженців та інших переміщених осіб у спосіб надання різноманітної гуманітарної допомоги, а також мають намір підвищити соціально-економічний розвиток постраждалих регіонів, зокрема, в галузі освіти, охорони здоров'я та інфраструктури. G7 закликає міжнародні фінансові інституції та донорів збільшити свою фінансову і технічну допомогу для біженців та переміщених осіб і, зокрема, вітає запуск ініціативи нового фінансування для підтримки Близького Сходу і Північної Африки. Учасники саміту підтвердили підтримку арабських країн, що проводять економічні та управлінські реформи для вирішення нових завдань, включно зі зростанням насильницького екстремізму, активізацією військових конфліктів, складними гуманітарними кризами і значною кількістю біженців.

На саміті прозвучали побоювання щодо можливого виходу Великої Британії із Євросоюзу після референдуму 23 червня, що «може завдати серйозного удару по розвитку відкритої економіки в Європі та світі».

 

Російсько-український конфлікт

Лідери «Великої сімки» висловили впевненість в тому, що російсько-український конфлікт можна розв’язати лише дипломатичними засобами і за повного дотримання міжнародного права, що передбачає зобов'язання поважати суверенітет України, її територіальну цілісність і незалежність. Лідери країн G7 підтвердили «засудження незаконної анексії Кримського півострова Росією і політику її невизнання», а також висловили стурбованість продовженням насильства уздовж лінії зіткнення в порушення домовленості про припинення вогню, і закликали всі сторони вдатися до конкретних кроків, що призведуть до повного припинення вогню, як і передбачається Мінськими домовленостями.

Лідери «Великої сімки» закликали всі сторони «виконувати свої зобов'язання без зволікання з метою проведення якомога швидше місцевих виборів в деяких районах Донецької і Луганської областей відповідно до Мінських домовленостей», а також поновити свою «рішучу підтримку повного виконання Мінських домовленостей, роботи «Нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи». Лідери країн G7 висловили сподівання, що «Росія виконає свої зобов'язання і використовуватиме свій вплив на сепаратистів для виконання своїх зобов'язань в повному обсязі». Вони також підкреслили «ключову роль ОБСЄ в сприянні деескалації кризи», і закликали всі сторони, зокрема, сепаратистів, забезпечити спостерігачам повний і безперешкодний доступ до всіх ділянок зони конфлікту.

Лідери «Великої сімки» нагадують, що, «термін дії санкцій вочевидь пов'язаний з повною реалізацією Росією Мінських домовленостей і повагою до суверенітету України. Санкції можуть бути скасовані лише тоді, коли Росія виконуватиме ці зобов'язання. Проте, ми також готові вжити додаткових обмежувальних заходів для підвищення збитків для Росії, якщо її дії цього вимагатимуть». Водночас учасники саміту визнають «важливість підтримки діалогу з Росією для забезпечення дотримання взятих нею зобов'язань, а також норм міжнародного права і досягнення всеосяжного, стійкого і мирного врегулювання кризи».

Учасники саміту G7 високо оцінили і підтримали кроки України для здійснення всеосяжних структурних, управлінських і економічних реформ і закликали Київ продовжувати цей процес та посилювати боротьбу з корупцією в рамках судової реформи, в тому числі Генеральної прокуратури. Лідери «Великої сімки» високо оцінили роботу групи підтримки України у складі послів країн G7 у Києві. Як відомо, 16 травня напередодні саміту G7 в Японії, президент П. Порошенко зустрівся з послами країн «Великої сімки» і переконував їх, що санкції — це «мотивуючий фактор і ефективний інструмент», що примушує Росію до виконання Мінських домовленостей.

 

Реакція Росії

Передбачаючи неможливість свого повернення у «Велику вісімку», Росія ще задовго до початку роботи саміту G7 у Японії почала розповсюджувати інформацію про те, що цей формат міжнародного форуму нібито вичерпав себе і що Росія більше не бачить сенсу у відновленні роботи «Великої вісімки». Як заявив заступник міністра закордонних справ РФ С. Рябков у своєму коментарі в середині квітня ц. р., «для нашої країни цей формат залишився у минулому і ми не бачимо необхідності реанімувати те, що залишилося в минулому і тому участь Росії у «Групі восьми» для нас є абсолютно неактуальним питанням». Зі свого боку, глава Адміністрації президента РФ С. Іванов зазначав, що Москва «не плаче» щодо участі в G8.

За словами прес-секретаря глави РФ Д. Пєскова, «формат G20 більш дієздатний в нинішній міжнародній обстановці, оскільки він володіє набагато ширшим потенціалом», хоча Д. Пєсков мав би знати, що усі країни G7 входять до формату G20 і в ньому їй належить визначальна роль. Втім, після доволі результативної зустрічі В. Путіна з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе в Сочі 6 травня ц. р., у російського керівництва жевріла надія на те, що санкції проти Росії з боку «Великої сімки» будуть хоча б пом’якшені і В. Путіна таки запросять для участі в саміті G8 в Японії.^[2] Проте, ці сподівання виявилися марними.

