В рамках розвитку інтеграційних процесів у СНД, на сьогоднішній день одним із найбільших та найближчих партнерів Росії залишається Республіка Казахстан. Так, Казахстан є найбільш активним учасником Митного союзу, ОДКБ та інших інтеграційних структур на пострадянському просторі, які були створених за ініціативою Москви.
|
|
Взаємодія Казахстану і Росії в транспортуванні нафти http://yvision.kz/ |
При цьому Росія є одним із основних торгівельних партнерів Казахстану. Зокрема у 2012 році товарообіг між двома країнами склав понад 24 млрд. дол. США. Згідно з домовленістю сторін, протягом наступних десяти років зазначений показник планується збільшити до 40 млрд. дол. США. Водночас російська сторона займає провідне місце в галузі транспортування казахстанської нафти на зовнішні ринки через систему Каспійського трубопровідного консорціуму, яка з’єднує західні нафтові родовища Казахстану з узбережжям Чорного моря РФ.
В свою чергу, Казахстан послідовно підтримує політику Російської Федерації як на пострадянському просторі, так і за його межами, в тому числі з питань безпеки. Зазначене дозволяє Казахстану забезпечувати свої потреби в озброєнні та військовій техніці російського виробництва на пільгових умовах.
 |
|
«Стратегія« Казахстан — 2050 »: новий політичний курс відбувся держави». Послання Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва народові Казахстану http://www.mk.gov.kz/ |
Разом з тим, як і інші країни-партнери Росії, останнім часом Казахстан проводить активну політику диверсифікації своїх зовнішніх зв’язків як у політичній та економічній, так і у безпековій сферах. Основні напрями такої політики були визначені Президентом Казахстану Н. Назарбаєвим у новій Стратегії «Казахстан-2050».
Згідно з документом, передбачається активізація інноваційного розвитку Казахстану з кінцевою метою входження країни до переліку 30 найбільш розвинутих держав світу, в т. ч. за рахунок побудови збалансованих стосунків з іноземними країнами та міжнародними організаціями. При цьому, окрім Російської Федерації та країн Азіатського регіону, пріоритетна увага Астани приділяється поглибленню зв’язків з західними державами та міжнародними організаціями, які відіграють все більшу роль у реалізації зовнішніх та внутрішніх інтересів Республіки Казахстан.
Причинами цього є прагнення Казахстану знизити свою залежність від Росії, яка продовжує практику використання питань економічного співробітництва з іншими країнами у своїх політичних цілях, а також значно більший потенціал розвитку торгівельно-економічних зв’язків з Європейським Союзом та США. Так, незважаючи на збереження Москвою провідних позицій за обсягом торгівлі з Казахстаном, за іншими аспектами торгівельно-економічного співробітництва сторін РФ вже відстає від західних партнерів Астани.
Європейський Союз
В плані диверсифікації економічних зв’язків Казахстану, на сьогоднішній день основним альтернативним партнером країни є Європейський Союз. Так, ЄС займає лідируючі позиції за обсягом інвестицій у казахстанську економіку. Зокрема, з 1993 по 2012 роки притік прямих інвестицій з країн Європейського Союзу становив близько 70 млрд. дол. США (для порівняння: російські інвестиції склали лише близько 6 млрд. дол. США, що загалом відповідає економічному потенціалу Росії, який в десять разів менший потенціалу ЄС). Водночас у 2012 році товарообіг між Казахстаном та ЄС перевищив 30 млрд. євро (на 6 млрд. євро більше ніж між Казахстаном і Росією).
 |
|
Європейський Союз та Центральна Азія: стратегія нового партнерства (прийнята Європейською радою 21–22 червня 2007 року) http://www.easttime.ru/ |
Головні напрями співробітництва між Європейським Союзом і Казахстаном визначені у Стратегії ЄС для Центральної Азії (прийнята у 2007 році на період до 2013 року) і включають реалізацію спільних проектів в сферах економічного розвитку, торгівлі, інвестицій, енергетики, транспорту, екології, науки і освіти.
