Катерина Вакарчук
Політична і економічна ситуація у травні 2019 року
Країни Латинської Америки дотримуються своїх зовнішньополітичних курсів, визначаючи нових союзників чи партнерів. Цього разу керівництво Куби, після активізації Закону Хелмса-Бертона, протягом травня місяця здійснило кілька поїздок до країн, що підтримували протидію санкціям США, і що цікаво — до цього списку потрапив Європейський Союз.
А ось Венесуела оговтується після невдалої спроби Х. Гуайдо закріпити у своїх руках державну владу та забезпечити собі підтримку військових.
Президент Бразилії після перших 100 днів свого знаходження при владі втрачає рейтинги. Країною прокотилися широкомасштабні масові демонстрації у зв’язку зі скороченням видатків бюджету на гуманітарну освіту.
Цікаво, що в період правління президента Аргентини К. Кіршнер викриваються факти тісних зв’язків з Росією та дружніх відносин з В. Путіним.
Венесуела
1 травня ц. р. на всій території Венесуели пройшло 397 демонстрацій, кілька десятків з яких розганялися, 25 осіб отримали поранення та 32 — заарештовано. Лідер опозиції Хуан Гуайдо наприкінці березня оголосив про проведення фінальної фази операції Libertad (Свобода) з метою усунення від влади президента Ніколаса Мадуро. 4 квітня Верховний суд і Генеральна прокуратура Венесуели розпочали кримінальне переслідування Хуана Гуайдо, також його позбавили депутатської недоторканності.
30 квітня ц. р. Ніколас Мадуро закликав всіх співгромадян бути пильними та запобігти у Венесуелі державного перевороту. Однак, не зважаючи на заборону, 1 травня на вулиці країни вийшли мільйони незадоволених режимом Н. Мадуро. Найбільш резонансною новиною став перехід на бік опозиції певної кількості військових, яких підтримали США, Аргентина, Бразилія, Колумбія, Перу та Чилі. У своєму зверненні до міністра оборони Венесуели Володимира Падріано радник президента США Джон Болтон заявив, що збройні сили Венесуели повинні захищати конституцію і народ, повинні підтримати Національну асамблею та легітимні інститути влади і виступити на боці народу Венесуели.
Ще 30 квітня ц. р. на вулицях Каракаса з’явилися венесуельські військові з синіми стрічками та пов'язками на обличчях і рукавах. Це бійці Національної гвардії, які перейшли на бік опозиції. Х. Гуайдо в одному з районів Каракаса, біля військової авіабази Ла-Карлота, виступив перед ними з промовою. В ніч з 30 квітня на 1 травня розпочалася блокада всіх соціальних мереж країни з метою не допустити проведення мирних демонстрацій. Хоча таки сталися сутички прихильників опозиції та невеликих груп військових і національних гвардійців, які перейшли на їхній бік, з армією і поліцією. Найбільш кричущою виявилась ситуація, пов’язана з бронеавтомобілем Національної гвардії Венесуели, що на високій швидкості врізався в групу протестуючих в столиці країни. Число постраждалих під час зіткнень маніфестантів з силовиками на акціях протесту в столиці Венесуели зросла до 26 осіб.
Таким чином, очікування Х. Гуайдо та його прихильників були дещо завищені від проведених мирних маніфестацій 1 травня. Зі слів самого лідера опозиції, військових, які перейшли на його бік, виявилося недостатньо для того, щоб змінити ситуацію в країні.
Міжнародна реакція на першотравневі події у Венесуелі
У зв’язку із загостренням ситуації у Венесуелі, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів телефонні перемовини з обома сторонами громадянського конфлікту, а саме з главою МЗС Венесуели Хорхе Арреасою та представниками Національної асамблеї. А. Гутерріш закликав їх до стриманості та мирного вирішення кризи. Державний секретар США М. Помпео заявив, що Н. Мадуро планував втекти зі своїми соратниками до Куби, однак Росія вмовила його залишитися. Тому М. Помпео заявив, що велика відповідальність за всі події, які відбуваються у Венесуелі, лягає на Росію та Кубу. 5 травня ц. р. російський міністр закордонних справ С. Лавров зустрівся в Москві з венесуельським міністром закордонних справ Х. Арреасою. В ході переговорів зазначалося, що Венесуела може більш активно використати російські збройні формування.
