Щодо ролі та ризиків діяльності національних спецслужб країн ЄС у досягненні політичних цілей
Сергій Польовик
І надалі у центрі уваги європейських аналітиків в галузі безпеки, оборони та діяльності спеціальних служб ЄС залишається скандал, що спричинений австрійською службою розвідки. Розголосу він набув після того, як австрійському Федеральному відомству захисту конституції та подолання тероризму європейські та американські колеги висунули обґрунтовані підозри, що стосувалися занадто лояльної позиції Австрії до Росії. Ці підозри підтверджуються також зв’язками праворадикальної парламентської Австрійської партії свободи (FPÖ) з екстремістськими угрупованнями в Європі.
Авторитетне швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) розмістило 10 квітня ц. р. статтю власного кореспондента у Відні Іво Мійнсена під заголовком «Чи довіряють ще австрійській спеціальній службі?» Видання зазначає, що західні партнерські зараз лише частково діляться своєю інформацією з австрійською службою розвідки. Частково, бо остерігаються, що їх одночасно може отримувати і Москва.
Популярне німецьке видання, щотижневий журнал Der Spiegel, 1 квітня ц. р. опублікувало редакційну статтю з посиланням на mfh/dpa про занепокоєність Німеччини розвитком правоекстремістських тенденцій у Австрії. Ставиться питання: чи доцільно надалі співпрацювати з деякими представниками австрійського уряду, які поділяють екстремістські та націоналістичні погляди? До попередніх претензій щодо політики Австрії додаються побоювання європейських партнерів стосовно надмірної залежності національних спецслужб сусідньої Австрії від Росії.
|
Вважається найпопулярнішим суспільно-політичним виданням серед середнього класу Німеччини. The Economist називає Der Spiegel найвпливовішим часописом континентальної Європи. |
Зокрема, німецьке видання, посилаючись на керівника Федеральної Служби захисту конституції держави, зазначає, що європейські спецслужби не сприйняли Австрію в якості повноцінного партнера. Причинами можуть бути т. зв. близькість Австрійської партії свободи до Росії та до інших правих сил.
За словами керівника Федерального відомства захисту конституції та подолання тероризму Австрії (BVT) Петера Грідлінга, австрійська спецслужба не є повноцінним партнером європейських спецслужб. Нещодавно він заявив, що його Федеральне відомство лише обмежено представлене у т. зв. Бернському клубі.
| Керівник Федерального відомства захисту конституції та подолання тероризму Австрії (BVT) Петер Грідлінг |
|
Бернський клуб (фр. Club de Berne) — організація, створена для обміну розвідданими спецслужб 28 держав Європейського Союзу, Норвегії та Швейцарії. Називається на честь м. Берн (Швейцарія). Існує з 1971 року і вважається неофіційним форумом, на якому співробітники спецслужб обмінюються даними, досвідом і поглядами, а також обговорюють актуальні питання розвідувального співтовариства. Клуб не має секретаріату і не приймає рішень, обов'язкових для виконання спецслужбами Євросоюзу. |
Швейцарське видання, зокрема, нагадує, що національна служба розвідки Австрії тривалий час тісно співпрацювала зі своїми західними партнерськими організаціями. Проте сьогодні ця довіра підірвана. Відповідно до результатів дослідження видань Profil та Der Standard, Великобританія, Нідерланди та США вважають, що австрійське Федеральне відомство захисту конституції та подолання тероризму знаходиться під впливом росіян. При тому, нагадують видання, що ця структура підпорядковується Федеральному міністру внутрішніх справ Австрії Герберту Кіклю, який є членом дружньої до Кремля урядової Австрійської партії свободи.
Між тим, зазначає Der Spiegel, відомство BVT на початку весни 2018 року вийшло зі всіх робочих груп розвідувального співтовариства. Повноцінне повернення до їх складу планувалося восени 2018 року, але не відбулося, оскільки на сторінках віденського видання Der Falter з’явився певний клубний документ.
|
|
У документі йшлося про те, що спецслужба Фінляндії звертається до партнерів з проханням про допомогу у розслідуванні, яке стосується діяльності російських спецслужб. Проте, видання Der Falter виключає Австрію з переліку країн, до яких звертається фінська спецслужба. Причиною цього можуть бути тісні стосунки члена урядової коаліції Австрії — Австрійської партії свободи з Росією.
