Роман Кот
Будапешт опирається спробам Києва привести угорську громаду на Закарпатті до загальноукраїнського знаменника, зокрема щодо викладання української мови в угорських школах. В свою чергу, Київ непокоїть практика видачі угорських паспортів угорцям-громадянам України та створення в структурі МЗС Угорщини посади уповноваженого по Закарпаттю. Будучи членом ЄС і НАТО Будапешт намагається використати своє право вето для погроз аби добитися від Києва поступок.
Історія конфлікту
У вересні 2017 року президент України підписав закон «Про освіту», стаття 7 якого передбачає повний перехід навчання у всіх державних школах після початкових класів на українську мову. Угорщина розцінила це як обмеження права етнічних угорців, що проживають на українському Закарпатті, отримувати освіту рідною мовою. Будапешт вимагає від Києва відтермінувати дію статті 7 до 2023 року. Україна наголошує, що скандальна стаття пройшла експертизу Венеціанської комісії і ніяк не обмежує права угорців.
26 вересня 2017 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що поки Київ не піде на поступки, Будапешт блокуватиме європейську і євроатлантичну інтеграцію України. Зокрема, через деструктивну позицію Угорщини 9 лютого, 25 квітня та 3–4 жовтня ц. р. було заблоковано роботу комісії Україна-НАТО.
Деструктивні дії Угорщини цим не обмежуються. В кінці липня ц. р. уряд Угорщини створив посаду уповноваженого міністра, відповідального за розвиток Закарпатської області України і призначив на неї Іштвана Грежу, що було сприйнято в Києві як зазіхання на територіальну цілісність. Також 19 вересня ц. р. у мережі з'явилося відео, на якому зафіксовано процес видачі угорських паспортів громадянам України. На відео видно, як консул Угорщини в м. Берегове Дьордь Ваш приймав від них клятву та давав інструкції приховувати факт угорського громадянства від української влади. На знак протесту 4 жовтня Д. Ваша було оголошено персоною нон грата і вислано з України. Це, в свою чергу, викликало дзеркальні дії з боку Будапешту.
Додатковим фактором, який впливає на розвиток ситуації є консультації угорського уряду з народним депутатом України із Закарпаття Нестором Шуфричем, який зараз є членом партії «За життя», пов'язаної з олігархом Віктором Медведчуком, близьким до президента Росії. Зокрема, про причетність Москви до конфлікту Києва і Будапешта 8 листопада ц. р. заявив представник України в підгрупі з питань безпеки у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Євген Марчук.
Спроби порозуміння
Щодо окремих аспектів відносин сторони намагаються знайти компроміс, але питання освіти залишається невирішеним.
24 жовтня на полях Варшавського безпекового форуму відбулася зустріч глав МЗС України та Угорщини. За її підсумками Будапешт погодився дещо змінити назву посади уповноваженого по Закарпаттю. Водночас Київ створить аналогічну посаду із завданнями розвитку транскордонного співробітництва. Угорщина також запропонувала Україні укласти угоду про захист нацменшин.
25 жовтня міністр закордонних справ Угорщини П. Сійярто повідомив, що ситуація стосовно України нібито суттєво погіршилася через відсутність поправок до українського закону про освіту та закону про мову. Про це він заявив після зустрічі із генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом у Брюсселі.
29 жовтня Будапешт офіційно змінив посаду Іштвана Грежі на «уповноваженого міністра, відповідального за розвиток співпраці Сабольч-Сатмар-Березької області та Закарпатської області, а також координацію програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського регіону». Тобто тепер у назві посади йдеться не про розвиток однієї області, а про співпрацю двох сусідніх прикордонних регіонів. Угорщина фактично повернула назву посади І. Грежі, яка існувала до весни поточного року, додавши до функцій уповноваженого роботу із дошкільними навчальними закладами Закарпаття.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, виступаючи на форумі в Українському католицькому університеті у Львові, заявив, що в Україні потрібно почати суспільну дискусію щодо можливості українців бути громадянами кількох країн, зазначивши, що це не стосується громадянства Росії.
8 листопада Київ дав згоду на призначення Іштвана Ійдярто надзвичайним та повноважним послом Угорщини в Україні. Агреман на його призначення блокувався Києвом протягом 4-х місяців.
Перспективи розвитку ситуації
Уряд Віктора Орбана робить ставку на реалізацію різного роду націонал-імперських програм, важливим компонентом яких є робота з угорськими діаспорами в сусідніх країнах, в тому числі в Україні. Така політика вже дала свої плоди в Румунії та Сербії, де Будапешту вдалося добитися поступок з боку Бухаресту та Белграда. З огляду на це, високою є й імовірність того, що деструктивні дії Угорщини щодо України продовжаться.
