За повідомленнями іранської інформаційної агенції Mehr News, 8 травня 2019 року відбулась прогнозована і очікувана подія: Ісламська Республіка Іран офіційно поінформувала послів Великобританії, Китаю, Німеччини, Франції та Росії про відмову від низки зобов'язань «ядерної угоди» 2015 року.
Остаточне рішення про частковий вихід із «Спільного всеосяжного плану дій» (СВПД) було затверджене на засіданні Вищої Ради національної безпеки ІРІ. У заяві, зокрема, сказано: «З метою захисту безпеки та національних інтересів іранського народу, у відповідності до статей 26 та 36 СВПД, Іран припиняє виконання певних зобов’язань. Іран не вважає за необхідне дотримуватися обмежень угоди щодо рівня збагачення урану та модернізації реактору важкої води. Іран готовий продовжувати консультації із всіма сторонами СВПД на всіх рівнях, але Іран відповість рішуче та негайно на будь-який безвідповідальний крок, як то передача питання на розгляд до Ради Безпеки ООН, чи введення нових санкцій проти країни».
Не зайвим буде нагадати, що «ядерну угоду» між Іраном, Сполученими Штатами Америки, Великобританією, Францією, Німеччиною, Китаєм і Росією було укладено у 2015 році у Відні з метою припинення подальшої розробки ядерної програми Ірану в обмін на послаблення міжнародних економічних санкцій. Проте на початку травня 2018 року президент США Д. Трамп оголосив про вихід США із угоди. Згодом США відновили санкції проти Ірану у повному обсязі, а з 2 травня поточного року Вашингтон ввів «нафтове ембарго» проти Ірану.
| Президент Ірану Хассан Роухані |
Президент Ірану Хассан Роухані виступив із заявою, в якій в ультимативній формі дав п'яти країнам 60 днів на виконання своїх зобов’язань щодо банківського та нафтового секторів, інакше буде підвищений рівень збагачення урану на підприємствах ядерної промисловості ІРІ. Іран упродовж 60 днів зберігатиме збагачений уран, і не продаватиме його. Х. Роухані наголосив, що припинення дії «ядерної угоди» є небезпечним для світу та Ірану, але при цьому підкреслив, що Іран поки не вийшов з угоди.
Пропоную коротко проаналізувати причини сьогоднішнього загострення воєнно-політичної ситуації на Близькому Сході в загалі, та ірансько-американських відносин, зокрема. Пригадаємо, що в травні і листопаді минулого року Вашингтон вчергове посилив економічні санкції проти Ірану, що спричинило значне погіршення економічної ситуації в країні, подальше зубожіння населення і, як результат, значне загострення політичної ситуації. Духовний лідер Ісламської Республіки Іран аятола Алі Хаменеї оголосив програму «Економіки спротиву».
В квітні ц. р. Вашингтон включив до чорного списку терористичних організацій Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) ІРІ, що знову спровокувало більш жорстку риторику з боку духовного керівництва Ірану.
30 квітня ц. р. президент ІРІ Х. Роухані та Командуючий ВМС КВІР контр-адмірал Алі Реза Тангсірі об’явили про готовність Ірану перекрити Ормузьку протоку та припинити прохід танкерів з Перської затоки в Індійський океан.
Наслідки цієї акції відчує весь світ. Це означатиме війну в регіоні, де проти Ірану на боці США будуть всі країни-експортери нафти.
У Тегерана залишається майже єдина можливість уникнути війни — це СВПД. Хоча США і вийшли з договору, але його європейські учасники та Іран досі дотримуються домовленостей та намагаються обходити односторонні санкції, накладені Вашингтоном.
На сьогодні подальший розвиток ситуації в регіоні буде залежати від реакції Європи. Але не слід покладати на ЄС великі надії. Європа виказала «стурбованість», але навряд чи активно буде втручатись у конфлікт між США та Іраном. Взагалі, дії Тегерану можна з невеликим припуском назвати шантажем, але у разі відмови європейців підтримати Іран «ядерна угода» припинить своє існування.
| Заступник міністра закордонних справ Великобританії Марк Філд |
Європа у відповідь на заяву Тегерану знову показала відсутність єдності. Так, Німеччина бажає зберегти угоду і закликала Іран не відмовлятися від власних зобов'язань. Лондон зайняв більш жорстку позицію. Заступник міністра закордонних справ Великобританії Марк Філд заявив, що на Іран «очікуватимуть серйозні наслідки», якщо той відмовиться від виконання угоди. «Ми на цьому етапі поки не говоримо про відновлення санкцій, але треба пам'ятати, що їх було знято саме взамін на ядерні обмеження», — зазначив М. Філд, який назвав рішення Тегерану «небажаним кроком».
Таким чином, воєнно-політична ситуація на Близькому Сході продовжує загострюватись. Введення «нафтового ембарго» спонукало Іран частково припинити виконання СВПД, але не слід очікувати, що Тегеран на цьому зупиниться. Вірогідно, що найближчим часом активізуються всі проіранські терористичні формування в регіоні. Іран знову постав перед проблемою виживання та збереження ісламського режиму.
За цих умов слід згадати, що СВПД був «фактором стримування» для Ізраїлю, який був готовий нанести удари по іранських ядерних об’єктах. З виходом Ірану із СВПД Тель-Авів нічого не стримуватиме.
