Учасники групи посередників по Ірану — п'ять членів Ради Безпеки ООН (Росія, Китай, США, Великобританія, Франція) і Німеччина — готові найближчим часом до чергового раунду переговорів з Тегераном щодо ядерної програми, щойно буде готова до цього іранська сторона.
Цю заяву було зроблено безпосередньо після зустрічі представників «шістки» в Брюсселі 16 липня поточного року. Зустріч підтвердила, що всі учасники налаштовані на подальший пошук всеосяжного політико-дипломатичного врегулювання іранської ядерної проблеми на засадах принципів взаємності. В тому числі враховуючи заяви нового президента Ірану Хасана Роухані.
На швидке відновлення переговорів з Тегераном сподівається і верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон.
«Звичайно, ми тепер чекаємо на призначення переговорної групи від Ірану. Ми дуже сподіваємося, що це відбудеться найближчим часом, і ми з нетерпінням прагнемо якомога швидшої зустрічі з ними», — заявила Ештон після брюсельської зустрічі політдиректорів «шістки». За її словами, учасники цієї наради оприлюднили свої позиції і обмінялися думками щодо того, як в дипломатичний спосіб вирішити іранську ядерну проблему.
Нагадаємо, що міжнародне співтовариство намагається призупинити роботи Ірану зі збагачення урану до 20 відсотків.
За наявної інформації, наступного разу «шістка» зустрінеться з іранською стороною не раніше запланованої на 4 серпня інавгурації нового президента Ісламської Республіки Іран Хасана Роухані, і коли сформується новий уряд країни та визначиться склад іранської делегації на переговорах з ядерної проблематики.
Попередні переговори з «шісткою» вів секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Саїд Джалілі, який посів на президентських виборах в Ірані лише четверте місце. За словами К. Ештон, це безпосередньо пов'язане з «переговорами, що рухаються по колу і, відповідно, санкції тільки накопичуються, а іранський народ від них вже втомився».
Необхідно додати, що новообраний президент Ірану Хасан Роухані, який вступить на посаду 4 серпня, вже зробив низку заяв. Їх західна преса сприйняла як сигнали щодо лібералізації політичного життя Ірану після 8 років консервативного правління Махмуда Ахмадінежада. Так, новий глава держави проти обмежень в Інтернеті. Він виступає за послаблення внутрішньої цензури і не проти «відлиги» у політичному житті країни, яку багато спостерігачів називають не інакше як «поліцейською державою». Щодо подальшої долі ядерної програми, то Тегеран може розглянути різні варіанти міжнародного посередництва — від збагачення урану у інших країнах до надання можливості експертам МАГАТЕ проінспектувати нові іранські ядерні об'єкти.
Своєрідною реакцією на заяви Роухані став відкритий лист на адресу Білого дому щонайменше ста американських законодавців, в якому вони вимагають активно використовувати дипломатичні канали для встановлення контактів з Іраном. Комітет з національної безпеки і зовнішньої політики меджлісу ІРІ планує найближчим часом розглянути питання щодо зазначеного листа. «Зміна в підході конгресменів США потребує обговорення, — заявив голова комітету з національної безпеки і зовнішньої політики парламенту Алаеддін Боруджерді. — Зміна підходів американськими конгресменами і направлення листа президенту Бараку Обамі є важливими моментами, які комітет обговорить аби дійти єдиної думки щодо того, чи є такий підхід тимчасовим, чи ні».
Він також зауважив, що зміна підходів американських конгресменів за короткий період часу свідчить про брак стабільності і відсутність належного механізму щодо прийняття рішень у чиновників США.
Треба розуміти, що заяви Роухані викликані, в першу чергу, складним внутрішньо — і зовнішньополітичним становищем Ірану, що склалося внаслідок правління колишнього президента. Режим економічних санкцій, особливо відмова Європи від іранської нафти, призвели до різкого падіння курсу національної валюти і дестабілізувало економіку. З деяких категорій товарів широкого споживання, які раніше імпортувалися із західних країн, іранці відчули серйозний дефіцит. Все це, разом з жорсткою політикою придушення інакомислення в пресі і пошуком «іноземних агентів» (в першу чергу Ізраїлю і США), призвело до того, що чаша терпіння народу переповнилася, і на президентських виборах переміг підтриманий більшістю населення Хасан Роухані.
У зв'язку з цим доречно буде повідомити, що 15 липня Комітет з санкцій проти Ірану надав доповідь, з якої випливає, що експертам Ради Безпеки ООН не вдалося дійти до спільної думки з приводу пусків іранських балістичних ракет «Шахаб-1» і «Шахаб-3» у ході навчань «Великий Пророк-7», що проходили в 2012 році, а також чи не було це порушенням відповідної резолюції ООН. Згідно параграфу дев'ятого резолюції № 1929 від 2010 р., РБ ООН, зокрема, постановила, що «Іран не вдаватиметься до будь-якої діяльності, пов'язаної із балістичними ракетами, спроможними доставляти ядерну зброю, включно з пусками з застосуванням балістичної ракетної технології». Низка членів комітету вважають, що ці пуски порушували резолюцію № 1929, і в зв'язку з цим країни-члени ООН мають подвоїти свої зусилля щодо застосування санкцій проти Ірану. «На нинішньому етапі деякі члени комітету не можуть поділяти ці погляди», — заявив Гарі Куінлан, постійний представник Австралії, що головує в експертному комітеті, і пообіцяв незабаром надати Раді Безпеки оновлену доповідь.
