НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наприкінці квітня ц. р. Росія розпочала чергову кампанію ультимативних погроз щодо України з питання її європейської інтеграції. Так, за заявами представників керівництва Російської Федерації, у випадку підписання Україною угод про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, країни-учасниці Митного союзу — РФ, Білорусь та Казахстан — можуть закрити свої кордони для українських товарів, що матиме катастрофічні наслідки для України.

Митний союз стоїть на порозі глибокої кризи http://www.mt5.com/

Зазвичай, на боці Росії у цьому питанні відразу ж виступає низка українських політичних сил, які в силу тих чи інших причин стоять за приєднання України до інтеграційних структур пострадянського простору. Щоправда, ні російські представники, ні їхні українські прибічники жодним словом не згадують про загострення тих проблем, якими супроводжується останнім часом діяльність цих структур. Це стосується насамперед Митного союзу, що стоїть на порозі глибокої кризи. Наприклад, протягом 2012 року темпи зростання обсягів взаємної торгівлі в рамках МС скоротилися майже втричі — з 30 % до 9 %. При цьому обсяги торгівлі Казахстану з іншими членами Митного союзу взагалі зменшились щонайменше на 30 %.

Президент Казахстану Н. Назарбаєв розкритикував спроби росіян використати Митний союз як засіб реалізації своїх зовнішньополітичних цілей на пострадянському просторі http://fmnenie.ru/

На тлі цих проблем посилюються суперечності між Росією та рештою членів МС стосовно як політичної, так і економічної складових діяльності організації. Зокрема, під час 11-го Євразійського медіа-форуму в Астані 25 квітня ц. р. президент Казахстану Н. Назарбаєв розкритикував намагання росіян використовувати Митний союз як засіб реалізації своїх зовнішньополітичних цілей на пострадянському просторі. За словами Н. Назарбаєва, Казахстан розглядає МС винятково як механізм економічної інтеграції трьох країн. У цьому контексті він залишив за Казахстаном право вийти із будь-якої організації, яка посягатиме на його суверенітет.

До речі, через систематичні проблеми з Росією в енергетичній галузі Казахстан намагається скоротити частку її енергоносіїв на національному ринку, а також завантажити потужності власних нафтопереробних заводів з інших джерел. Так, згідно з постановою уряду Казахстану від 23 квітня ц.р., обмежується імпорт російських нафтопродуктів, в т.ч. дизельного пального та бензину.

Ще більші проблеми спостерігаються у відносинах між Росією та її здавалося б найближчим союзником — Білоруссю. Зокрема, це стосується перспектив реалізації їх спільних економічних проектів.

Так, виступаючи зі щорічним посланням до народу та парламенту країни 19 квітня ц.р., президент Білорусі О. Лукашенко фактично відкинув плани створення російсько-білоруського автомобілебудівного холдингу «РОСБЕЛАВТО» на базі білоруського автомобільного заводу МАЗ та російського КамАЗ. За його словами, об’єднання зазначених підприємств не вигідне для Білорусі, оскільки МАЗ і без того успішно працює на ринку та міцно утримує свої позиції. При цьому президент Білорусі висловив сумніви у намірах та спроможності російської сторони зробити реальний внесок у розвиток білоруського підприємства.

Росія і Білорусь вже висловлювали суттєві взаємні претензії щодо планів створення «Росбелавто» http://nv-online.info/by/

Свого часу Росія та Білорусь вже висловлювали суттєві взаємні претензії щодо планів створення «РОСБЕЛАВТО». Росію не влаштовують вимоги Білорусі зберегти за МАЗом окремі маркетингові та збутові структури, право на проведення досліджень і розробок нової техніки на новостворюваному у Мінську науково-технічного центрі та дослідному виробництві, а також обов’язкового використання у кінцевій продукції не менше 40 % білоруських комплектуючих.

Білорусь пропонує зберегти самостійність «Мінського заводу колісних тягачів» http://www.quorum.kz/

Значні розбіжності сторін спостерігаються також і у планах реалізації інших стратегічно-важливих економічних проектів. Насамперед це стосується включення «Минского завода колесных тягачей» у структуру російського оборонно-промислового комплексу. Так, російська сторона наполягає на горизонтальній інтеграції білоруського заводу з підприємствами російського ОПК, зокрема, КамАЗ та Уралвагонзавод. А Білорусь пропонує зберегти його самостійність, лише розширивши співпрацю з такими російськими підприємствами як Корпорація «Московский институт теплотехники», Концерн ППО «Алмаз-Антей» та іншими споживачами білоруської колісної техніки.

Аналогічна ситуація з планами Росії придбати контрольний пакет акцій білоруського підприємства ВАТ «Гродно азот». Білорусь всіляко зволікає з реалізацією даного проекту, щораз висуваючи нові вимоги та змінюючи попередні домовленості.

Крім того, як і Казахстан, Білорусь не погоджується з намаганнями Росії надати політичного змісту Митному союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Таку позицію підтвердив О. Лукашенко під час зустрічі з прем’єр-міністром Казахстану С.Ахметовим 25 квітня ц.р.

