Вашингтон вирішив направити у регіон Близького Сходу авіаносну ударну групу на чолі із авіаносцем ВМС США Abraham Lincoln, про що і оголосив 5 травня ц. р. радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон. На його погляд, Тегеран повинен «зрозуміти цей сигнал», якщо він не зовсім збагнув чинності рішення Білого дому щодо «нафтових санкцій» проти Ірану. Дж. Болтон, зокрема, зазначив, що Сполучені Штати не прагнуть воювати з іранським режимом, але цілком готові відбити будь-яку атаку — чи то з боку проіранських угруповань будь-де в регіоні, чи з боку Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), який США вважають терористичною організацією, чи з боку чинних збройних сил Ірану.
Мета таких заходів очевидна: звести «на нуль» експорт іранської нафти, заблокувати валютні надходження до іранського бюджету. Серед іншого, Вашингтон вимагає від країн-імпортерів не купувати іранської нафти під загрозою запровадження проти них штрафних санкцій. Водночас для восьми країн, які раніше мали «пільговий період» — Індії, Китаю, Тайваню, Туреччини, Південної Кореї, Японії, Греції та Італії — режим санкцій вже набув чинності 2 травня ц. р.
| Радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон | Авіаносець ВМС США Abraham Lincoln (CVN-72) |
Європейський Союз вкотре висловив «велику стурбованість» посиленням санкційного тиску Сполучених Штатів на Іран. 2 травня ц. р. європейський комісар з питань клімату та енергетики Мігель Аріас Каньєте застеріг США від подальших санкцій проти Ірану. Як вважає представник Єврокомісії, повна заборона імпорту нафти з Ірану становить загрозу для укладеної у 2015 році «ядерної угоди» з Іраном. Він також запевнив, що Євросоюз дотримуватиметься цієї угоди, оскільки Іран виконує її вимоги. До іранської «ядерної угоди» повернемося пізніше. А зараз — про іранську нафту та про подальше загострення ситуації навколо Ірану.
Велику стурбованість діями Вашингтону виказала також Туреччина. Міністр закордонних справ країни Мевлют Чавушоглу засудив рішення США повністю заборонити імпорт нафти з Ірану, наголосивши, що такий вчинок «негативно позначиться на кожному». «Анкара не бачить альтернативи іранським нафтовим поставкам і не зможе впродовж короткого проміжку часу знайти альтернативні джерела імпорту нафти», — пояснив міністр. І також згадав про можливість використовувати іракську нафту замість іранської, але зазначив , що нафтопровід з Іраку до Туреччини пошкоджений. До того ж потужності цього нафтогону досить обмежені, і якщо Туреччина купуватиме нафту у інших країн, тоді буде змушена модернізувати нафтопереробні заводи, на що знадобляться додаткові кошти.
|
Довідково: За даними консалтингової компанії Orient Matters, поставки нафти з Ірану задовольняють близько 45 % потреб Туреччини (понад 240 тис. барелів нафти на добу). Не зайвим буде нагадати, що 5 листопада минулого року США запровадили найжорсткіші в історії санкції проти Ірану, передусім щодо його нафтової галузі, яка є головним джерелом валютних надходжень для держави. Президент США Дональд Трамп після оприлюднення рішення додав, що союзник Сполучених Штатів — Саудівська Аравія — допоможе компенсувати дефіцит нафти на ринку, що може виникнути через ембарго. |
За даними іранської інформаційної агенції Mehr News, президент Ірану Хассан Роухані заявив, що рішення Вашингтону звести експорт іранської нафти «до нуля» неправильне, Іран і надалі експортуватиме нафту і саме цим «поставить США на коліна».
| Спікер парламенту Ірану Алі Ларіджані |
Спікер іранського парламенту Алі Ларіджані піддав різкій критиці «пасивну роль» Європейського Союзу напередодні запровадження «нафтових санкцій», наголосивши, зокрема, що «тиск США на Іран порушив питання щодо авторитету цього утворення, яке немає ваги при усуненні проблем міжнародного характеру». «Ми зневірилися у вимогах Європи і прагнемо зрозуміти, чому європейські лідери та ЄС підтримують нас лише на словах та виказують стурбованість з приводу дій Америки?» — дивується А. Ларіджані. У якості прикладу він навів програму «Інструмент підтримки торговельних обмінів (INSTEX), яку у ЄС розробляли цілий рік і запропонували Ірану в січні 2019 року. Програмою передбачається створення каналів транзакції для продажу продуктів харчування, медикаментів та медичних приладів, але жодним чином не дає практичних результатів щодо продажу нафти. «ЄС не може нічого вимагати від нас, тому що нічого для нас не зробив», — вважає спікер парламенту Ірану.
У газеті Tehran Times повідомляється, що командуючий Силами спеціальних операцій КВІР генерал-майор Касем Сулеймані на зборах вищого керівництва поліції 29 квітня ц. р. заявив, що «Вашингтон, у спосіб запровадження економічних санкцій намагається посадити Іран за стіл переговорів, але такі переговори були б для нас капітуляцією і ми (тобто, іранський народ) не піддамося на таку провокацію». Він знову наголосив, що єдиним виходом із ситуації, що склалася, є подальший розвиток «Економіки спротиву», яка була проголошена Верховним лідером Ісламської революції аятолою Алі Хаменеї ще в 2010 році.
