НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (17.04–23.04.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Загострення ситуації довкола Корейського півострова нині вважається головною проблемою в АТР, яка не може не турбувати, зокрема, і Китай. Американська космічна розвідка повідомляє, що Пхеньян посилив свою активність на полігоні Пунгері, що може свідчити про підготовку до випробувань ядерного боєзаряду. А під час заходів, присвячених 105-й річниці Кім Ір Сена (діда нинішнього північно-корейського лідера), КНДР вдалася до чергової провокації, продемонструвавши відеоролик з імітацією ракетного удару по США. Згодом глава департаменту МЗС КНДР з відносин зі США Хан Сон Рел підтвердив, що Північна Корея «виконуватиме пуски ракет на постійній основі незважаючи на тиск з боку США».

 

Зрозуміло, Вашингтон занепокоєний можливим збройним нападом на своїх союзників в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) та на свої військові об’єкти. Минулого тижня віце-президент США М. Пенс прибув з візитом до Японії та Південної Кореї з метою на місці уточнити розвиток цієї ситуації, а також визначити як можна зупинити безвідповідальні дії КНДР. Після зустрічі М. Пенса з прем’єр-міністром Південної Кореї Хван Ге Аном було оголошено, що обидві сторони мають намір ввести додаткові санкції проти КНДР відразу після того, як вона проведе ракетні та ядерні випробування.

Розглядаються також і інші способи тиску на Північну Корею. За заявою Державного секретаря США Р. Тіллерсона, Вашингтон може запропонувати повторне внесення КНДР до списку держав, які підтримують тероризм (була у цьому списку з 1988 по 2008 роки). У разі ухвалення позитивного рішення з даного питання, США відновлять проти Північної Кореї весь спектр санкцій.

Паралельно цим крокам Сполучені Штати продовжують демонстрацію сили в регіоні АТР, поглиблюючи одночасно своє військове та військово-технічне співробітництво з союзниками. Так, у районі Корейського півострова залишається авіаносна ударна група на чолі з атомним авіаносцем «Carl Vinson». З 28 квітня ц. р. плануються спільні навчання ВПС США та Південної Кореї, де опрацьовуватиметься протидія провокаціям з боку Північної Кореї. У навчаннях братимуть участь екіпажі американських літаків F-16, AV-8B та EA-18G, які розташовані на авіабазах у Південній Кореї та Японії, а також південнокорейських літаків F-15, F-16, F-5E та F-4E.

На території Південної Кореї триває розгортання американської системи ПРО THAAD. За словами керівника Бюро Державного департаменту США з питань Азії та Тихоокеанського регіону С. Торнтон, США введуть систему в дію у визначені терміни чи навіть раніше. Систему ПРО THAAD було названо однією з гарантій безпеки США та їх союзників.

 

Керівництво Китаю, маючи одночасно союзницькі відносини з Північною Кореєю і певні суперечності зі США в АТР, по суті підтримує сприйняття Сполученими Штатами Америки ракетно-ядерної програми КНДР. Китай, як заявило його МЗС 19 квітня ц. р., по-справжньому стурбований пусками у Північній Кореї балістичних ракет та підготовкою до ядерних випробувань. Він виступає за денуклеаризацію Корейського півострова і збереження миру та стабільності в усьому регіоні. Китай повідомив про свою готовність до продовження змістовного діалогу з усіма зацікавленими сторонами, в т. ч. КНДР та США.

До речі, як повідомила китайська газета «Хуаньцю шибао», Китай може припинити постачання нафтопродуктів до КНДР у випадку її ядерних випробувань. А за повідомленнями ЗМІ Південної Кореї, Китай продовжує нарощувати своє військове угруповання на кордоні з КНДР. Крім того, через загрозу виникнення збройного конфлікту в АТР вже підвищена бойова готовність ВПС Народно-визвольної армії Китаю.

 

На минулому тижні події довкола Корейського півострова розглядалися на спеціальному засіданні РБ ООН. Запропонований тоді проект резолюції Ради безпеки із осудом дій КНДР в ракетно-ядерній сфері Росія заблокувала, що ще раз підтвердило її зацікавленість у загостренні ситуації в АТР. Адже це відволікатиме увагу США від збройної агресії режиму В. Путіна проти України, а також може стати підґрунтям для побудови на антиамериканській основі союзницьких відносин з КНР.

