Богдан Соколовський
7 і 8-го липня ц. р. у Києві, за ініціативи «Агенції з модернізації України», пройшло засідання «круглого столу» за участю і під головуванням колишнього єврокомісара з енергетики Г. Ферхойгена і колишнього міністра закордонних справ Австрії М. Шпінделеггера. Працювало п’ять панелей: політичні аспекти Угоди про асоціацію; економічні аспекти Угоди про асоціацію; енергетика; транспорт; телекомунікації. Очевидно, що йдеться про основні теми, за якими ЄС буде оцінювати успішність України на шляху євроінтеграції.
Мабуть, найбільш успішним є наш поступ до Євросоюзу в енергетиці. Якби там не було, але Україна, окрім Угоди про асоціацію з ЄС, є повноправним членом Енергетичного співтовариства, яке сприяє запровадженню ЄС-івського законодавства в енергетичній галузі. І як би інколи не було важко, треба відзначити, що наша держава послідовно рухається вперед. Можливо, інколи не так швидко, як би того хотілося, але все ж таки є беззаперечні успіхи. Словом, на енергетичній панелі було що продемонструвати і розповісти європейцям та учасникам-українцям про досягнення в плані євроінтеграції.
Безумовно, це мали б бути виступи представників виконавчої влади (Міністерства енергетики і вугільної промисловості) та українського парламенту. Та, на жаль, так не сталося: виступали всі «колишні» та експерти, представники бізнесу і «європеєць» Г. Ферхойген. І нікого — від української виконавчої влади і парламенту… Звичайно, у виступах не обійшлося без ідеологічного забарвлення. Але варто відзначити, що нинішні «опозиціонери» зайняли, насамперед, громадянську позицію. Звичайно, вони визнали за краще промовчати про свою недавню прикру роль у владі.
Основні показники розвитку електроенергетики України на період до 2030 року
Але найбільше здивувала відсутність актуальної стратегії розвитку української енергетичної галузі. Фактично, невідомо, що та з якою метою планує робити Україна і, відповідно, її громадяни через певний період часу — через рік, за місяць, тиждень чи завтра і т. д.
Треба було б бачити по-щирому здивовані обличчя «європейців» з цього приводу! «Куди ж ви намагаєтеся рухатися, якщо не маєте енергетичного плану», — щиросердно промовив один із них, збираючись йти на перерву.
Хотілось би сподіватися, що енергетична панель була єдиною, до певної міри, такою невдалою для України. І як хочеться вірити, що решта панелей були гідно представлені нинішньою виконавчою владою в Україні та українським парламентом.
Головні ж висновки зі згаданого «круглого столу» наступні:
- у жодному разі нинішня влада не може ігнорувати подібні заходи, бо участь у них досвідчених «колишніх» європейських чиновників може використовуватися в ЄС, делікатно кажучи, для з’ясовування того, що ж, окрім декларацій, робить Україна в плані своєї євроінтеграції;
- необхідно негайно, за участі кваліфікованих спеціалістів, експертів і політиків-державників, розробити та прийняти (бажано ВР України) Стратегію розвитку енергетичної галузі України у контексті її розвитку як держави, що має у своїх планах інтегрування в ЄС.
Ну, а згаданий та інші подібні заходи сприймаються європейцями, на жаль, скоріше як доказ декларативності намірів на фоні відсутності конкретних дій.