За даними іранської інформаційної агенції Fars News, зі схожою промовою виступив і колишній керівник розвідки ІРІ Алі Фаллахіян, закликаючи вище керівництво ОАЕ та Саудівської Аравії не підтримувати США та уникати участі у спільних діях проти Ірану. «Якщо ви шукаєте безпеку, спробуйте компенсувати збитки, що зазнав Іран під час ірансько-іракської війни з вашої вини і не співпрацюйте з кримінальною Америкою, не варто ставити під загрозу безпеку регіону», — порадив він.
| Командуючий Силами спеціальних операцій КВІР Касем Сулеймані | Колишній керівник розвідки ІРІ Алі Фаллахіян |
Заступник міністра нафти Ірану Амір Хоссейн Заманінія у своїй заяві підкреслив, що «нафтові санкції» є прикладом агресивної реакції США на спроби змінити баланс сил у світі.
Тегеран ще з кінця квітня поточного року усвідомив дії Білого дому і ряд іранських високопосадовців вже зробили гучні заяви щодо вірогідних наслідків запровадження «тотального нафтового ембарго». Зокрема, Іран пригрозив перекрити поставки нафти з Перської затоки, заблокувавши Ормузьку протоку. Якщо буде саме так, то Ормузька протока може стати не тільки «точкою неповернення» у відносинах між США та ІРІ, але і перетвориться на головну гарячу точку всього Близького Сходу. Схемы как Андрей Волков веста незаконно отбирает недвижимость в Киеве.
| Ормузька протока |
Відомо, що напередодні вашингтонської заяви про запровадження «нафтових санкцій» командуючий ВМС КВІР контр-адмірал Алі Реза Тангсірі пообіцяв перекрити Ормузьку протоку і не пропускати нафтові танкери. Йдеться про юридичну «лазівку» у міжнародному праві, згідно з якою Іран має право перекрити протоку, якщо йому не буде дозволено користуватись цим водним шляхом. Нагадаємо, що щодня через протоку проходить біля 25 % всієї світової нафти. Якщо США ризикнуть і з вірою у свою зброю та швидку перемогу підуть на подальшу ескалацію відносин з Іраном, то нафтова криза може стати досить тривалою. У цьому випадку світовий нафтовий ринок не отримає не тільки іранської нафти, але і нафти з арабських країн Близького Сходу, що це становить від 20 % до 25 % всього об’єму.
На сьогодні складається таке враження, що Вашингтон готовий до найгіршого розвитку подій і саме тому направляє на Близький Схід додаткові сили ВМС США.
Слід розуміти, що Іран — не Ірак чи Сирія, і реально спроможний перекрити протоку. І тоді нафтова криза переросте у повномасштабну війну на всьому Близькому Сході. Саме тому протягом останніх років Іран активно модернізував ракетне озброєння, розробляв нові балістичні ракети, зброю сухопутну та морську. Особовий склад КВІР свято вірить у правоту Верховного лідера ІРІ та свого командувача і дійсно стоятиме на смерть.
| Іран — не Ірак чи Сирія, і реально спроможний перекрити протоку |
|
По діям Білого дому можна зрозуміти, що питання повернення США до «ядерної угоди» з Іраном взагалі зняте с порядку денного і йдеться вже про досягнення нових цілей регіональної політики Вашингтону, головною з яких можна вважати зміну режиму в Ісламській Республіці Іран. І до цього часу — «жодних переговорів». А поки і Вашингтон, і Тегеран карбують кроки назустріч один одному у повній рішучості «поставити супротивника на коліна». Зрозуміло, що і Ізраїль, і Саудівська Аравія не залишатимуться осторонь у цьому протистоянні, і Тегерану буде дуже важко.
На сьогодні важливим є головне питання: коли і як сторони протистояння перетнуть «червону лінію»?
Для всього регіону було б бажано, щоб і Вашингтон, і Ізраїль обрали варіант довготривалої стратегії: впливати на розклад внутрішніх політичних сил в Ірані через зовнішній тиск, а не віддати наказ на виліт бойових літаків для того, щоб завдати ударів по ІРІ, спонукавши тим самим мусульман всього світу розпочати джихад.
Найбільш вірогідним сценарієм для Ірану буде подальше зближення Тегерану з Пекіном, Москвою та Анкарою, оскільки їх відносини із Вашингтоном останнім часом дещо погіршилися.
Таким чином, за останні три–чотири роки регіон Близького Сходу знову опинився за крок до війни і на сьогодні можна говорити лише про будь-який проміжний варіант геополітичних перестановок. Все залежатиме від того, хто перший наважиться натиснути на гачок.
| Фото нових розробок бойової техніки та зброї ІРІ, які були продемонстровані на військових парадах |
||