6 травня ц. р. на засіданні Арктичної ради у Фінляндії відбулася зустріч держсекретаря США М. Помпео та міністра закордонних справ РФ С. Лаврова на тему загострення політичної кризи у Венесуелі.
Довідково: Арктична рада — міжнародний форум, створений в 1996 році за ініціативою Фінляндії для захисту унікальної природи північної полярної зони. До складу организації увійшли: Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, США, Фінляндія, Швеція.
Зустріч тривала 40 хвилин, деталі перемовин залишилися закритими, однак М. Помпео підкреслив, що хоче аби Росія не втручалася до Венесуели, адже населення страждає від голоду. Втручання ж Росії дестабілізує американсько-російські відносини.
Закриті переговори відбулися 16 травня ц. р. в м. Осло, Норвегія. Як відомо, Норвегія у своїй зовнішній політиці дотримується нейтралітету щодо Венесуели. Тому і стала майданчиком для цієї зустрічі. Не випадково, що саме Норвегія являється однією з ключових країн, що може налагодити порозуміння між правлячою партією і венесуельською опозицією. У цієї країни давні традиції щодо посередництва у різних конфліктах. І не тільки Латинської Америки, але і усього світу.
Відомо, що на перемовинах були присутні представники президента Венесуели Н. Мадуро і лідера опозиції Х. Гуайдо. Деталі переговорів не розкриваються, точне місце їх проведення в норвезькій столиці засекречене. Так як інформація була досить закритою для преси, то президент Організації Американських держав Луїс Альмагро розкритикував норвезьких дипломатів. Адже Норвегія не є членом Європейського Союзу, не визнала Х. Гуайдо тимчасовим президентом, і тому він вважає, що їй не вдасться впоратися ні з гуманітарною, ні міграційною кризою.
Бразилія
У Бразилії 14–16 травня ц. р. відбулися найбільш масштабні масові протести студентів, що пов’язано з рішенням уряду президента Бразилії Жаїра Болсонару скоротити видатки на освіту та припинити фінансування гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. Ці обмеження спричинили шквал обурень на адресу міністра освіти А. Вайнтраубоми. За новою реформою освіти передбачається скоротити на 30 % бюджетні кошти, призначені для федеральних університетів. Як наслідок, 3 тис. дослідницьких стипендій не будуть профінансовані. Пік демонстрацій припав на 15 травня ц. р., коли тисячі людей у кількох містах Бразилії вийшли на вулицю.
Спочатку акція була мирною за характером, але щоб її розігнати, правоохоронці застосували сльозогінний газ. До протестувальників, які вимагали не скорочувати бюджету на освіту і закликали міністра освіти піти у відставку, долучилися противники пенсійної реформи і прихильники визволення головного політв'язня країни — екс-президента Лули да Сілви, для якого доступна освіта була на одному з перших місць у державній політиці.
Взагалі, перші 100 днів діяльності для президента Бразилії закінчилися падінням його рейтингів, критикою багатьох його реформ та починань. Біля 60 % населення невдоволені його політикою, вважаючи, що він не виправдав сподівань бразильців. Виник конфлікт інтересів між парламентом та президентом стосовно пенсійної реформи, розбіжності у підходах до багатьох напрямків діяльності.
Нищівної критики Ж. Болсонару зазнав, коли оприлюднив план з відкриття лісів Амазонії для будівництва та експлуатації. Він заперечує проблему глобального потепління, погоджується зі скороченням видатків, пов’язаних з навколишнім середовищем та боротьбою з екотероризмом. Протягом травня місяця були скасовані заходи, пов’язані з навколишнім середовищем. Так, Американський музей природознавства скасував гала-вечерю на честь президента Бразилії, звинувативши його та його політику щодо навколишнього середовища.
