Частина 1
Відновлення режиму санкцій проти Ірану запустило цілий ряд важливих процесів
Рішення президента США Д. Трампа щодо відновлення режиму санкцій проти Ірану запустило цілий ряд важливих процесів не тільки в Ірані, але і в регіоні, що, безумовно, докорінно може змінити ситуацію на Близькому Сході, і не тільки. Мова йде про накопичення протиріч між Вашингтоном і країнами Західної Європи, про загострення суперництва між США та Китаєм.
Відновлення санкцій першого етапу з 7 серпня ц. р. закрило для Ірану інвестиційні можливості та створило фінансові бар’єри для закупівлі доларів США. З відновленням нафтового ембарго з 4 листопада 2018 року будь-яка компанія, що купує іранську нафту, автоматично підпадає під американські санкції. Країни Європи стають перед вибором: або залишитись на іранському нафтовому ринку і попасти в «щелепи» санкцій, або відмовитись від іранської нафти і закупати її в США.
Не зважаючи на те, що Євросоюз з 6-ї години ранку 7 серпня ввів в дію так званий «європейський блокуючий регламент», який визнає недійсними екстериторіальні санкції США проти Ірану на території країн-членів ЄС, європейські компанії залишають іранський ринок і згортають всі операції в Ірані. Так, наприклад, німецькі банки після відновлення режиму санкцій заморозили транзакції в 500 млн євро на адресу Ірану. Вони не вірять, що Євросоюз зуміє відстояти їх права та компенсувати збитки.
На сьогодні Туреччина вже реально зіткнулась з «американськими національними інтересами», коли Вашингтон ввід в дію подвійне мито на турецькі сталь та алюміній, що обрушило національну валюту Туреччини — ліру. В країні почалась паніка на біржах, стрімко поповз угору курс іноземної валюти.
У відповідь на американські санкції президент Туреччини Р. Ердоган заявив, що його країна не буде закупати електронні товари із США. «Ми об’являємо бойкот електронним товарам, у них є iPhone, але з іншого боку є Samsung. Ми маємо свої мобільні телефони марки Venüs Vestel, якими ми будемо користуватися», — наголосив він. Президент Туреччини також заявив, що Анкара планує торгувати з європейськими партнерами, з Китаєм, Росією, Іраном та Україною в національній валюті.
13 серпня Р. Ердоган у своїй промові на 10-й конференції турецьких послів в Анкарі заявив, що тиск, з яким Туреччина сьогодні зіткнулась, є реакцією «зовнішніх сил» на її незалежну політику. Він підкреслив, що «країни, які вважають себе володарями світу» не мають права зазіхати на досягнення, за які Туреччина заплатила дуже високу ціну. Президент Туреччини пообіцяв дати достойну відповідь всім, хто бере участь в економічній війні проти його країни.
Щодо самого Ірану, то слід сказати, що країна поступово сповзає в нову кризу. Політичні та економічні процеси, що почались в Ісламській Республіці Іран, досить стрімко набирають обертів і стають вибухонебезпечними.
Тегеран відмовив Білому дому в «більш всеохоплюючій домовленості». Міністр закордонних справ ІРІ Мохаммад Джавад Заріф 8 серпня ц. р. у своїй заяві інформаційним агенціям наголосив, що немає планів щодо зустрічі з державним секретарем США Майком Помпео або з будь яким офіційним представником США в кулуарах Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року. «Американці нечесні і їх пристрасть до санкцій не дає змоги вести з ними переговори», — підкреслив М. Заріф. 13 серпня ц. р. в інтерв’ю телеканалу Al Jazeera М. Заріф заявив, що Іран не змінить своєї політики в регіоні Близького Сходу, як того вимагає Вашингтон. Відносно намагань США створити «антііранське арабське НАТО», голова МЗС Ірану підкреслив, що ці плани всього лише «марна омана».
За даними іранської інформаційної агенції Mehr News, 7 серпня Рада експертів ІРІ (яка обирає Верховного лідера країни) оприлюднила звернення до трьох гілок влади Ірану, в якому говориться, що країна зіткнулась з економічною та психологічною війною, метою якої є відокремити народ від уряду.