За словами вищезгаданого П. Грідлінга, ця публікація зіграла негативну роль, чим унеможливила повноправну участь Австрії у Бернському клубі. Проте, заявляє він далі, ми, як і раніше, залишаємося членами клубу, а відомство BVT не вилучене з жодного інформаційного обігу.
Консервативні німецькі політики висловили критику на адресу Федерального міністра внутрішніх справ Австрії Г. Кікля, який представляє Австрійську партію свободи, за його близькість до неонацистів та «ідентистів». Німецький європолітик Ельмар Брок (партія Християнських демократів Німеччини, CDU), заявив в інтерв’ю газеті Bild: — Ми мусимо запитати себе, особливо у Німеччині, якими безпековими релевантними даними можна поділитися з міністром внутрішніх справ Австрії від партії FPÖ, який гучно виступив перед правими прихильниками. До того ж, експерт з внутрішніх справ Вільної демократичної партії Німеччини (FDP) Константін Куле вимагав перевірити, чи можливо у подальшому обмінюватися релевантною інформацією з австрійським міністром внутрішніх справ, який представляє партію FPÖ.
Західні партнери майже повністю ізолювали свої відомства від австрійських колег. Власне, й сам П. Грідлінг, підкреслює NZZ, 1 квітня ц. р. визнав у своїх свідченнях на судових слуханнях у Господарському суді Відня, що його відомство BVT більше не бере участі в робочих групах Бернського клубу. Судові слухання спричинили поліцейські обшуки в штаб-квартирі BVT, наслідком яких стали висновки щодо «обґрунтованих причин» для виключення австрійського розвідувального відомства з Бернського клубу.
Власне, сам судовий процес спричинило загострення стосунків між Федеральним міністром внутрішніх справ Австрії, представником партії FPÖ Гербертом Кіклем та високопосадовцем ліберального угруповання «Список Jetzt» Петером Пільцем. Останній звинуватив міністра, при цьому назвавши його «небезпекою для суспільної безпеки». А звинувативши, висунув вимогу про його звільнення.
| Керівник парламентської партії «Список Jetzt» Петер Пільц і Федеральний міністр внутрішніх справ Австрії Герберт Кікль |
Зокрема, у доказовій базі звинувачення, що розглядалася на процесі, було запитання до Федерального міністра внутрішніх справ Австрії стосовно того, чи скандал навколо Федерального відомства захисту конституції та подолання тероризму не порушив основні положенням конституції Австрії? З огляду на це, керівник BVT П. Грідлінг відповідав на запитання адвоката П. Пільца стосовно участі Австрії у Бернському клубі. Остаточний вирок суду у цьому процесі оголошуватиметься наприкінці квітня ц. р.
Уряд Австрії приймав суперечливі рішення стосовно ситуації, що склалася навколо відомства BVT. Зокрема, навесні 2018 року Австрія стала єдиною європейською країною, звідкіля не було вислано жодного російського дипломата у відповідь на вірогідний теракт із застосуванням отруйного газу московськими агентами у Солсбері. А Федеральний міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль влітку запросила на своє весілля президента Росії В. Путіна. До речі, провідні особи партії FPÖ і не намагаються спростовувати своїх проросійських позицій, а Австрійська партія свободи у 2016 році навіть підписала договір про дружбу з кремлівською партією «Единая Россия».
Поки що важко визначити, як закордонні спеціальні служби ставляться до процесу надання чутливої інформації австрійським колегам. Але згідно з повідомленнями ЗМІ, Федеральне міністерство внутрішніх справ Австрії отримує її або із запізненням, або й не отримує взагалі. Водночас, є очевидним, що уряд Австрії намагається якось відновити довіру до себе. Так, Федеральний міністр Г. Кікль залучив в якості консультанта до запланованої реформи Федерального відомства BVT відомого колишнього німецького координатора з питань розвідки Клауса-Дітера Фрітше. Документи, що потрапили до журналістів, зазначає швейцарське видання, свідчать водночас про те, що консультант пропонує розширити повноваження спеціальної служби. А це означає, зазначає NZZ, що національна розвідка Австрії BVT і надалі залишатиметься джерелом напруженості.
Таким чином, у європейській спільноті, зокрема у Німеччині, як провідній країні ЄС, наростає стурбованість щодо праворадикальної позиції та проросійської орієнтації деяких сил у парламенті та в уряді формально нейтральної Австрії. Спільнота європейських спецслужб, зокрема, Бернський клуб, та провідні політики політичних партій Німеччини висловлюють сумніви чи варто продовжувати обмін чутливою інформацією з Австрією.
