Відмова австрійської компанії OMV постачати газ до України за реверсною схемою передбачувана, неприємна, але — не катастрофічна.
Насамперед необхідно наголосити, що йдеться лише про одну (нехай навіть і найбільшу австрійську) комерційну компанію, а не про Австрію та її уряд.
У липні, після оголошення НАК «Нафтогаз України», чимало компаній європейських країн висловили бажання поставляти газ до України за реверсними схемами. OMV серед них не було. Це і не дивно. Особливо після недавнього підписання відповідної угоди з російською стороною стосовно «Південного потоку». Такий факт зайвий раз свідчить лише про запущеність нашої інформаційної і економічної роботи в країнах ЄС. А РФ тим часом працює на всіх напрямах.
Крім цього, у компанії OMV погані асоціації з Україною періоду будівництва нафтопроводу «Одеса-Броди» та приватизації НПЗ. Йдеться про те, що у взаємовідносинах із західними компаніями треба бути щонайменше чесним. Адже ніщо не забувається.
Важливим є те, що ніхто не забороняє Україні купувати газ на європейських хабах, зокрема, в австрійському Баумгартені. А про доставку газу вже зараз (на найближчий опалювальний сезон) слід і надалі домовлятися з Варшавою, Братиславою, Будапештом, Бухарестом та Брюсселем. Крім того, треба весь час пам’ятати, що основним нашим ресурсом є скорочення споживання газу до повної відмови у майбутньому його імпорту. Але на це піде щонайменше 3–5 років.
Жаль, що саме так складаються обставини. Адже російський газ був би для нас найдешевшим. А організація його постачання за реверсними схемами завдасть збитків РФ. Але це її вибір.