Рада експертів закликала вжити всі можливості для покращення економічного становища населення. Зокрема:
- уряд Ірану має дотримуватись принципу «економіки спротиву» для покращення стану найбільш бідних прошарків суспільства, покращити банківську систему;
- судова гілка влади має дотримуватись принципів справедливості та рішуче боротись з корупцією;
- сили безпеки мають шукати та знищувати групи осіб, які організують економічні заворушення.
Крім того, за даними інформаційної агенції Reuters з посиланням на державне телебачення Ірану, влада не буде обмежувати ввезення в Іран іноземної валюти або золота.
Президент Ірану Хасан Роухані ще продовжує говорити про прихильність його країни до СВПД (Спільний всеосяжний план дій, JCPOA), але під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелой Меркель зауважив, що компенсаційний пакет ЄС не має чіткої «дорожньої карти» і взагалі розчаровує Тегеран. Фактично ЄС підкорився диктату США і Іран, як вважає Х. Роухані, має повне право на повернення із Росії свого запасу низькозбагаченого урану.
Віце-президент Іранської організації атомної енергії Бехруз Камалванді у цьому зв’язку офіційно повідомив, що після першої партії збагаченого урану, що надійшла з Росії на початку поточного року, Тегеран найближчим часом отримає і другу. Він підкреслив, що Тегеран не вбачає ніяких порушень СВПД, бо США вийшли з «ядерної угоди» і, тим самим, скасували її. Зараз Іран готовий сам виробляти ядерно паливо шляхом збагачення урану до 20 %.
|
Довідково: Згідно з СВПД від 2015 року, Іран добровільно припинив збагачення урану в обмін на зняття санкцій і дав згоду на отримання ядерного палива із-за кордону. За неофіційними даними, Іран відправив до Росії на збереження від 9 до 40 тонн збагаченого урану і тепер повертає його назад. Відповідно до повідомлення інформаційної агенції IRNA, збагачений уран під контролем МАГАТЕ мають отримати спеціалісти Тегеранського ядерного реактору для проведення досліджень. |
Фахівці вважають, що принаймні 9 тонн збагаченого урану буде достатньо для виробництва, як мінімум, 7 ядерних боєголовок. Якщо це станеться, Іран стає членом «ядерного клубу». Зараз для Ірану настав більш сприятливий час, ніж три роки тому, коли весь Захід бойкотував його. На сьогодні його активно підтримує Росія, Китай і формально ЄС. Вважається за можливе, що як тільки Х. Роухані об’явить про вихід Ірану із СВПД, він розпочне виробництво ядерної зброї. Станеться це, як очікується, в листопаді ц. р., коли Вашингтон відновить нафтове ембарго.
У Тегерана для реалізації своїх планів залишиться всього трохи більше двох років, до президентських виборів в США в 2021 році. Якщо до влади прийдуть демократи, велика вірогідність повернення США до СВПД.
А поки, отримавши збагачений уран, всього за кілька місяців на заводі по збагаченню урану в Натанзі Іран спроможний збагатити достатній обсяг збройового урану для першої ядерної боєголовки. Таким чином, через 1,5–2 роки Тегеран матиме від 15 до 20 бойових зарядів, що остаточно зламає весь крихкий баланс Близького Сходу.
Безумовно, Вашингтон стане тиснути на Росію та вимагатиме припинити повертати уран до Ірану. Під удар санкцій попадає вся атомна промисловість Росії. Можна з впевненістю спрогнозувати, що США введуть нові обмежувальні санкції проти Росії. Коли Білий дім зрозуміє, що з Іраном важко що небудь зробити, крім початку бойових дій, для Росії може постати питання вибору: Іран або тотальна блокада.
Поряд з цими «оптимістичними» прогнозами не слід забувати, що Іран фактично веде три війни: в Іраку, Сирії і Ємені, які виснажують іранську економіку. Відновлені санкції блокували потік валюти в країну, воювати стане складніше і клерикальний режим і КВІР будуть «вичавлювати» останні резерви для продовження своїх експансійних планів.
