С. Дяченко
20 листопада нинішнього року Верховна Рада в першому читанні прийняла проект Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України». Проект Закону подано народним депутатом І. М. Глущенко.
Як зазнають розробники, основною метою прийняття Закону є лібералізація Оптового ринку електроенергії України та створення ефективного конкурентного середовища на ринку електричної енергії з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Таку мету можна тільки вітати. Але практичні дії Уряду в сфері електроенергетики, які здійснюються останні роки свідчать, що вона абсолютно не готова до запропонованих проектом Закону реформ.
Суттю запропонованих реформ є перехід до моделі двосторонніх контрактів. Вона передбачає, що споживачі можуть вільно обирати собі постачальника та/або виробника електроенергії. Але який в них може бути вибір, коли після проведеної протягом 2011–2012 рр. приватизації 86 % виробництва електроенергії забезпечують 2 компанії — ДТЕК та Енергоатом.
Цінові диспропорції, величезні заборгованості підприємств, непрозора та корумпована система державного регулювання — також не сприяють успіху реформ.
Але навіть якщо наведені проблеми вдасться подолати, в самих механізмах роботи ринку, запропонованих проектом Закону, є такі, що фактично нівелюють ліберальні та конкурентні переваги нової моделі. Мова йде про механізми перерозподілу коштів на ринку електроенергії через Фонд розподілу вартісного дисбалансу.
Зрозуміло, що проблема відмінності собівартості електроенергії, виробленої різними видами генерації існує. Але в проекті закону пропонується її вирішувати у абсолютно непрозорий спосіб. Які обсяги прибутку підприємств атомної і гідро генерації вилучатимуться і розподілятимуться, та виходячи з яких принципів це робитиметься абсолютно незрозуміло. Тобто створюються потенційні можливості для зловживань та корупції.
В запропонованому у проекті Закону вигляді за рівнем лібералізації український ринок електроенергії мало чим відрізнятиметься від нинішнього, при цьому система його регулювання буде набагато складнішою та дорожчою.
Прийняття проекту Закону однозначно поставить під питання майбутнє атомної енергетики України.
По-перше це стосується фінансового стану Енергоатому та державної власності на його активи. Нинішня система ціноутворення, яка спрямована на утримання соціально низьких цін на електроенергію для населення, багато в чому вирішує це завдання шляхом встановлення занижених цін для атомної генерації. Це призводить до мільярдних боргів НАЕК «Енергоатом» і робить його потенційним банкрутом. Очевидно, що в разі прийняття проекту Закону відразу постане питання про скасування Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким встановлено мораторій на банкрутство енергетичних підприємств. Оскільки Фонд розподілу вартісного дисбалансу з високою ймовірністю не дасть змоги формувати повноцінний тариф для атомної генерації, банкрутство Енергоатому буде питанням часу.
По-друге проектом Закону передбачається продовження нинішньої політики стимулювання розвитку зеленої енергетики, яка в перспективі витіснятиме атомну генерацію з енергосистеми.
Очевидно, що впровадження ринку двосторонніх контрактів потребуватиме більш гнучких та прозорих механізмів державного регулювання, які б дозволяли нормально розвиватись усім видам генерації. Таким може стати механізм гарантування інвестицій в потужність. Саме його впровадження дозволить створити економічно обґрунтовану та прозору систему ціноутворення на ринку електроенергії, а також необхідні стимули до збалансовано розвитку української енергосистеми.
