Богдан Соколовський
Без перебільшення можна стверджувати, що в середу, 1 жовтня 2014 року, з початком поставок неросійського, норвезького газу розпочалася нова ера незалежної (від Москви) України. І поклав цей початок не відомий політик, а просто фахівець, патріот, керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Саме він, з благословення керівництва держави, уряду і енергетичної галузі на минулому тижні у Норвегії вперше в історії уклав контракт з компанією Statoil на поставку до України неросійського газу.
Далеко не всі в Україні і не скоро усвідомлять, що саме сталося в перший день жовтня поточного року. Це – справжній прорив на газовому напрямку. Другий за рахунком (перший стався тоді, коли остаточно переконали Словаччину щодо реверсу), який підтверджує послідовність дій держави Україна. У такий спосіб Нафтогаз насамперед суттєво звузив можливості росіян перешкоджати поставкам газу до України за реверсними схемами.
Мабуть, найближчим часом ми станемо свідками вдячних бесід глави нашої держави з главою Норвегії, керівника Уряду України з його норвезьким колегою тощо.
Очевидно, наразі йдеться про невеликі обсяги, що поставлятимуться нам через Словаччину. Але ж це тільки початок, торування дороги.
Очевидно, що це суттєво посилить нашу переговорну позицію з РФ щодо ціни на російський газ.
Очевидно, що прихід норвезького газу стане тим довгоочікуваним дороговказом для іноземних інвестицій в економіку нашої держави.
Також очевидно, що Кремль не забариться з властивою йому люттю чимсь відповісти. Мабуть, ескалацією військових дій на Донбасі…
Заради справедливості варто зазначити, що початок цьому процесу було покладено в далекому 2008 році, коли тодішній третій Президент України схвалив концепцію стратегічної співпраці норвезької компанії Statoil з нашою державою. Безумовною є заслуга і нинішнього Президента України, і глави Уряду України, і всіх, хто причетний до організації поставок норвезького газу Україні.
Нещодавно ми й намагалися передбачити саме такий розвиток подій.
Невідомо, чи керівники українського газового напрямку грають в шахи, але мат Міллеру і Путіну на шаховій газовій дошці вони поставили славетний. Поставили і, мабуть, примусили їх щонайменше матюкатися. Адже ж по-іншому в РФ не звикли (та, напевне, і не вміють) реагувати.