 

В рамках такої політики стають все більш активними провокації Росії проти США в АТР. Так, 18 квітня ц. р. два літаки Ту-95МС дальньої (бомбардувальної) авіації ПКС РФ виконали провокаційний політ до Аляски і наблизилися до американського кордону на відстань до 160 км. На перехоплення російських бомбардувальників піднялися винищувачі F-22 Raptor ВПС США.

На цьому фоні Москва намагається продемонструвати «єдність позицій Росії та Китаю щодо дій США в АТР». Зокрема, за твердженням деяких інформаційних джерел РФ, «…розвідувальні кораблі Росії та КНР спільно стежать за авіаносною групою США у західній частині Тихого океану».

А ось Північна Корея ці наміри росіян поспішила використати для своєї підтримки. За заявою представника МЗС КНДР Кім Йон Хо, Пхеньян готовий розвивати відносини з Росією для спільної протидії європейським та американським санкціям.

 

Важливими були також і інші тенденції чи події у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього.

 

Політика

Дії КНР з відстоювання своїх інтересів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні супроводжуються її активною політикою і на інших напрямах. Наприклад, 19 квітня ц. р. у Пекіні відбувся на високому рівні 7-й раунд стратегічного діалогу Китай — ЄС. На зустрічі спільно головували член Державної ради КНР Ян Цзечі та Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Ф. Могеріні.

Сторони підтвердили важливість подальшого розвитку співробітництва за чотирма основними напрямами, які були визначені на попередніх переговорах. Вони включають: забезпечення стабільності у світі, підтримку розвитку світової економіки, сприяння Європейського Союзу у проведенні ринкових реформ в КНР, а також зближення Західної та Східної цивілізацій. При цьому були відзначені позитивні перспективи подальшого поглиблення китайсько-європейських відносин, що характеризуються «зрілістю» та «значною енергією».

Представники Китаю та ЄС також обмінялися думками щодо ситуації в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а також щодо проблем довкола Сирії, Ірану, Афганістану та Корейського півострова. Торкаючись сирійського питання, Ян Цзечі засудив застосування хімічної зброї в країні і висловився за політичне вирішення сирійської проблеми. Зі свого боку Ф. Могеріні повідомила про наміри ЄС поглиблювати діалог з Китаєм за всіма згаданими напрямками.

 

Щодо співробітництва Китаю з Росією, то можна констатувати його подальший розвиток. Щоправда, якщо Пекін намагається зміцнювати двосторонні економічні зв’язки, то Москва прагне створити противагу тискові на себе з Заходу. Про це свідчить 3-є засідання Китайсько-російської міжпарламентської комісії, яке відбулось 18–20 квітня ц. р. у Москві за участю голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжан Децзяна та голів Ради Федерації Росії В. Матвієнко і Державної думи РФ В. Володіна. Чжан Децзян висловив сподівання, що позитивні умови для подальшого поглиблення взаємодії між двома країнами будуть збережені і запропонував підключити Євразійський економічний союз до китайського проекту «Пояс і шлях». Цю ініціативу російське парламентське керівництво підтримало.

Під час свого візиту до Москви Чжан Децзян зустрівся з президентом РФ В. Путіним. На переговорах китайський високопосадовець підтвердив, що стратегічний характер китайсько-російських відносин як результат спільних зусиль Голови КНР Сі Цзіньпіна та глави російської держави В. Путіна зберігається. А В. Путін наголошував на стратегічній важливості КНР для Росії з точки зору відстоювання спільних позицій на світовій арені, а також реалізації різного роду економічних проектів. За його словами, сьогодні «відносини між Росією та КНР на найвищому рівні за всю їх історію», що особливо важливо в умовах ускладнення міжнародної ситуації у світі.

 

Посилену увагу КНР приділяє також країнам Азійсько-Тихоокеанського регіону. 17 квітня ц. р. у Пекіні відбулося 10-е засідання китайсько-в’єтнамської міжурядової комісії з двостороннього співробітництва. У ньому брали участь член Державної ради КНР Ян Цзечі та віце-прем’єр-міністр закордонних справ В’єтнаму Фам Бінь Мінь. Вони відзначили позитивний характер відносин двох країн, а також важливість продовження китайсько-в’єтнамських контактів на вищому рівні.