На даний момент у керівних органах ЄС ведеться робота над розробкою нової Стратегії для Центральної Азії на період 2014–2020 років. Згідно з документом, пріоритетним напрямом взаємодії сторін залишається енергетична сфера, а саме: розширення участі європейських компаній в освоєнні казахстанських родовищ нафти і газу, а також створення альтернативних шляхів шляхів транспортування нафти і газу до Європи через Каспійське море (в т. ч. спорудження та розширення терміналів з відвантаження і прийому нафти та скрапленого газу, нарощування потужностей танкерного флоту та поромної переправи тощо).
|
|
Родовище Кашаган. Власники родовища http://www.vestifinance.ru/ |
Згідно з зазначеними планами, на сьогодні основним із енергетичних проектів в Казахстані за участю країн-членів ЄС є спільна розробка казахстанського родовища «Кашаган» у північно-східній частині Каспійського моря. Оператором зазначеного проекту є міжнародний консорціум на чолі з італійською компанією Eni, який включає ряд казахстанських та західних (в т. ч. європейських) компаній, в т. ч. KMG Kashagan B.V. (дочірнє підприємство КазМунайГазу), Total (Франція), ExxonMobil (США), Royal Dutch Shell (Данія, Нідерланди) та ConocoPhillips (США).
 |
|
Казахстан і Євросоюз підпишуть нову комплексну угоду про співпрацю, яка відкриє нову еру взаємин http://www.avanturist.org/ |
Перспективи подальшого поглиблення взаємодії між Європейським Союзом та Казахстаном були визначені під час візиту до Астани голови Європейської комісії Ж. Баррозу. В ході його зустрічі з Президентом Казахстану Н. Назарбаєвим та прем’єр-міністром країни С. Ахметовим була досягнута домовленість про активізацію переговорного процесу сторін щодо підписання нової угоди про партнерство і співробітництво між Казахстаном та ЄС. Крім того, Ж. Баррозу висловив підтримку планам Казахстану стосовно набуття країною членства у Світовій організації торгівлі.
В рамках загальних напрямів співробітництва між Казахстаном та ЄС відбувається також і поглиблення зв’язків Астани з окремими європейськими країнами. Свідченням цього є активізація стосунків сторін на вищому державному рівні, в т. ч. візити Президента Казахстану Н. Назарбаєва до ФРН (у лютому 2012 року) та Францію (у лютому минулого року), а також візит прем’єр-міністра Великобританії Д. Кемерона до Астани (в червні ц. р.). Результатом зазначених заходів стало досягнення ряду домовленостей та угод між Казахстаном та керівництвом і бізнесовими колами згаданих країн, в т. ч.:
- з ФРН — щодо розвитку широкомасштабної взаємодії між двома країнами у сировинній, промисловій та високотехнологічній галузях на загальну суму понад 4 млрд. дол. США. Зокрема, на казахстанській території передбачається створення близько 30 спільних підприємств у сфері передових технологій, а також видобутку корисних копалин (включаючи рідкоземельні елементи). З урахуванням зазначеного, впродовж декількох наступних років товарообіг між Казахстаном та ФРН планується збільшити з нинішніх 3,5 до 10 млрд. дол. США;
- з Францією — стосовно нарощування обсягів взаємної торгівлі (на сьогодні становить близько 6 млрд. дол. США за рік) та французьких інвестицій у казахстанську економіку (знаходяться на рівні понад 9 млрд. дол. США), а також участі французької сторони у реалізації Державної програми форсованого індустріально-інноваційного Казахстану та Стратегічного плану розвитку країни до 2020 року (в т. ч. у реалізації проектів створення в Казахстані Національного космічного центру та спільного підприємства з виробництва залізничної техніки);
- з Великобританією — щодо стратегічного партнерства між двома країнами, а також участі британських компаній у реалізації ряду великих проектів в Казахстані на загальну суму 1,1 млрд. дол. США (включаючи розробку нафтового родовища «Карачаган», а також збільшення потужності Каспійського трубопровідного консорціуму).
НАТО
Незважаючи на членство Казахстану в ОДКБ, відбувається активний розвиток співробітництва країни з НАТО. Зокрема, в цьому плані Казахстан зосереджує зусилля на підвищенні його ролі у забезпеченні транзиту вантажів в інтересах Міжнародних сил з підтримання безпеки в Афганістані (ISAF) та їх подальшому виведенні з афганської території.
На сьогоднішній день відповідні «транзитні» договори підписані Казахстаном зі США, Великобританією, Францією, Італією та рядом інших країн-членів НАТО. Згідно з зазначеними договорами, Казахстан надає членам Північноатлантичного союзу можливості використання у зазначених вище цілях свого повітряного простору, аеродромної, залізничної та портової інфраструктури на узбережжі Каспійського моря.
