Роман Кот
Попри те, що Європейський Союз залишається однією з найбільших економічних потуг у світі, в політичному плані європейські держави не спромоглися виробити єдину суб’єктність, яка б давала змогу спільно реагувати на зовнішні чи внутрішні виклики. Як наслідок, ЄС змушений відійти на другий план та орієнтуватися на один з двох глобальних центрів сили: Китай або США.
Традиційно усталена співпраця зі США, перш за все в рамках НАТО, довший час дозволяла Європі, знаходячись під безпековою парасолькою, дбати про економіку, а не про армію. Разом з тим, наростання протиріч між членами НАТО по обидва боки Атлантики змушує окремі держави Європейського Союзу, навіть всупереч офіційній позиції ЄС, диверсифікувати політичні та економічні ризики, в тому числі у спосіб переорієнтації на Китай.
Саме в цьому контексті слід розглядати турне китайської делегації на чолі з головою КНР Сі Цзіньпіном до Італії, Монако та Франції 21–26 березня ц. р.
Таке тривале турне свідчить, що китайська сторона незмінно розглядає ЄС у якості важливого стратегічного партнера для співпраці, і вважає китайсько-європейські відносини одним з ключових і пріоритетних напрямків діяльності китайської дипломатії, що має також свої причини.
Китай і Європа — два найбільші торговельні партнери. За перші два місяці 2019 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі, збільшившись на 8,9 %, становив 737,63 млрд юанів (97,9 млрд євро), це, своєю чергою, склало 16,2 % від загального обсягу зовнішньої торгівлі Китаю.
Але поточні економічні труднощі все більше непокоять КНР, що й було зафіксовано на другій сесії Всекитайських зборів народних представників 5–15 березня ц. р. Так, темпи зростання китайської економіки у 2018 році сягнули найнижчого рівня за останні 28 років — 6,6 % (для порівняння, у1990 році — близько 14 %). Причинами цього називаються слабкий внутрішній попит та невисока інвестиційна активність у КНР, що є наслідком низки прорахунків її уряду щодо проведення економічних реформ.
|
Торговий баланс ЄС і Китаю в 2007–2017 рр. у млрд євро, джерело: Statista.com |
Зважаючи на це, ключовим аспектом зростання китайської могутності залишається нарощування експорту, перш за все за допомогою реалізації стратегічної ініціативи «Пояс і шлях». Саме на цьому напрямку, за підсумками європейського турне, намітилися позитивні для КНР тенденції.
Справи економічні
| Голова Держкомітету КНР з розвитку і реформ Хе Ліфен і віце-прем'єр Італії Л. Ді Майо 23 березня підписали меморандум про співробітництво в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях» |
Під час візиту китайської делегації до Італії досягнуто домовленості про приєднання країни до ініціативи «Пояс і шлях». Віце-прем'єр Італії Луїджі Ді Майо і голова Держкомітету КНР з розвитку і реформ Хе Ліфен 23 березня підписали меморандум про співробітництво в рамках китайської ініціативи. Хоча цей документ і має рамковий характер та не передбачає жодних зобов'язань сторін, але відкриває шлях для конкретних угод про співпрацю щодо розвитку автомобільних доріг і залізничних шляхів, мостів, цивільної авіації, портів, сфери енергетики.
Всього ж за підсумками візиту сторони підписали 29 документів, з яких 19 — міжурядових і 10 — між провідними компаніями і банками обох країн, які передбачають інвестиції в розмірі до 2,5 млрд євро.
Подібний формат співпраці Китаю з європейськими державами не вважається чимсь новим. Станом на весну 2019 року подібні меморандуми підписані з 13 іншими європейськими державами (Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Греція, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Португалія, Словаччина та Словенія). Окрім двосторонніх відносин Китай розвиває співпрацю в рамках формату 16+1. Тим не менш, в переважній більшості це — держави Центрально-Східної Європи і Балкан, що слабкі як в політичному, так і в економічному плані.
Італія на їх фоні виділяється як за політичним впливом, так і за своєю економічною потугою. Це четверта, а після брекзиту Великобританії — третя економіка Європейського Союзу, і поки-що єдина держава «Великої сімки», що приєдналася до ініціативи «Пояс і шлях». Вольові лідери біографія
| 26 березня у присутності лідерів Китаю і Франції Сі Цзіньпіна і Е. Макрона підписано 15 економічних угод на суму близько 40 млрд євро |
Плідним можна вважати візит керівництва КНР до Парижа. 26 березня у присутності лідерів Китаю і Франції Сі Цзіньпіна і Еммануеля Макрона підписано 15 економічних угод на загальну суму близько 40 млрд євро:
- Угода про поставку в Китай 300 пасажирських літаків Airbus (290 лайнерів A320 і 10 — A350). Сума відповідного контракту складе 30 млрд євро.
- Угода про співробітництво між Fives та China National Building Materials Group в галузі енергозбереження в країнах, що розвиваються, вартістю 1 млрд євро.
- Угода про будівництво в Китаї 10 контейнеровозів CMA CGM і China State Shipbulding Corporation на суму на 1,2 млрд євро.
- Контракт на будівництво французькою EDF двох вітрових електростанцій на узбережжі Китаю вартістю 1 млрд євро.
Всі ці напрямки є важливими і для КНР, і для країн ЄС, однак цим не вичерпується двосторонній порядок денний співпраці.
Політична складова
По мірі того, як китайський вплив в Європейському Союзі зростає, у КНР виникає потреба мати своїх лобістів всередині ЄС, аби відстоювати власні інтереси в Європі. Одне з найбільш актуальних — питання інвестицій.
| Зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом Франції Е. Макроном, канцлером Німеччини А. Меркель та президентом Єврокомісії Ж.-К. Юнкером 26 березня в Парижі |
5 березня Рада ЄС затвердила нові правила перевірки прямих інвестицій з країн, що не входять до Євросоюзу, зважаючи на їх вплив на національну безпеку держав-членів ЄС. Нові правила створять механізм співпраці, де держави-члени і Єврокомісія зможуть обмінюватися інформацією і висловлювати певні занепокоєння. Єврокомісія отримає можливість надавати висновки. Це може відбуватися у випадках, що стосуються ряду держав-членів, або якщо інвестиції здатні вплинути на проект або програму, які цікаві для всього ЄС. У держав-членів, тим не менш, зберігатимуться повноваження з перегляду і потенційного блокування прямих іноземних інвестицій, зважаючи на питання національної безпеки.
Хоча Китай формально і не згадується, але нові правила обмежують і його інтереси.
На 8–9 квітня ц. р. назначено саміт ЄС-Китай, де поряд з реформою СОТ і питаннями двосторонньої торгівлі планується для обговорення і цей аспект відносин. Домовленість про це досягнута на зустрічі Сі Цзіньпіна з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером 26 березня в Парижі.
Зважаючи на вищезазначене, невипадковою вважається така увага китайського керівництва до Італії — потужного європейського гравця, який, тим не менш, перебуває у стані латентного конфлікту з Брюсселем. У довгостроковій перспективі ця тенденція веде до розколу серед держав-членів Європейського Союзу та послаблення ЄС як інституції, що, своєю чергою, створює потенційну додаткову небезпеку для України, яка ризикує знову опинитися один на один з Росією.