Деякі країни висловилися проти подальшого тиску на Іран, тим більше, що обраний президент країни Хасан Роухані налаштований на більшу відкритість щодо ядерної програми. Так, за повідомленням іранської інформаційної агенції IRNA, китайська делегація зазначила, що подальші санкції проти Ірану тільки ускладнять вирішення проблеми, і тут бракує дипломатичних зусиль. Заступник міністра закордонних справ Китаю підкреслив, що представники 6 західних держав та Ірану, зміцнивши взаємний зв'язок та довіру, повинні якомога швидше розпочати новий раунд ядерних переговорів.
Зазначивши, що Пекін завжди виступає за мирне врегулювання ядерного питання Ірану, він пояснив, що в нинішніх умовах Китай, зберігаючи стосунки і координацію з різними сторонами, відіграватиме конструктивну роль у процесі мирних переговорів.
Російська делегація підкреслила, що висновки і оцінки щодо діяльності Ірану «повинні ґрунтуватися лише на достовірній інформації».
А Сполучені Штати визнали важливість дипломатії, зазначивши, що тільки повне виконання санкцій продемонструє Ірану, якою може бути ціна невиконання ним своїх зобов'язань. На тлі всього вищевикладеного абсолютно зрозумілим став заклик Вашингтону до світової спільноти «подвоїти зусилля», аби не дати Тегерану можливості створити зброю масового знищення.
Це перша заява після того, як до влади в Ірані прийшов президент-реформатор Хасан Роухані. З усього цього випливає, що США не мають наміру пом'якшувати свою антиіранську позицію. Підтвердженням цього стала активна підтримка Вашингтоном доповіді експертів Ради безпеки ООН, представленої на розгляд комітету з санкцій, про який йшлося вище. У зв'язку з цим виконуюча обов'язки постійного представника США при ООН Розмарі ДіКарло виступила на адресу Тегерана з жорсткою заявою, у якій містився чималий список звинувачень. Крім пуску ракет, США звинувачують Іран у розвитку програм зі збагачення урану, що суперечить резолюціям ООН, а також у сприянні сирійському президенту Башару Асаду і радикальному шиїтському угрупованню «Хезболла», що базується в Лівані. «До того часу, допоки Іран не надасть предметної відповіді щодо всіх пропозицій «шістки», ми будемо прямувати курсом посилення ізоляції і тиску на цю країну», — застерегла пані ДіКарло.
Сполучені Штати і Ізраїль, який швидко їх підтримав, знову висувають практично неприйнятні вимоги перед початком чергового раунду переговорів «шістки» й Ірану. При цьому озвучується обіцянка застосувати нові санкції, якщо Іран відмовиться виконати ці вимоги. Тут можна відзначити два моменти.
По-перше, нічого нового в поведінці Вашингтона немає — новий президент, нові підходи, і тому є сенс спробувати на нього тиснути. Як за будь-якого дипломатичного торгу, сторони розпочинають процес з взаємно неприйнятних умов, щоб потім піти на певні поступки. Чи вистоїть Роухані? Напевно, що так. Але на деякі поступки йому доведеться таки зважитись. Найімовірніше, це буде розширення списку об'єктів, до яких будуть допущені інспектори МАГАТЕ. У першу чергу це торкнеться Парчина, куди вони давно хочуть потрапити. Вашингтон неодноразово використовував відмову іранської сторони в інспектуванні цього об'єкту в якості підстави для посилення своєї позиції.
Другий момент, на якому треба наголосити у зв'язку з новим посиленням позиції США, — це їх прямі натяки на посилення режиму санкцій. Немає потреби знову повторювати, що всі колишні санкції виявилися неефективними. Принаймні, не примусили Іран піти на поступки. А це, своєю чергою, змушує замислитися над дієвістю таких підходів. Дійсно, санкції створили для Ірану серйозні проблеми, проте можна сказати, що більшу їх частину він отримав не завдяки невдалим експериментам президента Махмуда Ахмадінежада. Санкції грають в проблемах країни хоча і важливу, але все ж таки другорядну роль. А погрози Сполучених Штатів свідчать про те, що у них немає інших способів тиску на Іран, окрім як силового варіанту. Ті ж інструменти, що є в арсеналі Вашингтона, не гарантують будь-якого вирішального впливу на політику іранського керівництва. Іран вже переконливо довів, що може досить спокійно сприймати можливі загрози з боку США та Ізраїлю. В нинішніх умовах, коли Вашингтон не може дозволити собі силове вирішення іранської проблеми, всі інші їх можливості просто зводяться нанівець.
Ізраїль налаштований більш радикально. В інтерв'ю CBS прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху назвав нового президента Ірану «вовком в овечій шкурі, який посміхається і створює атомну бомбу». «Ми з Обамою не раз говорили про необхідність не допустити створення Іраном ядерної зброї. Після виборів особливо важливо донести до Ірану незмінність цієї позиції», — заявив Нетаньяху. За його словами, Тегеран має знати: якщо санкції не спрацюють, Ізраїль вдасться до військової акції, не чекаючи схвалення США. «У нашому випадку годинники йдуть швидше. Ми більш уразливі, і нам доведеться дати відповідь на питання, як зупинити Іран до того, як це зроблять США», — заявив прем'єр.
Посилення американсько-ізраїльської риторики різко контрастує з позицією Москви, яка поставила під сумнів обґрунтованість останніх претензій до Ірану, сформульованих у доповіді експертів РБ ООН, і разом з Китаєм заблокувала ухвалення нових санкцій. «Варто уникати передчасних висновків, що не підкріплені достовірною інформацією»,- вважає заступник постійного представника РФ Петро Іллічов.
Можна не вагаючись припустити, що іранське керівництво чудово усвідомлює ситуацію і на майбутній зустрічі з «шісткою» своїх принципових позицій не змінить.