Екоактивісти Бразилії, Greenpeace та низка організацій з захисту навколишнього середовища назвали Ж. Болсонару «загрозою екосистемі Бразилії» у зв’язку з його наміром займатися забудовою лісів Амазонії.
Куба
У травні місяці виповнилась річниця приходу до влади М. Канеля. Для Куби в цілому це прорив, адже запроваджена посада президента, ухвалена нова конституція, визнано приватну власність. Однак, комуністична партія залишається єдиною і домінуючою в суспільстві, що ніяк не послабило ембарго щодо Куби.
Наприкінці квітня США посилили санкції щодо Куби, уряд Д. Трампа активізував розділ III, так званого закону Хелмса-Бертона, що регулює кубинське ембарго, і закон набув чинності 1 травня ц. р. Майже повна економічна блокада введена у вигляді системи дискримінаційних економічних заходів проти Куби у 1960 році, коли там була експропрійована власність американських громадян і корпорацій. У 1962 році санкції були посилені до рівня ембарго.
12 березня 1996 року Конгрес США увалив закон Хелмса-Бертона. Закон має назву «Про кубинську свободу і демократичну солідарність» (Libertad Act). Він передбачає додаткові санкції проти іноземних компаній, які торгують з Кубою. Судам, що перевозять продукцію з Куби або на Кубу, заборонено заходити в порти США. Дія закону частково була призупинена у 1998 році, і зараз її знову поновили.
Антикубинські санкції, згідно з законом Хелмса-Бертона, дають дозвіл на подачу позовів з 2 травня ц. р. проти того, хто веде бізнесові справи на Кубі, використовує майно, що конфісковане у американців після революції Фіделя Кастро 1959 року.
Міжнародна спільнота неоднозначно сприйняла таку позицію США відносно Куби. Так, глава дипломатії ЄС Ф. Могеріні висловила від імені ЄС глибоке співчуття у зв'язку з повною активізацією США закону Хелмса-Бертона 1996 року. Посол ЄС на Кубі Альберто Наварров підкреслив, що Євросоюз не залишить без уваги по суті посягання на його законні інтереси і має намір вжити контрсанкції щодо США. Адже обсяг товарообігу ЄС та Куби досяг в 2018 році 2,6 млрд євро, частка європейських учасників у зовнішній торгівлі Куби становить приблизно 34 %.
Візит віце-президента Куби Р. Кабріаса до Росії
20–22 травня ц. р. відбувся візит віце-президента Ради міністрів Куби Рікардо Кабрісаса до РФ. Він зустрівся з міністром закордонних справ РФ С. Лавровим в штаб-квартирі МЗС Росії. Росія та Куба зміцнили своє економічне співробітництво і стратегічне партнерство 24 січня ц. р., під час зустрічі президентів обох країн. Двосторонні відносини демонструють зростаючу позитивну тенденцію в політичному діалозі високого рівня, в торгово-економічних і науково-технічних відносинах, а також в галузі культури і освіти. Куба та Росія мають багато спільних проектів. Р. Кабріас заявив, що, у зв’язку з посиленням санкцій США, зараз Куба знаходиться в складній ситуації.
В ході візиту відбулися зустрічі з представниками російської виконавчої влади та дві окремі зустрічі з міністром транспорту Росії Є. Дітріхом і сільського господарства — Д. Патрушевим, а також з віце-прем'єром Ю. Борисовим. Р. Кабріас також зустрівся з першим заступником голови Державної думи І. Мельниковим, а також з деякими керівниками різних російських компаній, які беруть активну участь в торгових відносинах з Кубою і в стратегічних проектах, які стосуються планів торгово-економічного розвитку. Були проведені конструктивні діалоги усіх напрямках співробітництва, на багатьох рівнях і в різних сферах та досягнуті домовленостіпро подальші кроки та поглиблення співпраці.