Підбиваючи підсумки переговорів, сторони погодилися поглиблювати взаємодію КНР та В’єтнаму в рамках реалізації різних аспектів проекту «Пояс і шлях», у т. ч. в інвестиційній, економічній, інфраструктурній, транспортній та гуманітарній сферах.

 

Економіка

Розвиток ситуації в КНР демонструє тенденцію покращення стану економіки країни, яка намітилася у другій половині 2016 року. Так, за даними Державного статистичного управління Китаю, в січні–березні поточного року приріст ВВП країни склав 6,9 %, що більше за прогнозований рівень. Загальний обсяг ВВП за перші 3 місяці поточного року склав 18,06 трлн юанів (2,6 трлн дол. США). Зросли також і інші макроекономічні показники КНР, у т. ч. обсяги промислового виробництва — на 6,8 % та обсяги роздрібної торгівлі — на 10 % у порівнянні з першим кварталом минулого року.

Крім того, відзначається збільшення обсягів видобутку сланцевого газу в КНР у березні ц. р. — на 50,4 % у порівнянні з тим же місяцем минулого року до 1,15 млрд куб метрів. В основному приріст був забезпечений за рахунок нарощування видобутку газу у пілотній зоні родовища «Чаннін-Вейюань» в провінції Сичуань (Південно-Західний Китай).

 

В рамках зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків КНР китайське керівництво не припиняє своїх зусиль з реалізації стратегічного проекту «Пояс і шлях». В цьому зв’язку важливе значення надається підготовці Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс — один шлях», проведення якого заплановане в Пекіні на 14–15 травня ц. р. За заявою міністра закордонних справ КНР Вана І, у форумі братимуть участь лідери більш ніж з двадцяти країн, а також генеральний секретар ООН, директор-розпорядник МВФ та президент Всесвітнього банку.

Під час форуму відбудеться діалог на високому рівні за формулою «1+6» (пленарна сесія та шість тематичних сесій), де обговорюватимуться питання розвитку інфраструктури, збільшення обсягів взаємних інвестицій, а також поглиблення взаємодії учасників проекту в економічній, енергетичній, культурній та екологічній сферах. Після цього планується підписання меморандуму щодо стратегії подальшої реалізації проекту «Пояс і шлях», а також укладення дво- та багатосторонніх угод.

В контексті згаданих планів урядові органи КНР наводять статистичні дані щодо підсумків співробітництва учасників проекту «Пояс і шлях» з початку поточного року. Так, за даними Міністерства комерції КНР, в січні–березні 2017 року прямі нефінансові інвестиції китайських підприємств в економіку 43 країн-учасниць згаданого проекту становили 2,95 млрд дол. США. Частка таких інвестицій склала 14,4 % від загального обсягу закордонних інвестицій Китаю, що на 5,4 % вище, ніж у першому кварталі 2016 року.

За інформацією Міністерства транспорту КНР, на теперішній час між Китаєм та країнами-учасницями проекту «Пояс і шлях» укладено понад 130 угод про співпрацю в сферах залізничного, автомобільного, морського та автомобільного транспорту, а також поштового зв’язку. Згідно з цими угодами відкрито 356 ліній міжнародних сполучень із 43 країнами.

На цьому фоні 18 квітня 2017 року американський журнал «Forbes» опублікував рейтинг Топ-10 компаній з найбільшою інвестиційною вартістю в світі. Список очолила китайська торговельна корпорація «Alibaba» (2-е і 3-є місця посіли «Facebook» і «Uber»). Корпорація вийшла на Нью-Йоркську фондову біржу у вересні 2014 року та одержала фінансування в розмірі 25 млрд дол. США на свої первинні пропозиції. З того часу доходи корпорації демонструють стійке зростання на рівні близько 30 % протягом року. До рейтингу «Forbes» включені також дві інші китайські компанії, в т. ч. онлайн-магазин «Цзіндун» (JD.com) та компанія «Xiaomi Inc».

 

Питання безпеки та силові структури

Керівництво КНР проводить реформування Збройних сил країни з метою привести їх у відповідність до сучасних умов та вимог. За заявою Голови КНР Сі Цзіньпіна, Народно-Визвольна армія Китаю (НВАК) має стати потужною силою, спроможною захистити інтереси країни як в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південно-Східній Азії, так і в усьому світі.

