13 червня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (05.06–11.06.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

1.1. Засідання Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва

Засідання Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) 8–9 червня ц. р. в Астані (Казахстан) можна вважати однією з найважливіших подій, що за участю КНР відбулася у регіоні. Разом з лідерами країн ШОС у заході брали участь представники країн-партнерів цієї організації, а також Генеральний секретар ООН А. Гутерриш, голова Виконавчого комітету СНД С. Лебедєв, заступник генерального секретаря Організації Договору про колективну безпеку А. Жанкулієв та генеральний секретар Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) Ле Лионг Мінь.

На зустрічі обговорювалися ключові проблеми міжнародного та регіонального характеру, визначалися завдання і перспективи розвитку цієї структури, наголошувалося на важливості послідовної реалізації Договору про довгострокове добросусідство, дружбу та співробітництво країн-членів ШОС, на необхідності продовжувати розвивати взаємодію з іншими організаціями, такими як ООН, СНД, ОДКБ та АСЕАН.

Учасники зустрічі висловилися за мирне врегулювання ситуації в зонах криз та триваючих конфліктів, у т. ч. в Афганістані, Сирії, на Сході України (на основі Мінських домовленостей) та довкола Північної Кореї. Наголошували також на необхідності неухильного виконання Договору про зону в Центральній Азії, вільну від ядерної зброї. Сторони приділили увагу питанням спільної боротьби з тероризмом, екстремізмом, сепаратизмом та транскордонною злочинністю, а також підвищенню інформаційної безпеки, зокрема, у кібернетичному просторі.

Розглядаючи економічні питання, глави держав-членів ШОС робили наголос на важливості ініціатив, спрямованих на формування сприятливих умов для розвитку регіональної взаємодії в економічній, торговельній та інвестиційній сферах. В цьому плані заслужила високу оцінку китайська ініціатива «Пояс і шлях».

За підсумками засідання глави держав-членів ШОС ухвалили Астанинську декларацію, Конвенцію ШОС з протидії екстремізму та сім резолюцій. До Шанхайської організації співробітництва було офіційно прийнято Індію і Пакистан. Узгоджено також рішення щодо головування Китаю в ШОС у 2017–2018 роках. Наступний саміт організації на вищому рівні пройде у 2018 році в КНР.

 

Під час роботи саміту відбулися також двосторонні переговори лідерів країн-учасниць, у т. ч. Голови КНР Сі Цзіньпіна з президентами Росії В. Путіним, Казахстану — Н. Назарбаєвим, Туркменістану — Г. Бердимухамедовим, Таджикистану — Е. Рахмоном, Афганістану — А. Гані та прем’єр-міністром Індії Н. Моді. Тема їхніх переговорів — перспектива поглиблення співробітництва у різних сферах.

Важливими багатосторонніми заходами стали перший Спільний форум Міжбанківського об’єднання та Ділової ради ШОС, Міжнародна виставка «ЭКСПО Астана-2017» (включала павільйон, присвячений ШОС), а також нарада міністрів оборони країн-членів ОДКБ.

На зустрічі глав держав-членів ШОС Голова КНР Сі Цзіньпін виступив з промовою «Солідарність, відкритість і толерантність в ім’я благоденства і процвітання в нашому спільному домі», акцентуючи увагу на зростанні нестабільності в регіоні та закликаючи об’єднати зусилля країн-учасниць ШОС для протистояння різним викликам їх безпеці.

Щодо Росії, то вона наполегливо намагалася використати цю зустріч для реалізації своїх планів з побудови стратегічного партнерства з Китаєм. Так, тема обґрунтування необхідності зміцнення зв’язків між Росією та КНР стало основною у виступі президента РФ В. Путіна. Він порушував це питання і під час зустрічі з Сі Цзіньпіном, де обговорювалась пропозиція Росії скласти план розвитку відносин між двома країнами у військовій сфері на період 2017–2020 років.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР намагається планомірно реалізувати ініціативу «Пояс і шлях». 3–8 червня ц. р. в адміністративному центрі провінції Шеньсі — м. Сіань (Північно-Західний Китай) відбувся Міжнародний ярмарок «Шовковий шлях-2017», до участі у якому запрошувалися 28 країн-учасниць китайського проекту, зацікавлених у співпраці з Китаєм.

На ярмарку провінція Шеньсі представила понад 400 проектів десятьох галузей, включно з сільським господарством, енергетикою та хімічною промисловістю. На «круглому столі» обговорювалася перспектива створення нової платформи співробітництва на основі програм «Поясу і шляху». Між представниками китайського бізнесу та країн-партнерів КНР було підписано кілька десятків договорів на загальну суму понад 5,7 млрд дол. США.

 

Важлива тема — розвиток транспортних комунікацій між країнами-учасницями «Поясу і шляху» та їх партнерами. Зокрема, 9 червня ц. р. між корпорацією «Тяньцзінський порт» та «Владивостоцьким морським портом» було підписано Меморандум про взаєморозуміння у виконанні контейнерних перевезень. Офіційно було відкрито кілька нових залізничних маршрутів, у т. ч. із Синьцзян-Уйгурського автономного округу КНР (Північно-Західний Китай) до столиці Казахстану — міста Астани, а також з китайської провінції Хейлунцзян (м. Дацін) до бельгійського порту Зебрюгге.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Вихід КНР на передові позиції у світі обумовлює підвищення його ролі та значення у провідних міжнародних організаціях, у т. ч. в ООН. Так, 8 червня ц. р. Генеральний секретар ООН А. Гутерриш висловив намір призначити своїм заступником — заступника міністра закордонних справ КНР Лю Чженьміня. Завдяки цьому Китай дістає більші можливості для реалізації своїх зовнішньополітичних інтересів через канали ООН.