За даними іранських економістів, фінансова система Ірану входить у фазу стратегічної кризи. Уряд був змушений ввести в країні щось сходе на «надзвичайний економічний стан». Населення і приватний бізнес змушені покупати долари на вторинному ринку валюти. У наслідок цього стрімко зростають інфляція та ціни, падає економічна активність і наближається криза банківської системи Ірану.
Під тиском інфляції, екологічних проблем, суворих ісламських правил, нестачі питної води, міжрелігійних протиріч, що мають місце в іранському суспільстві, в умовах відсутності демократичних свобод росте народне незадоволення. В місті Ештехад, що на захід від Тегерану, протестуючи напали на релігійну школу. Страйк водіїв вантажних автомобілів став причиною нестачі бензину в північних провінціях Ірану.
На цьому фоні екс-президент Ірану Моххамед Хатамі у своєму інтерв’ю іранській службі «Радіо Свобода» — Radio Farda оцінив ситуацію в країні як «кінець Ісламської Республіки». «Одним із небезпечних наслідків сучасних процесів є те, що Ісламська Республіка руйнується. Бездіяльність уряду, його неспроможність піти на політичні і демократичні реформи ведуть країну до розвалу», — сказав М. Хатамі. Він також вибачився перед іранським народом за те, що не зміг провести реформи, які обіцяв.
Клерикальний режим вичерпав можливості для внутрішнього інтенсивного розвитку країни і настає час, коли треба відмовлятись від багатьох основних принципів, на яких режим тримається з лютого 1979 року, і в першу чергу, це стосується принципу «велаяте-факіх».
|
Довідково: За Конституцією, прийнятою в 1979 році, Іран є ісламською республікою, однією з небагатьох нині існуючих теократій в світі. Теократія (грец. — боговладдя) — форма державного правління, за якою політична влада належить духовенству або главі церкви, що обґрунтовувалося волею Бога. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціями.
Главою держави є Верховний лідер (Рахбар). Він визначає загальну політику країни. Рахбар є Верховним головнокомандувачем збройними силами Ірану, керівником воєнної розвідки. Він призначає на ключові посади в державі: голів судів, керівника поліції і командувачів родами військ, а також шістьох із дванадцяти членів Ради вартових Ісламської Революції. Рахбар обирається Радою експертів і підзвітний їй. Другою за значимістю посадовою особою в Ірані є президент. Президент є гарантом Конституції і главою виконавчої влади. Його рішення з ключових питань приймаються тільки після схвалення Рахбаром. |
М. Хатамі вважає, що наростаюча криза завершиться крахом існуючого режиму і сьогодні важко сказати, що прийде на заміну, але одне зрозуміло, що це буде антиклерикальний світський проект, бо тільки він буде спроможний вирішити існуючи проблеми та накопичені протиріччя всередині іранського суспільства. Зрозуміло і те, що певний прошарок суспільства вельми зацікавлений у збереженні ісламського устрою, він певний час зможе утримуватись при владі, можливо, що заллє країну кров’ю, але в цілому ісламська республіка наближається до свого кінця.
За твердженням М. Хатамі, останнім часом в Ірані стає популярним згадування про останнього шаха Резу Пехлеві. Не зважаючи на певні вади, режим шаха сприяв зростанню та модернізації Ірану до 1979 року, тому, при розчаруванні в шиїтському теократичному правлінні, іранці повертаються до своєї історії, яка нараховує тисячі років.
Стосовно реальної вірогідності закриття збройними силами Ірану Ормузьської протоки, М. Хатамі підтвердив цю можливість і сказав, що це змусить США розпочати бойові дії проти Ірану і світова спільнота підтримає Вашингтон, оскільки це буде захистом свободи судноплавства у міжнародних водах. Іран не зможе вистояти в цій війні. Справа в тому, підкреслив колишній президент Ірану, що КВІР ІРІ розпочав війни в Іраку, Сирії та Ємені з метою просування ідей експорту ісламської революції, з метою пошуку виходу із тупика внутрішніх протирічь у суспільстві.
