Напруга з воєнно-політичною ситуацією в регіоні Близького Сходу все ще не спадає. Схоже, що події розгортаються, умовно кажучи, у двох напрямах:
- Вашингтон посилює в регіоні військове угруповання;
- Тегеран стає активнішим на міжнародній арені.
Щодо військово-економічної складової цієї ситуації, то звернемося до неї пізніше. Наразі розглянемо наслідки нафтового ембарго, запровадженого щодо Ірану 15 травня ц. р., яким передбачалося припинення закупівлі іранської нафти.
Нагадаємо, що з кінця 2018-го і до початку травня поточного року найбільші імпортери іранської нафти — Індія, Китай, Південна Корея та Японія — максимально збільшили закупівлю нафти із Ірану, і повністю призупинили цей процес до 15 травня, окрім Китаю, який припинив купувати іранську нафту тільки в кінці травня.
Донедавна Іран експортував до країн Південно-Східної Азії близько 1 млн барелів нафти на добу. Після того, як азійські країни припинили її імпорт, нафтова промисловість Ірану опинилась на межі колапсу. Якщо Іран не знайде альтернативи цьому експорту, то буде змушений припинити видобуток нафти.
Відсутність іранської нафти на світовому ринку вуглеводнів ладні швидко компенсувати арабські країни Перської затоки, насамперед Королівство Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт. Саудівська Аравія спроможна збільшити експорт нафти на 1,2 млн барелів на добу, ОАЕ додатково готові надати біля 0,25 млн барелів, а Кувейт спроможний збільшити свій експорт ще на 0,5 млн барелів.
У 2019 році нафтодобувна компанія Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC) передбачає збільшення видобутку нафти з 3,5 млн барелів на добу до 4 млн барелів. І навіть більше, ця компанія за межами Перської затоки будує стратегічне нафтосховище об’ємом 42 млн барелів. Saudi Arabian Oil Company (Aramco) не зупиняє прокладання нафтопроводу до узбережжя Червоного моря.
| За перші 5 місяців 2019 року через Ормузьку протоку експортувалося близько 16 млн барелів нафти на добу |
І знову на повний зріст постає така загроза, як блокування Іраном Ормузької протоки. Але і США, і Іран добре усвідомлюють, що таким чином провокується справжня війна, яку всі обговорюють і яка нікому не вигідна. З блокадою Іраном протоки можуть розпочатися дії як з формування міжнародної коаліції, з розгортання багатонаціональних сил, так і широкомасштабні бойові дії проти збройних сил Ірану з метою взяття під контроль Ормузької протоки, в тому числі і з іранської території. Зрозуміло, що окупація Ірану не входитиме у воєнні плани коаліції, але і локальну війну Іран програє.
А поки авіаносне угруповання ВМС США на чолі із авіаносцем Abraham Lincoln пройшло Оманську затоку і незабаром планує увійти до Перської затоки. До угруповання входять також авіаційне крило палубної авіації, ракетний крейсер Leyte Gulf, есмінці Bainbridg, Mason, Nitze. Найбільш вірогідно, що до нього долучаються і атомні підводні човни з крилатими ракетами Tomahawk на борту.
Радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон ще 5 травня ц. р. заявив про передислокацію в регіон Близького Сходу чотирьох стратегічних бомбардувальників B-52H та батареї ППО Patriot.
| Президент США Д. Трамп: «Я вірю, що Іран бажає вести з нами переговори і ми також бажали б їх провести» |
Загалом США в регіоні Близького Сходу мають сьогодні до 70 тис. військовослужбовців, включно з базою ВМС у Бахрейні та операційним центром ВПС у Катарі. Сюди ж входять 5,2 тис. військовослужбовців в Іраку та 2 тис. у Сирії.
18 травня Вашингтон застеріг комерційних авіаперевізників щодо небезпеки польотів над Перською затокою. Дещо раніше страхова компанія Lloyd's of London попередила про зростання ризиків для морських перевізників в регіоні.
Це, так би мовити, один бік медалі. Інший — Вашингтон вважає, що Тегеран «хоче вести переговори, і якщо він продемонструє готовність, то США розпочнуть переговори». Про це 27 травня заявив президент США Дональд Трамп напередодні своєї зустрічі з прем’єром Японії Сіндзо Абе у Токіо. «Я вірю, що Іран бажає вести з нами переговори і ми також бажали б їх провести. Побачимо, що з цього вийде. Ніхто не хоче, щоб сталися жахливі речі», — наголосив президент Сполучених Штатів. Те саме каже і президент Ірану Хассан Роухані, який згодом сказав, що Тегеран готовий до відновлення переговорного процесу із Вашингтоном, але «лише у тому випадку, коли економічні санкції проти Ірану будуть зняті».
Заступник міністра закордонних справ ІРІ у політичних справах Аббас Арагчі здійснив турне країнами Перської затоки з метою зміцнити позиції Ірану на фоні загострення відносин зі США. Він завітав до Кувейту, Оману і Катару. Під час свого візиту до Катару на зустрічі із журналістами А. Арагчі сказав, що Тегеран готовий до будь-якого сценарію і до розвитку будь-яких подій, але сподівається розпочати переговори.
28 травня міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф також наголосив, що Іран не прагне володіти ядерною зброєю, яка заборонена указом Верховного лідера ІРІ аятолою Алі Хаменеї. До речі, сам Верховний лідер заявив, що Іран не має наміру воювати зі США, однак дотримуватиметься «політики спротиву» Вашингтону.
| В.о. міністра оборони США П. Шенахен: «…завдяки вжитим Пентагоном заходам, ситуацію вдалося поставити на «паузу» |
Однак повернімося до рішення Китаю припинити закупівлю іранської нафти. Безумовно, Пекін не вірить, що Тегеран переможе у війні зі США, проте, щоб не загострювати і без того напружені відносини з Вашингтоном, вирішив тимчасово припинити імпорт іранської нафти. Однозначно, Пекін знайде компромісне рішення, бо відчуття ситуації йому ще не зраджувало.
Таким чином, все, що зараз відбувається між Іраном та США, має вигляд реалізації сценарію з ведення Білим домом «гібридної» війни проти Ірану. Як пишеться у турецькій газеті Milliyet, Вашингтон ніби й налаштовується на війну, але воювати не хоче.
З одного боку, президент США запроваджує санкції, посилює військове угруповання в зоні Перської затоки, веде перемовини із Туреччиною з метою відірвати її від Росії, а з іншого — відверто і прозоро робить натяк Тегерану: «зателефонуй мені»! Вашингтон і надалі вестиме економічну війну з Іраном на виснаження, здійснюватиме дипломатичні атаки і ламатиме ситуацію на свою користь.
І навіть більше, виконувач обов’язків міністра оборони США Патрік Шенахен днями заявив, що «рівень загрози з боку Ірану на Близькому Сході залишається високим. Але завдяки вжитим Пентагоном заходам стримування, ситуацію вдалося поставити на «паузу». Як кажуть, коментарі тут зайві.
Війна в зоні Перської затоки відкладається.
