Сергій Польовик
Увагу аналітиків, які слідкують за стратегічними європейськими партнерами України, привернули останні події, що відбуваються у Німеччині навколо бюджету Бундесверу — Збройних сил Німеччини.
Характерно, що зміни пріоритетів у застосуванні національних збройних сил, анонсовані нещодавно у Федеральному Міністерстві оборони ФРН, пояснюються з актуальними вимогами часу та поточною геополітичною обстановкою на континенті. Основними імперативами часу у визначенні функцій національних збройних сил Німеччини є події на сході України та анексія Криму Росією.
Причини корекції застосування Бундесверу та Концепції національної оборони Німеччини наступні:
- формування двополярного світового геополітичного ландшафту з домінуванням США та Китаю та, водночас, намаганнями ядерної Росії втрутитися в існуючий світоустрій, в якому вона більше не вбачається;
- руйнування Росією системи міжнародної безпеки, односторонній вихід та ігнорування підписаних Москвою договорів, її непередбачуваність та ненадійність в якості міжнародного партнера;
- зміна конфігурації основних гравців внаслідок виходу Великобританії з ЄС, активізація Франції на європейському континенті;
- намагання Росії розколоти з середини НАТО та Євросоюз;
- активізація терористичних дій ісламістів у Європі та у Німеччині, зокрема, необхідність контролю потоків прикордонної міграції та ісламізація Європи;
- загрози кібервійни, втручання у системи електронного урядування країн Європи та навіть США.
| Федеральний міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн |
За повідомленням Süddeutsche Zeitung, де публікується проект Концепції національної оборони Німеччини, Федеральне Міністерство оборони Німеччини має намір відмовитися від зосередження Бундесверу на іноземних місіях, зокрема, в Афганістані та посилити здатність збройних сил захищати країну та відновити їх спроможність в оборонних операціях НАТО. Такі реформи та завдання потребують додаткового збільшення видатків.
З урахуванням змін зовнішньополітичної обстановки в Європі, насамперед, пов’язаних з агресією Росії проти України, та відповідних геополітичних викликів для Німеччини, доцільно визнати прагматизм німецького керівництва, яке вирішило зосередити свою увагу на національній обороні. Водночас, у випадку, якщо міністру оборони країни Урсулі фон дер Ляєн вдасться досягти успіху щодо зміни курсу та глибоких реформ Бундесверу, Німеччина буде змушена зробити додаткові мільярдні військові видатки.
| Біла Книга з питань політики безпеки та майбутнього Бундесверу |
В якості обґрунтування необхідності реформи зазначається, що геостратегічним підґрунтям заявлених кроків у військовій сфері є, у першу чергу, нове ставлення до Росії після кризи 2014 року на сході України та анексії Криму. Внаслідок вивчення причин і наслідків для Німеччини війни в Україні, у ФРН у 2016 році було розроблено «Білу Книгу з питань політики безпеки та майбутнього Бундесверу». У цьому документі визначені нові цінності та надається більшої уваги класичному розумінню національної оборони.
Вказується, що по закінченні «холодної війни» кардинально скоротилася кількість родів військ Бундесверу, що призвело до автоматичного зменшення розмірів фінансування збройних сил загалом. Міністр оборони має бажання відмовитися від впливу на Бундесвер так званої німецької «економіки дефіциту» з жорстко визначеними верхніми межами фінансового забезпечення збройних сил. Найвищими пріоритетами та завданнями збройних сил міністр оборони вважає захист власної країни та участь в оборонних операціях блоку НАТО. До нових викликів для Німеччини та її збройних сил, на які доведеться витрачати державні кошти, міністр оборони віднесла боротьбу з кіберзлочинністю, з дезінформацією та пропагандою, що шкодить національним інтересам. Аналізуючи заяви міністра оборони Німеччини щодо змісту задекларованих нею реформ, фахівці дійшли висновку, що вони становлять узагальнення та конкретизацію положень нової доктрини ЗС Німеччини, викладених у Білій Книзі 2016 року.