В рамках зустрічі було підписано дві угоди про зміцнення відносин співробітництва між обома країнами: Угода про умови відмови від візових формальностей при взаємних поїздках громадян, і міжурядова Угода про співробітництво в галузі культури.
Міжнародне турне міністра закордонних справ Куби Б. Родрігеса 24–31 травня ц. р. (ЄС, Росія, Китай)
15 травня ц. р. у Брюсселі відбулася перша двостороння зустріч між Європейським Союзом і Кубою. Розглядалися програми співпраці в таких областях, як енергетика і сільське господарство, велася мова про подальше зміцнення двосторонніх відносини, заснованих на повазі, рівності і взаємності. Також наголошувалося, що виникли сприятливі умови і можливості для розширення економічних, торговельних, інвестиційних і коопераційних відносин, а також для більш активної і ефективної участі ЄС в економічному і соціальному розвитку Куби.
24 травня глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні зустрілася з міністром закордонних справ Куби Бруно Родрігесом і обговорила відносини між ЄС та Кубою, активізацію американських санкцій. Відносини між ЄС та Кубою були посилені в рамках Угоди про політичний діалог та співробітництво. Очільники закордонних відомств Куби та ЄС також обговорили підготовку до наступного засідання Спільної ради ЄС-Куба, запланованого на вересень 2019 року. Також обговорювалися останні події в регіоні, зокрема, у Венесуелі, якій потрібно сприяти у справі мирного і демократичного вирішення кризи.
Виникає питання, чому ЄС все ж розкритикував закон Хелмса-Бартона. Під час правління Б. Обами відбулися серйозні зміни у політиці США щодо Куби. Раніше це питання висвітлювалося в попередніх оглядах. ЄС за цей період збільшив свої інвестиції у економіку Куби, до його країни лише у 2017 році імпортувалися кубинські товари на суму близько 470 млн євро. Експорт становив більше 2 млрд євро. У березні ц. р. Державний департамент США скасував 5-річну візу для громадян Куби, які відвідували США. Таким чином, ЄС виступив проти активізації Закону Хелмса-Бертона.
27 травня ц. р. відбулася коротка зустріч глав МЗС Куби та Росії. Москва продовжує підтримувати Гавану як важливого союзника в регіоні. Глава МЗС Куби подякував російській стороні за надання допомоги та підтримку Куби на міжнародній арені. Було підписано план консультацій на 2020–2022 роки між зовнішньополітичними відомствами обох країн.
На запрошення члена Держради КНР, міністра закордонних справ Ван І 28–30 травня ц. р. міністр закордонних справ Куби відвідав з офіційним візитом Китай. Відбулися переговори Б. Родрігеса з керівниками комуністичної партії Китаю Сун Тао і Ян Цзечі.
В ході перемовин його запевнили в підтримці Куби в оголошеній проти неї економічній, фінансовій і торговельній блокаді США, підтвердили надійність двосторонніх зв'язків, яким у 2020 році виповнюється 60 років. Ван І заявив, що Китай підтримує Кубу, поглиблюватиме з нею співпрацю в усіх сферах. Китай і Куба повинні спільно з усіма країнами відстоювати принципи Статуту ООН, протистояти унілатералізму і протекціонізму. Китай буде підтримувати Кубу у зв’язку з активізацією закону Хелмса-Бертона. Б. Родрігес, своєю чергою зазначив, що Куба незмінно дотримується принципу «одного Китаю» і виступає проти всіх санкцій і дискримінаційних заходів щодо китайських технологічних підприємств.
Саміт Андської спільноти Націй в Перу 26 травня ц. р.
Андська спільнота націй провела свою зустріч на вищому рівні в м. Ліма (Перу), де були присутні глави держав і урядів Болівії, Колумбії, Еквадору і Перу.
