Роман Кот
23–26 травня ц. р. виборці 28 країн-членів ЄС обирали новий склад Європейського парламенту. З самого початку передвиборній кампанії приділялася підвищена і навіть надмірна увага (якщо порівнювати з традиційним сприйняттям виборцями цієї інституції як другорядної). Цьому сприяло кілька факторів: і зростання популярності право-популістських сил у всій Європі, і падіння довіри до традиційних загальноєвропейських політичних сил: «Європейської народної партії» (ЄНП) та особливо «Прогресивного альянсу соціалістів та демократів» (ПАСД), і більша увага до проблем екології.
Всі ці тенденції проявилися під час голосування і в цілому, за окремими винятками, підтвердили наш прогноз від лютого ц. р. щодо фрагментації європейського політикуму.
Втрата монополії центристів
Чи не вперше з моменту створення Європейського парламенту дві ключові політичні сили — право-центристська «Європейська народна партія» та ліво-центристський «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» на двох набрали менше половини мандатів, що унеможливлює формування навіть широкої коаліції з цих двох сил, як це було у минулому скликанні. Їх сумарний результат дорівнює 332 мандати за необхідних 376.
Так, за попередніми даними, ЄНП можуть розраховувати на 179 мандатів, що на 42 менше, ніж за підсумками попередніх виборів.
В першу чергу це зумовлено падінням популярності блоку ХДС/ХСС у Німеччині — з 34 до 28 мандатів, право-центристських партій у Франції — з 20 до 8, Італії — з 17 до 8, а також Народної партії в Іспанії — з 16 до 12 депутатських місць.
Особливо приголомшує майже повсюдне погіршення результатів соціал-демократів, за винятком Іспанії, Данії та Бельгії. ПАСД завоював 153 місця, що на 37 менше, ніж у 2014 році.
Разом з тим, центристський «Альянс лібералів і демократів за Європу» (АЛДЄ), який потенційно є найпершим претендентом на членство у коаліції з двома великими фракціями, значно посилив свої позиції. З урахуванням мандатів партії французького президента Емманюеля Макрона «Республіка, вперед!» вони можуть розраховувати на 105 депутатів.
| Попередні результати виборів до Європарламенту |
Зелені несподіванки
Сюрпризом цих виборів стало хоч і незначне, але відчутне посилення зелених партій. Фракція «Зелені — Європейський вільний альянс» також збільшиться — з 50 до 69 місць.
Зокрема, у Німеччині «Зелені» з 20 % посіли друге місце та збільшили кількість мандатів з 13 до 21. У Франції екологічний блок EELV посів третє місце, збільшивши своє представництво у Європарламенті з 6 до 12 місць. Окрім того, «зелені» партії стали популярнішими у Великобританії, збільшивши своє представництво з 6 до 11 голосів, а також підтвердили свій традиційно високий результат в країнах Північної та Північно-Західної Європи: Нідерландах, Ірландії, Фінляндії та Бельгії.
Топтання на місці євроскептиків
Що стосується право-популістських партій, то у деяких країнах, як, наприклад, Італії чи Франції, вони передбачувано досягли високого результату. Але в цілому він виявився для них нижчим за прогнозований.
За підсумками виборів, фракція «Європа за свободу і пряму демократію» додала 6 голосів — з 48 до 54, головним чином за рахунок успіху «Партії Брекзіту» у Великобританії, яка несподівано вийшла на перше місце з 29 депутатами і розгромила що консерваторів, що лейбористів. Водночас, «Альтернатива для Німеччини» та італійський «Рух 5 зірок» покращили свої показники несуттєво — з 7 до 11 та з 11 до 14 мандатів відповідно.
Інша євроскептична фракція Європарламменту — «Європа націй і свобод» збільшила свою присутність з 38 до 58 депутатів. Основними локомотивами тут виступили «Національне об’єднання» у Франції — з 15 до 22, «Ліга» в Італії — з 6 до 28, окрім того, порівняно високі результати «Європа націй і свобод» отримала в Бельгії — 11,45 % та Австрії — 17,2 %. Щоправда, це, зважаючи на малі розміри цих країн, не надто впливає на загальну кількість мандатів.
Варто зазначити, що частково на показниках право-популістських партій відобразилася розв’язана їх опонентами інформаційна кампанія, викликана політичним скандалом у Австрії, який вибухнув напередодні виборів.
Нагадаємо, що 17 травня ц. р. німецькі впливові ліволіберальні видання Süddeutsche Zeitung і Spiegel, повідомили, що у липні 2017 року на віллі у курортній Ібіці прихована камера зафіксувала зустріч лідерів Австрійської партії свободи — віце-канцлера Австрії Гайнца-Крістіана Штрахе та глави парламентської фракції цієї партії Йоганна Ґуденуса нібито з росіянкою Альоною Макаровою, яка називала себе племінницею одного з олігархів, що входить до оточення В. Путіна. Співрозмовники обговорювали можливу участь російського капіталу сумнівного походження у підготовці чергових виборів до австрійського парламенту 2017 року. Скандал був використаний для критики і звинувачень у зв’язках з Росією не тільки Австрійської партії свободи, але й інших політичних близьких їй по духу політсил. Тим не менш, підсумки виборів свідчать, що такі спроби скомпрометувати право-популістів не принесли значних успіхів. vivasex
Як свідчать вибори, такі заходи хоч і не відвернули від цих політсил їх «ядерний» електорат, але все ж обмежили приплив нових голосів.
* * * * * * * * * * *
Підсумки виборів до Європейського парламенту засвідчили та закріпили на наступні 5 років роздробленість європейського політикуму. Нестача голосів у традиційно домінуючих в Європарламенті сил може призвести до ускладнень із формуванням коаліції і, як наслідок, — до проблем з ухваленням рішень, а також до посилення ролі Ради ЄС. Оскільки Європарламент завжди був інституцією, у якій найбільш прихильно ставилися до країн Східного партнерства, зокрема України, параліч цього органу може негативно позначитися на двосторонніх відносинах Києва та Брюсселя.