М. Хатамі впевнений, що клерикальний режим вичерпав себе і у нього залишилась можливість або демократизації іранського суспільства і втрата влади, або шлях експансії: захоплення чужих територій та переселення на них частини свого населення. В Сирії іранські найманці захоплюють не тільки території, але і майно. Б. Асад підписав спеціальний указ, згідно з яким проводиться перереєстрація всього майна на території країни. Фактично створюється фонд із майна 4 млн біженців та близько 5 млн переміщених осіб, які не можуть повернутись в країну для перереєстрації свого майна. Воно передається лояльним до режиму особам. Фактично, в Сирії проводиться жорстка зачистка територій. Так, днями керівник воєнної розвідки Сирії Джаміль аль-Хасан сказав, що краще Сирія з 10 млн вірного режиму населення, ніж Сирія з 30 млн вандалів… Коментарі зайві.
Ідея КВІР раціональна: в Сирії створюються території, підконтрольні Корпусу вартових для збереження «шиїтського коридору». При цьому розкладі ситуації слід розуміти, що КВІР та Басідж контролюють в Ірані від 25 до 50 % всіх галузей економіки країни, переважно саме тих, що приносять основний прибуток в іноземній валюті. Саме ці прибутки і витрачаються на ведення війн, і саме цей потік валюти перекрили санкції США. КВІР стає перед питанням: що робити далі? З яких джерел фінансувати політику експансії? Є два шляхи:
- припинити політику експансії та вирішувати внутрішні проблеми подальшого розвитку країни;
- продовжувати політику війни та шукати нові джерела. Фактично залишилось одне джерело — іранський народ.
КВІР обрав другий шлях: мобілізувати всі ресурси та продовжувати війни. Він організований, озброєний, він не має жодних обмежень у придушенні бунтів населення. Важко сказати, як довго він протримається, захищаючи клерикальний режим та саме своє існування.
Таким чином, розвиток ситуації в регіоні та світі після 7 серпня 2018 року буде обумовлюватись багатьма факторами. Декілька з них такі:
- Ситуація навколо Ірану та кроки США будуть обумовлюватись позицією Тель-Авіву, найближчого союзника Вашингтону на Близькому Сході. Ізраїль вбачає Іран головною перепоною на своєму шляху до регіонального домінування, тому всіма силами намагатиметься усунути цю перешкоду. Вашингтон, якщо повністю підпаде під вплив Тель-Авіву в питанні Ірану, може загнати себе в глухий кут, вихід з якого буде важким.
- Санкції США ставлять Іран у вкрай складне становище, але він може вижити і зберегти існуючий режим, але це буде дуже і дуже важко. В США серйозно розглядаються плани ведення військових операцій проти Ірану, але чи враховують вони кількість його балістичних ракет різного радіусу дії? Під удар іранських ракет попадають американські бази в регіоні, Іран обов’язково нанесе ракетні удари по Ізраїлю і Саудівській Аравії. Хизбулла також може скористатися можливістю для нанесення ударів по ядерних об’єктах та військових базах на території Ізраїлю. Війна буде кривавою, тяжкою і затратною.
- Коли Іран перекриє хоча б на короткий період часу Ормузьську протоку, в той же день ціна на нафту перетне 200-долларовий бар’єр і Росія цим безумовно скористається. Потік валюти забезпечить її виживання в умовах американських санкцій.
- Режим економічних санкцій і отримання Іраном першої ядерної боєголовки поставить хрест на Договорі щодо нерозповсюдження ядерної зброї і стане прикладом для інших, що для захисту своїх національних інтересів не варто тільки вести переговори, але треба створювати ядерну зброю та будувати ракети.
Цілком можливо, що ситуація буде розвиватись не так трагічно, бо в принципі ніхто не хоче війни. Годинник відраховує час. Зворотний відлік запущений.
США-Іран: зворотний відлік запущений. Частина 2