Канцлер ФРН Ангела Меркель раніше заявила, що у 2019 році Берлін планує збільшити видатки на оборону до 1,3 % ВВП і водночас має на меті досягти цільового показника у 2 % від ВВП до 2024 року. Згідно з даними міністерства оборони Німеччини, минулого року видатки країни на оборону склали 37 млрд євро або 1,2 % ВВП.
Увагу аналітиків привертають особливості процесу затвердження бюджету Бундесверу, що відбувається цими днями у Федеральному Міністерстві оборони, загалом в уряді та у парламенті ФРН. Їх пов’язують з нещодавнім візитом канцлера Німеччини до Вашингтону та переговорами на вищому рівні з президентом США. Як відомо, Німеччина підпала під критику у зв’язку з недостатнім фінансуванням власних збройних сил у відповідності до стандартів для країн НАТО, що передбачають виділення на потреби оборони не менше 2 % ВВП.
Очевидно, зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента США Дональда Трампа призвела до корекції зовнішньої і внутрішньої політики ФРН, зокрема, до змін у призначенні, фінансовому забезпеченні та принципах стратегічного застосування національних збройних сил Німеччини.
Зокрема, видання Deutsche Welle повідомляє, що федеральний міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн вимагає збільшити фінансування збройних сил на додаткових 12 млрд євро протягом трьох років. При цьому вона вимагає збільшити бюджет бундесверу у 2019 році на три мільярди євро, у 2020 — на чотири, і ще п'ять додаткових мільярдів виділити на 2021 рік.
| Віце-канцлер і міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц |
У рамках гострих урядових та міжпартійних дискусій, що розгорнулися навколо затвердження бюджету Бундесверу, представник Соціал-демократичної партії, віце-канцлер і міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц пропонує збільшити оборонні видатки менше, ніж на половину цієї суми. За проектом бюджету, фінансування планується збільшити лише на 5,5 млрд євро загалом до 2021 року.
Вочевидь, зміни геополітичного ландшафту та зовнішньополітичні виклики безпосередньо щодо Німеччини спонукали воєнно-політичне керівництво ФРН визнати, що таке збільшення видатків, з урахуванням значних витрат на необхідну модернізацію бойової техніки та озброєнь, інфраструктури військових об’єктів, особливо у середньостроковій перспективі, поки що є недостатнім. Зокрема, гостро потребують реформування та пов’язаного з цим збільшеного фінансування окремі види збройних сил, їх сучасне озброєння та оснащення.
Непередбачувана агресивна політика Росії, її сателітів у Європі, навіть серед країн НАТО та ЄС, зумовлюють відновлення інфраструктурних об’єктів Бундесверу, що забезпечували оборону країни зі сходу.
Водночас, Концепція національної оборони Німеччини передбачає заходи з оптимізації бюджетних витрат на утримання Бундесверу та вимушену відмову від проектів, раніше погоджених з іноземними партнерами. Експерти звертають увагу на заяву Федерального Міністерства оборони Німеччини стосовно того, що за умов недостатнього фінансування, у 2019 році може зірватися «щонайменше один із запланованих великих міжнародних проектів озброєнь». Повідомляється також, що міністерством оборони вже підготовлено список проектів, від яких доведеться відмовитися. На першій позиції в ньому — співпраця з Норвегією у сфері розробки підводних човнів, на другій — закупівля шести транспортних літаків C-130 Hercules, які мають базуватися на аеродромі у Франції.
Таким чином, процес реформування національних збройних сил Німеччини став логічним наслідком зростаючих загроз для ЄС, НАТО та окремих їх членів. Спроби Росії розколоти європейські структури колективної безпеки та ефективне співіснування в Європі зумовили адекватні заходи з боку провідних країн Європейського союзу та НАТО.
Інтенсивне реформування та модернізація Бундесверу ФРН може стати поштовхом для інших країн ЄС і НАТО стосовно перегляду національних воєнних доктрин та зобов’язань в рамках оборонних союзів.
Країни ЄС змушені будуть збільшувати фінансування на утримання національних збройних сил, у відповідності до вимог НАТО, у розмірі не менше 2 % ВВП, що призведе до перегляду планування та здійснення військового співробітництва з країнами, зокрема й Україною.