Довідково: Андська спільнота націй (Сomunidad andina, CAN) — регіональне соціально-економічне співтовариство країн Латинської Америки, до складу якої входять: Болівія, Колумбія, Еквадор і Перу. Створена в результаті підписання Картахенської угоди від 26 травня 1969 року.
Чотири держави-члени закликали зміцнити вільну торгівлю в CAN, сприяти гендерній рівності і підтримали мирний процес в Колумбії. Президент Болівії Єво Моралес очолюватиме CAN протягом наступного року, він же ж і запропонував провести саміт у 2020 році в Болівії. Також Є. Моралес запропонував, щоб Чилі та країни МЕРКОСУР підписали угоду про впровадження електронного зв'язку в Південній Америці. Не обійшлося і без обговорення стану справ у Венесуелі та можливого її повернення у блок.
Аргентина
Все ще привертає до себе увагу екс-президент Аргентина Крістіна Кіршнер (2007–2015), яка підозрюється в корупції та відмиванні коштів. 21 травня ц. р. в Буенос-Айресі розпочався над нею суд.
К. Кіршнер також звинувачують у викраденні та зберіганні історичних документів. Так, цього разу під час чергових обшуків у її помешканні знайшли викрадений лист національного героя часів боротьби за незалежність генерала Хосе де Сан-Мартіна. Екс-президент стверджує, що історичний документ їй подарував президент Росії Володимир Путін під час її візиту до Москви у 2015 році. Як стверджує екс-глава держави, російський лідер сказав їй, що документ був куплений в Нью-Йорку спеціально для неї.
Цей історичний документ має велику цінність. Йдеться про щоденник колишнього президента Аргентини Іполіто Ірігойена і лист борця за незалежність в Латинській Америці Хосе де Сан-Мартіна, адресованого його чилійському однодумцеві Бернардо О'Хіггінсу, датованого 1835 роком. Як встановили слідчі, записна книжка і лист були вкрадені з державних архівів Аргентини і Чилі відповідно.
К. Кіршнер звинувачують також за статтею «приховування, знищення або незаконне вивезення історичних документів». Потім цю статтю змінили на статтю про «невиконання обов'язків держслужбовця». Члени суду вважають, що звинувачувана могла не знати про незаконне походження документів, але повинна була розуміти їх цінність і повідомити про це до державного архіву.
Директор аргентинського архіву Еміліо Періна повідомив, що вкрадений лист потрапив на чорний ринок, але також зазначив, що не може підтвердити правдивість розповіді К. Кіршнер про подарунок Путіна. При цьому він вказав, що вона порушила закон, оскільки не зробила національним надбанням подарунок, отриманий нею на посаді президента Аргентини. Щодо пояснень з боку РФ, то у посольстві Росії в Аргентині і Кремлі не відповіли на запитання про можливу незаконну покупку історичного документа.
Внаслідок таких звинувачень К. Кіршнер зняла свою кандидатуру з президентських перегонів. Вибори наступного президента Аргентини відбудуться в жовтні 2019 року.
Таким чином, підбиваючи підсумки щодо зазначених подій, можна стверджувати, що ситуація у Венесуелі зайшла в глухий кут, протистояння інтересів США та Росії в цьому регіоні триває, і позиції двох країн щодо вирішення венесуельської кризи надто різняться.
Куба все більше завойовує прихильність та підтримку Китаю та Росії, до чого вже приєднався і ЄС (попри ідеологічні розбіжності його економічні інтереси превалюють, тому що втрата доходу від інвестицій на Кубі ніяк не задовольняє ЄС).
Щодо Бразилії, то гасло «Вище Бразилії, тільки Бог» вже давно не спрацьовує і престиж на міжнародній арені, який був у Бразилії ще 5 років тому, поступово втрачається.
Аргентина потерпає від наслідків дефолту, до речі, який і стався під час правління Крістіни Кіршнер.