Напрями розвитку співробітництва сторін були обговорені на початку серпня ц. р. під час зустрічі в Астані спікера Сенату (верхньої палати парламенту) Казахстану К. Мамі з головою парламентської асамблеї НАТО К. Ламерсом. В ході переговорів була відмічена успішна реалізація програм модернізації Збройних сил Казахстану та системи військової освіти країни за стандартами Північноатлантичного союзу, а також хід підготовки планів цивільного реагування на надзвичайні ситуації.
 |
|
Казахстан є активним учасником програми НАТО «Партнерство заради миру», в рамках якої на території країни проводяться щорічні багатонаціональні військові навчання «Степовий орел» http://news.nur.kz/ |
Крім того, Казахстан є активним учасником програми НАТО «Партнерство заради миру», в рамках якої на території країни проводяться щорічні багатонаціональні військові навчання «Степний орел». Цьогорічні навчання «Степовий орел-2013» були проведені в серпні ц. р. на військовому полігоні аеромобільних військ Казахстану в Алматинській області країни за участю підрозділів ЗС Казахстану, США, Великобританії, Італії, Литви, Швеції, Ірландії, Киргизстану та Таджикистану. Від Казахстану до навчань залучались підрозділи десантно-штурмової бригади Сил спеціального призначення та Сил протиповітряної оборони країни.
Поряд з цим, продовжується розвиток військово-технічного співробітництва Казахстану з окремими країнами-членами НАТО. Зокрема, протягом останнього часу в рамках такого співробітництва була укладена низка угод та домовленостей між Казахстаном та його партнерами, в тому числі:
- зі США — щодо поглиблення взаємодії між оборонним відомством Казахстану та Управлінням озброєнь МО США, а також створення на казахстанській території сервісного центру з обслуговування та ремонту легких літаків американського виробництва, які можуть використовуватись у військових та цивільних цілях;
- з Францією — стосовно модернізації казахстанського військового аеродрому Шимкент (використовується в інтересах забезпечення французьких військ в Афганістані), а також постачання французьких броньованих автомобілів на озброєння казахстанської армії;
- з Туреччиною — щодо створення в Казахстані спільного підприємства з виробництва броньованих автомобілів «Cobra»;
- з Польщею — про участь польської сторони у модернізації бронетанкової техніки та протиповітряних систем ЗС Казахстану, а також налагодження власного виробництва в Казахстані бойових броньованих машин.
США
 |
|
Структура інвестицій США в казахстанську економіку http://cc-sauran.kz/ |
Серед західних країн важливим економічним партнером Казахстану є США, які зосереджують зусилля на реалізації спільних проектів з освоєння казахстанських енергетичних ресурсів. За обсягами інвестицій в казахстанську економіку — близько 15 млрд. дол. — Сполучені Штати Америки займають друге місце серед основних інвесторів Казахстану та в основному працюють в нафтогазовому секторі країни. При цьому обсяг взаємної торгівлі між двома країнами становить близько 2,5 млрд. дол. США.
 |
|
США просувають в Центральній Азії ідею Нового шовкового шляху. За словами Хілларі Клінтон, мета проекту — об'єднати пострадянську Середню Азію з Південною Азією http://yvision.kz/ |
Стратегічний характер казахстансько-американських відносин був підтверджений в ході візиту до США міністра закордонних справ Казахстану Є. Ідрісова на початку липня ц. р. В ході роботи американсько-казахстанської комісії зі стратегічного партнерства було відмічено пріоритетне значення подальшої участі сторін у спільних енергетичних проектах, а також стратегічна роль Казахстану в реалізації американської ініціативи щодо створення так званого Нового Шовкового шляху, який має з’єднати Південно-Східну Азію з Європою через Центральноазіатський регіон.
Зокрема, Казахстан виступив з ініціативою щодо перетворення м. Актау на один із найбільших в Центральній Азії транспортно-логістичних центрів для перевезення вантажів наземним, повітряним і морським шляхами. З цією метою казахстанська сторона пропонує розширити пропускну потужність авіаційного та морського портів Актау, а також побудувати нову залізничну магістраль до Афганістану через Туркменістан.
В свою чергу, США підтвердили готовність продовжити підтримку Казахстану у процесі вступу країни до Світової організації торгівлі.
Поряд з ЄС, НАТО та США Казахстан нарощує масштаби співробітництва з Китаєм, країнами Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зазначене дозволяє Казахстану диверсифіковувати свої економічні зв’язки та виходити на нові ринки, що сприяє зниженню його залежності від Росії. Останнє має для Астани особливо важливе значення в умовах посилення політичних та економічних суперечностей з Росією.
При цьому, членство в Митному союзі має для Казахстану переважно тактичне значення в плані вирішення поточних економічних проблем країни. В даному контексті у керівництві Казахстану реально розглядається питання щодо можливості виходу зі складу Митного союзу в зв’язку з посиленням проблем у діяльності організації, яка вже у значній мірі не відповідає казахстанським інтересам.