Коментуючи рішення саміту G7 у Японії про продовження санкцій проти Росії, вищезгаданий С. Рябков зазначив, що «так звана група семи в черговий раз посилає сигнали по санкційній тематиці, які в значній мірі є абсурдними, оскільки умовою скасування санкцій учасники цієї структури називають виконання Росією Мінських угод, зокрема, виведення російських військ із Донбасу». При цьому С. Рябков вкотре повторив очевидну для усього світу брехню кремлівських очільників про те, що «жодних російських військ на території Донбасу за визначенням немає». На його думку, «повністю ігнорується те, що свою частину зобов'язань по «Мінську-2» зобов'язана виконати і влада України».

Голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ К. Косачьов порівняв саміт «Великої сімки» в Японії з партійним з'їздом радянських часів. На його думку, «Вашингтону партнери по G7 потрібні тільки в тому випадку, коли вони повністю погоджуються з його позицією». 27 травня, в день завершення роботи саміту G7 в Японії, уряд РФ оголосив про намір вжити заходів у відповідь — продовжити санкції до кінця 2017 року проти тих країн, які ввели або приєдналися до санкцій проти Москви. За даними експертів аналітичного центру при уряді Росії, західні країни вже втратили від продембарго 9,3 млрд доларів.

Примітно, що за день до саміту G7 в Японії, за повідомленням російських ЗМІ, глава угорського МЗС П. Сійярто на зустрічі з С. Лавровим заявив, що Угорщина виступає проти автоматичної процедури пролонгації санкцій і наполягає на дискусії з цього приводу. Це повідомлення супроводжувалося прогнозом, що п'ять європейських країн — Угорщина, Греція, Кіпр, Італія та Словаччина — можуть виступити наприкінці червня на саміті ЄС за пом'якшення обмежень або взагалі заблокувати продовження режиму санкцій проти Росії.

Антисанкційну кампанію очолив сам В. Путін, опублікувавши напередодні візиту до Греції 27 травня в грецькій газеті «Катімеріні» свою статтю під назвою: «Росія і Греція: співпраця на благо миру і процвітання», де закликає європейців «зробити належні висновки з подій на Україні» і розповідає про страждання греків і громадян інших країн Євросоюзу від того, що Брюссель конфліктує з Москвою через Україну.

* * *

Найбільш важливий результат для України від саміту «Великої сімки» в Японії — це моральна підтримка нашої держави лідерами провідних демократичних країн світу в її конфронтації з Росією. Велике значення для підтримки України має позиція лідерів країн G7 щодо продовження санкцій проти Росії до кінця поточного року і обіцянка їх посилення, якщо Кремль не припинить свою гібридну війну проти України на Донбасі. Хотілося б сподіватися, що ця позиція «Великої сімки» буде врахована на засіданні Ради ЄС 28-29 червня. На наш погляд, найбільшою політичною і моральною санкцією була відсутність В. Путіна на третьому саміті G7 поспіль. Це свідчить про те, що провідні демократичні країни світу не сприймають рецидив силової політики і нехтування міжнародним правом, що демонструє Кремль, особливо останнім часом.

Отже, підтримка України лідерами країн G7 — це велика перемога нашої країни, але це не подарунок, вона здобута українськими дипломатами і особисто президентом України П. Порошенком під час численних контактів і переговорів з лідерами «Великої сімки» на різних рівнях. Ця перемога України здобута у важкій боротьбі з гібридною дипломатією і інформаційною війною путінської Росії. Без перебільшення, це була титанічна робота і вона увінчалася успіхом. Але підтримка України і прояв солідарності з боку європейської та світової спільноти, зокрема країн G7, в значній мірі залежать від того, наскільки ми, українці, скористаємося цією підтримкою, наскільки нам вдасться навести порядок у своїй країні, об'єднати суспільство, реалізувати нагальні реформи, зміцнити Збройні сили, стабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні, підняти економіку, яка б задовольняла насамперед нагальні потреби простих людей, а не безмежні і ненаситні запити олігархату.

Що сильнішими ми будемо, то сильнішою буде підтримка наших друзів, союзників і партнерів. Слабких ніхто не підтримує. Їм просто співчувають. І в кращому випадку — не дають померти…

Наступне завдання — домогтися, щоб Рада ЄС на своєму саміті 28-29 червня ц. р. підтримала санкційну політику G7. Для цього керівництво країни має реалізувати цілу низку ефективних і неординарних політико-дипломатичного заходів. Одним із таких запропонованих Президентом України П. Порошенком заходів має бути європейське турне народної героїні Надії Савченко та її виступи в парламентах провідних країн Європи, а також в Європейському парламенті і в Парламентській асамблеї Ради Європи, делегатом якої Н. Савченко обрано 25 грудня 2014 року.

Н. Савченко могла б нагадати європейським парламентарям, що в середні віки Україна-Русь захистила собою Європу від татарсько-монгольської навали, втратила 8 мільйонів своїх громадян в боротьбі з німецьким фашизмом і сьогодні стримує натиск комуно-ординської путінської Росії. Н. Савченко повинна переконати європейців, що якщо Україна не встоїть перед цим натиском, то це буде поразкою для всієї Європи. Надія Савченко могла б запитати європейців: чи не настав час відкрити єдиний дипломатичний фронт проти Росії і нарешті допомогти Україні зброєю, щоб вона могла захистити себе і вас? Чи не настав час впустити Україну в Європейський Дім, який вона захищає?