В цьому плані черговий етап воєнної реформи в КНР передбачає остаточний перехід НВАК від принципів побудови, характерних для періоду Другої світової війни, до компактних, високоманеврових та високотехнологічних збройних сил. Насамперед, це стосується скорочення та оптимізації структури Сухопутних військ НВАК з одночасним підвищенням значення ВПС, ВМС, ракетних з’єднань та кібервійськ.

Зокрема, зважаючи на досвід західних країн, скасовується полкова ланка Сухопутних сил НВАК, які переводяться на структуру: батальйонна тактична група — бригада/дивізія — корпус. Крім того, існуючі сім військових округів трансформуються у п’ять оперативних (оперативно-стратегічних) командувань. Реформа триватиме до 2020 року.

 

В рамках реформування оборонної сфери Китаю триває реалізація масштабної програми нарощування корабельного складу ВМС НВАК. До 2018 року планується прийняття на озброєння дванадцяти новітніх есмінців класу 052D. Кораблі озброєні артилерійськими установками H/PJ-38 (130 мм) та H/PJ-12 (30 мм), зенітними і крилатими ракетами, торпедами Yu-7, а також укомплектовані швидкісними катерами та вертольотами Z-9C. Довжина есмінця 256 м, ширина — 18 м, швидкість ходу — 30 вузлів (55,5 км/год.), екіпаж — 280 осіб. За своїми бойовими можливостями нові китайські кораблі можна порівняти з американськими есмінцями типу Arleigh Burke, оснащеними системами керованої ракетної зброї Aegis.

В січні 2017 року на озброєння ВМС НВАК надійшов п’ятий з таких кораблів — Xining (бортовий номер 117), який вже активно залучається до військових навчань.

 

Також у Китаї розробляється новий стратегічний бомбардувальник Н-20, що має стати аналогом американського літака В-2. При цьому використовуються досвід та технології, які були отримані КНР при розробці малопомітних винищувачів п’ятого покоління J-20 (створені за технологією «Stealth»), літаків великого розміру Y-20 (транспортний) та Comac C919 (пасажирський), а також сучасних двоконтурних турбореактивних двигунів.

Дальність польоту нового бомбардувальника становитиме до 18 тис. км з одним дозаправленням у повітрі. Літак спроможний нести крилаті ракети великої дальності. Новий стратегічний бомбардувальник може з’явитись після 2020 року на заміну літакам Н-6 (ліцензійна версія радянського Ту-16), які є на озброєнні ВПС Китаю. По суті, КНР вже випереджує Росію і в галузі перспективного літакобудування, в т. ч. у військовій сфері.

Стратегічний бомбардувальник Н-6 та проект нового бомбардувальника Н-20

Поглиблюється співробітництво між Китаєм та ЄС в боротьбі з тероризмом, організованою та транскордонною злочинністю в т. ч. у кібернетичному просторі. Зокрема, ці питання обговорювались на зустрічі члена Державної ради, міністра громадської безпеки КНР Го Шенкуня та директора Європолу Р. Уейнрайта 19 квітня ц. р. у Пекіні. Сторони домовилися про посилення взаємодії за всіма з названих напрямів.

 

Наука та технології

Згідно з планом космічних досліджень КНР, 20 квітня ц. р. з космодрому Веньчан у провінції Хайнань, за допомогою ракети-носія «Чанчжен-7», запущено перший вантажний корабель «Тяньчжоу-1» китайської розробки. Корабель доставив на орбіту понад 6 тонн вантажу, включно з паливом та іншими припасами для космічної лабораторії «Тяньгун-2» («Небесний палац-2»). 22 квітня вантажний корабель «Тяньчжоу-1» і лабораторія «Тяньгун-2» вперше успішно автоматично зістикувалися в космосі.

Планується, що після запуску «Тяньчжоу-1» тричі зістикується на орбіті з космічною лабораторією «Тяньгун-2» для її дозаправлення та проведення експериментів і тестів. Після спільного двомісячного польоту «Тяньчжоу-1» продовжить незалежний політ на власній орбіті ще протягом трьох місяців. Головною особливістю місії є заправлення паливом після завершення стикування корабля «Тяньчжоу-1» з апаратом «Тяньгун-2», так зване «повітряне заправлення». Сьогодні такою технологією володіють лише Росія і США.

 

16 квітня 2017 року на злітно-посадковій смузі аеропорту Пудун у Шанхаї пройшли успішні швидкісні випробування китайського пасажирського авіалайнера Comac C919. Це останній етап випробувань перед першим тестовим польотом цього повітряного судна.