Активно розвивається економічна співпраця Білорусі з країнами Балтії, зокрема, Литвою http://freesmi.by/

Натомість, не зважаючи на відомі політичні проблеми, активно розвивається економічна співпраця Білорусі з країнами Балтії, зокрема, Литвою. Так, всупереч попереднім заявам Президента Білорусі О.Лукашенка щодо планів переорієнтації білоруського експорту з литовських на російські порти, в квітні ц. р. білоруська державна компанія «Беларуськалий» вклала 30 млн. дол. США у придбання 30 % акцій одного з терміналів порту в м. Клайпеда. Ведуться також переговори щодо придбання акцій ще однієї клайпедської транспортної компанії.

За заявою прем’єр-міністра Білорусі М. Мясниковича на 9-му білорусько-литовському інвестиційному форумі в квітні ц.р., це збільшить обсяги транзиту білоруських товарів через литовський порт Клайпеда майже вдвічі. Відповідно і розширить можливості участі Литви та Білорусі у заходах США і НАТО щодо логістичного забезпечення Міжнародних сил в Афганістані та їх виведення в подальшому з афганської території (до кінця 2014 року) по так званому «Північному транспортному маршруту». Тим самим створюється підґрунтя для поглиблення співпраці між Білоруссю та США і НАТО як в економічній, так і у військовій галузях.

О. Лукашенко спростував заяву міністра оборони Росії Шойгу щодо планів сторін створити найближчим часом російську авіаційну базу на білоруській території

На цьому тлі досить характерними виглядають розбіжності між Білоруссю та Росією і у питаннях безпеки, які до цього складали основу інтеграційних процесів між двома країнами в рамках Союзної держави Білорусі і Росії та Організації Договору про колективну безпеку. Так, 30 квітня ц. р. О. Лукашенко спростував заяву міністра оборони Росії С. Шойгу щодо планів сторін створити найближчим часом російську авіаційну базу на білоруській території. За словами президента Білорусі, він ніколи не зробить якихось кроків, які б загрожували суверенітету його країни. При цьому О. Лукашенко висловив лише зацікавленість у придбанні російських літаків Су-27 та Міг-29.

Суттєвою проблемою Митного союзу є також стан економіки РФ, яка набуває все більш складного характеру. Так, за підсумками 2012 року, темпи зростання ВВП в Росії знизились з 4,3 % до 3,4 %. В рамках цих показників темпи зростання промисловості впали з 4,7 % до 2,6 %, а обсяги виробництва сільськогосподарської продукції взагалі скоротилися приблизно на 5 %. Водночас знизилися і обсяги експорту нафти — на 2,3 % та газу — на 6,1 % (відповідно, доходи російського ВАТ «Газпром» впали на 10 %). Як наслідок, державний борг Росії зростає на 22,1 % (до 10,5 % від ВВП), а також дефіцит державного бюджету РФ фіксується на рівні 0,06 % від ВВП (у 2012 році профіцит становив 0,8 % від ВВП).

Російські експерти прогнозують перехід російської економіки до стагнаційного варіанту розвитку вже протягом найближчих місяців http://topwar.ru/

Негативні тенденції в економіці Росії спостерігаються також і у першому півріччі 2013 року. Виходячи з цього, російські експерти прогнозують перехід російської економіки до стагнаційного варіанту розвитку вже протягом найближчих місяців.

Наведені вище обставини призводять до подальшого падіння авторитету керівництва Російської Федерації серед населення Росії, в т. ч. особисто президента РФ В. Путіна. Зокрема, за даними соціологічних досліджень, у квітні 2013 року діяльність В.Путіна на посаді президента Росії підтримував 51 % російського населення, в той час, як у квітні 2012 року цей показник становив 73 %.

Все це відверто пояснює справжні причини активізації Росії щодо втягування України до Митного союзу РФ, Білорусі та Казахстану. Насамперед, тут мається на увазі процес надання нового імпульсу інтеграційним процесам в рамках МС для того, щоб уникнути його остаточного розпаду. А зближення України з Митним союзом має продемонструвати, що він, всупереч існуючим проблемам, зберігає свій позитивний потенціал.

Крім того, окреме прагнення керівництва Російської Федерації та російських олігархічних кіл — вирішити економічні проблеми Росії, а також розширити власний бізнес, встановивши контроль над Україною та її економічним потенціалом — одним із найпривабливіших серед країн колишнього СРСР. В даному контексті Росія чи не найбільше зацікавлена в газотранспортній системі України як стратегічному засобі посилення російської присутності на європейському газовому ринку. Це питання набуває для Росії особливого значення через зниження попиту на російський газ в Європі та, відповідно, втрати рентабельності газотранспортних систем, які будуються Росією в обхід України.

Включення України до Митного союзу має створити противагу процесу її європейської інтеграції http://vu.ua/

І, звичайно, включення України до Митного союзу має створити противагу процесу її європейської інтеграції, який переходить до практичної площини в зв’язку з наближенням до реалізації планів підписання угод про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

А що може статися з Україною у випадку її приєднання до МС — наочно демонструє досвід Білорусі, яка залишається об’єктом посиленого тиску з боку Російської Федерації, всупереч союзницьким відносинам двох країна. Так, наприкінці квітня ц. р. керівництво РФ відмовилось погодити з Білоруссю плани збільшення обсягів поставок російської нафти на білоруські НПЗ. Причиною цього відверто називається гальмування білоруською стороною процесу реалізації спільних економічних проектів з Росією.