Розмови про енергоефективність і ресурсозбереження в Україні точаться котрий рік і вже давно настав час переходити від слів до конкретних справ, які чомусь пробуксовують. Зрештою, саме слово «чомусь» тут зайве – причини лежать на поверхні. І їх підтверджують певні проекти з енергозбереження. Дуже вже непросто їх впровадити в Україні! На організованій в київській залі засідань Мінрегіону України інвестиційній конференції «Приватні інвестиції в енергоефективність – шлях до енергетичної незалежності України» саме про це і йшлося.
Але насамперед кілька слів про зміст цих інвестиційних проектів, де ініціатори можуть, як мовиться, докласти свої руки. Це реконструкція об’єктів теплопостачання, зведення електростанцій для використання відходів деревини, переробка відходів для отримання газу, електроенергії та тепла, реконструкція та модернізація виробництв з метою енергозбереження тощо. На тлі нинішніх непростих подій такі й інші схожі проекти більш ніж актуальні. І генеральний директор «Star International Group» М. Байер, виступаючи перед присутніми на конференції, запевняв, що набутий протягом останніх двох десятків років чехами в цьому питанні досвід може стати українцям у нагоді.
До слова, у роботі конференції взяли участь представники деяких українських підприємств, які і розповіли про свої реалізовані задуми з ресурсозбереження. Те, що їх спонукало до дій, і те, чого їм вдалося досягти – присутнім у аудиторії учасникам заходу більш-менш стало зрозуміло після їхніх виступів. Але в який спосіб довелося діяти і що випадало долати в процесі реалізації проектів – питання, яке потребує детального викладу. Це і малося на увазі вище, коли зауважувалося, що непросто впровадити енергозберігаючі проекти в Україні. Наприклад, залучення коштів інвесторів, гарантії під ці кошти, роль і допомога держави у вигляді законів України – це все необхідно передбачити зацікавленому громадянинові, перш ніж він наважиться взятися за обрану справу. А як бути в ситуації, коли інвестор розпочав за свій кошт проект, а умови його реалізації раптом змінюються? І який вигляд у нашій країні мають так звані необхідні гарантії, і що криється під цим словосполученням? Відповіді на ці та інші актуальні питання можна було почути у виступах президента Асоціації «Приватні інвестори України» С. Десяка, віце-президента АПІУ зі зв’язків з міжнародними фінансовими організаціями І. Тютюшкіна, менеджера по роботі з банками (проект UKEEP ЄБРР) О. Точіліної, представників ДП «ЦРДПП» С. Кушнірука, директора департаменту міжнародного співробітництва та взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями Н. Рябцевої тощо.
«Я вірю в майбутнє вашої держави, вам, як громадянам України, вдасться домогтися свого. Ви можете використати наш досвід, пов’язаний з концесією. Ви можете уникнути багатьох наших помилок», — стверджував доктор Мартін Байер, намагаючись дати відповіді на актуальні зауваження учасників конференції. Але, наголошував чеський гендиректор «SIG», в Україні має по-справжньому працювати ринок, а держава — дбати про законність, що сприятиме покращенню української економіки. Цьому допомагатиме ЄС. «Під тиском Європи нам вдалося змінити в Чехії організацію своєї роботи і у нас вдалося зробити все, що ми собі накреслили. – запевнював доктор Байер. — Та якщо ви обираєте інвестора і він погоджується прийти на український ринок, то він має принести з собою новітні технології, техніку. Тобто, інвестор має бути справжній».
На заході були присутні керівники місцевих громад деяких українських міст районного і обласного підпорядкування. Вони брали участь у підписанні меморандумів і протоколів про взаємодію в справі захисту та підтримки приватних інвесторів у галузі енергоефективності та ресурсозбереження.
Слушно буде повернутися до цієї теми знову з наведенням прикладів успішного втілення в життя проектів.
