Активно перешкоджаючи процесам європейської інтеграції країн-учасниць програми ЄС «Східне партнерство», Росія з вигодою для себе намагається впливати і на формування громадської думки. Наприклад, вона переконує загал у тому, що «у Заходу посилюється невпевненість у доцільності подальшої підтримки України на шляху до Європейського Союзу». Не випадково в західних ЗМІ з’являються публікацій щодо можливого перенесення терміну підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (запланованого на листопад ц. р. підчас саміту Європейського Союзу у Вільнюсі). Наводяться і «причини» — утримання під вартою екс-прем’єр-міністра Ю. Тимошенко, а також неспроможність України виконати решту умов ЄС, зокрема, вчасно ухвалити необхідні законодавчі акти.
В такому випадку доречно розглянути питання щодо можливих наслідків для ЄС від зволікання з укладанням вищезазначеної Угоди між Україною та Європейським Союзом, як найважливішої складової процесу європейської інтеграції української держави. Так, перенесення підписання документу створить реальні передумови, за яких Росія реалізує свою стратегічну мету щодо відновлення контролю над Україною. А це автоматично призведе і до суттєвих змін у політичній обстановці та балансі сил в Європі та на євразійському просторі.
Наприклад, для себе Європа втратить Україну як потужного партнера у політичній, економічній та безпековій сферах, а ось Москва, «придбавши» Україну, матиме у своїх руках найважливіший інструмент для побудови повноцінного Євразійського союзу. І які будуть від цього наслідки?
- По-перше, Росія значно посилить свій економічний потенціал за рахунок підпорядкування російському бізнесу української економіки з її потужними металургійними та паливно-енергетичними комплексами, сучасним машинобудуванням та високотехнологічною промисловістю (в т. ч. космічну, літако- та корабельнобудівні галузі, радіоелектроніку та нанотехніку), а також високопродуктивним сільським господарством.
- По-друге, Російська Федерація радикально покращить свої геополітичні позиції в Центрально-Східній Європі та Чорноморському регіоні, відновивши контроль над територією України, що їй дасть змогу вийти на кордони колишньої Російської імперії та Радянського Союзу.
- По-третє, Росія зможе інтегрувати Україну також і до структур ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку Росії та її союзників в СНД), і в такий спосіб завершить процес побудови російської військової системи на Європейському напрямку (Південно-Західному та Південному секторах).
- По-четверте, РФ, за рахунок демографічного потенціалу України (понад 46 млн. громадян) зможе вирішити свої демографічні проблеми, які суттєво ускладнилися в зв’язку зі зміною демографічного балансу в Росії на користь неросійського (неслов’янського) населення.
- По-п’яте, всі ці здобутки значно підвищать авторитет Російської Федерації як переможця над США та НАТО у суперництві за вплив на пострадянському просторі.
Все це разом узяте розширить можливості Російській Федерації для подальшої реалізації її геополітичних планів щодо відновлення своїх позицій тепер вже в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії, які не так давно були у складі Російської Імперії та Радянського Союзу. При цьому Росія застосовуватиме ті ж дійові засоби, які нині застосовуються щодо України та інших країн СНД, а також Польщі та Литви.
|
|
Росія активізує торгівельні війни проти країн Центральної та Східної Європи та Балтії |
Зокрема, Росія активізує торгівельні війни проти країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та Балтії, створюватиме їм енергетичні проблеми, а також потужно підтримуватиме проросійські політичні організації на їх території. Водночас, в Литві, Латвії та Естонії можуть бути спровоковані конфлікти між російськомовним та місцевим населенням, що може перерости у сутички та безлад.
Крім того, з безпосереднім виходом на кордони країн ЦСЄ Росія отримає додаткові можливості і для силового тиску на своїх сусідів із застосуванням елементів військової сили. Так, російські військові навчання «Захід-2013» неминуче будуть доповнені аналогічними військовими навчаннями на Південно-Західному напрямку, в рамках яких будуть опрацьовуватися питання воєнних дій проти Словаччини, Угорщини та Румунії.
До того ж Росія, прагнучи зміцнити свої позиції у «старій Європі», намагатиметься внести розкол між країнами-членами ЄС у політичних, економічних та безпекових питаннях.
І вкрай негативні наслідки не забаряться, як для всього Європейського Союзу, так і для окремих країн-членів організації.
Перш за все, Європейський Союз в значній мірі поступиться своїми позиціями в Центрально-Східній Європі та Чорноморському регіоні і назавжди втратить можливість розширюватися на Схід.
На східному кордоні ЄС виникне оновлена російська держава з тоталітарним внутрішнім режимом та агресивною зовнішньою політикою, що буде готова вдатися до будь-яких заходів (в т.ч. збройної сили та ядерної зброї) в ім’я досягнення своїх зовнішньополітичних цілей.
Суттєво виросте залежність Європейського Союзу від Росії в економічній та енергетичній сферах через те, що Російська Федерація безроздільно контролюватиме транспортно-енергетичні шляхи зі східного напрямку до Європи. А це означатиме і посилення політичної залежності ЄС від Російської Федерації.
Східні країни-члени ЄС втратять буфер з Росією та опиняться під прямим тиском з боку РФ, що значно збільшить рівень загроз їх безпеці у політичній, економічній та воєнній сферах.
Програш Європейського Союзу Росії на пострадянському просторі суттєво негативно позначиться на його іміджі та авторитеті, як впливової та дієвої міжнародної організації. І це не кращим чином впливатиме як на єдність членів ЄС, так і на відносини Європейського Союзу з іншими країнами-партнерами.
У 2008 році передумови для такого розвитку подій були створені Європою, коли вона відмовилася підписати на Чиказькому саміті Північноатлантичного союзу План дій щодо членства України в НАТО.
З перенесенням термінів підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на більш пізній час цей процес може завершитися остаточно. І якщо Європейський Союз під тиском Російської Федерації на таке зважиться, то можна вважати, що він остаточно здав свої позиції.