 

Що стосується співпраці КНР з іншими провідними країнами, то тут мається на увазі, перш за все, намагання її керівництва налагодити робочі стосунки зі США. 6 червня ц. р. Голова КНР Сі Цзіньпін зустрівся з губернатором Каліфорнії Д. Брауном. Китайський лідер відзначив помітну роль Каліфорнії у зміцненні двосторонніх зв’язків у торговельно-економічній, науково-технічній та інноваційній сферах. А за словами губернатора Д. Брауна, Каліфорнія не проти приєднання до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

Інтерес КНР до Каліфорнії викликаний високим рівнем розвитку її економіки, який базується на високотехнологічних галузях промисловості. Так, загальний валовий продукт каліфорнійських підприємств становить понад 2,6 трлн дол. США, що вдвічі більше, ніж весь ВВП Росії (1,1 трлн дол. США). Саме цим і визначається дійсне ставлення Китаю до Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації.

 

КНР розвиває свої відносини з країнами інших регіонів, зокрема, Африки, де є великі природні ресурси. Такою країною вважається, наприклад, Ангола, з віце-президентом якої М. Вінсентом зустрівся член Державної ради Китаю Ван Юн 5 червня ц. р. у Луанді. На зустрічі Ван Юн наголосив на значенні Анголи, яка є одним із основних африканських партнерів Китаю, і підтвердив готовність збільшити обсяги інвестицій у розвиток ангольської економіки, зміцнювати двостороннє співробітництво в сферах енергетики, фінансів та інфраструктури. Під час цього візиту Ван Юн брав участь у підписанні деяких міжурядових документів та у відкритті відділення Банку Китаю в Луанді.

 

Питання, що заслуговує на окрему увагу, — зміцнення китайських позицій в Арктиці. 8 червня ц. р. у Токіо відбувся другий раунд діалогу високого рівня між Китаєм, Японією та Південною Кореєю з арктичних справ. Учасники зустрічі підтвердили роль Арктичного регіону як потенційного вузла транспортних комунікацій світового значення, а також місця зосередження великих родовищ корисних копалин. З огляду на це було досягнуто домовленості щодо продовження взаємодії сторін у рамках роботи Арктичної ради та проведенні спільних арктичних досліджень.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Незважаючи на деяке зниження темпів розвитку китайської економіки, КНР зберігає провідні позиції в світі за обсягами зовнішньої торгівлі та інвестицій. За даними статистичних органів Китаю, в травні поточного року експорт КНР зріс на 15,5 %, а імпорт — на 22,1 % у річному вимірі. В результаті, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі КНР зросло з 38,6 млрд дол. США до 41,4 млрд дол. США.

Загалом в січні-травні 2017 року зовнішній торговельний обіг Китаю, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зріс на 19,8 % та склав 1,6 трлн дол. США. При цьому експорт КНР збільшився на 14,8 % і досяг 865 млрд дол. США, а імпорт — на 26,5 % і становив 718 млрд дол. США. Як і раніше, основу експорту КНР складали продукція електронної промисловості, машинобудування, високотехнологічні вироби.

Протягом перших п’яти місяців обсяги експорту зазначених видів продукції зросли на 14,2 % і становили 496 млрд дол. США, що склало 57,3 % від загального обсягу китайського експорту. Обсяг експорту продукції легкої промисловості зріс на 12,8 % і склав 176 млрд дол. США. Водночас збільшились обсяги китайського імпорту залізної руди, сирої нафти, природного газу та автомобілів (на 25 % до 470 тис. одиниць).

Головними зовнішньоторговельними партнерами Китаю залишаються Європейський Союз, США, країни АСЕАН та Японія. З початку поточного року товарообіг між КНР та ЄС зріс на 16,1 %, сягнувши суми 235 млрд дол. США. Загалом, на Європейський Союз припало 14,8 % від загального обсягу зовнішньої торгівлі Китаю.

З лютого 2017 року спостерігається впевнена тенденція до збільшення золотовалютних резервів КНР. За станом на кінець травня цього року їх обсяг склав 3,054 трлн дол. США, тобто на 24 млрд дол. США більше, ніж наприкінці квітня поточного року. В рамках розвитку фінансової системи країни на початку червня 2017 року уряд Китаю дав дозвіл на відкриття першого приватного банку в Пекіні «Чжунгуаньцунь» зі статутним капіталом 589 млн дол. США. Банк буде створений низкою лістингових компаній, більшість з яких є науково-технічними інноваційними підприємствами.

Крім того, урядом КНР було ухвалено План стимулювання розвитку економіки прикордонних районів країни на період 13-ї п’ятирічки (2016–2020 роки). Планом передбачається надання державної підтримки для модернізації місцевих галузей промисловості та виходу їх продукції на зовнішні ринки, а також зміцнення етнічної згуртованості населення.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

В АТР зберігається підвищений рівень напруженості, що насамперед викликано загостренням проблем довкола Північної Кореї. Так, 5 червня ц. р., у відповідь на спільні маневри ВМС США та Японії в районі Корейського півострова, Північна Корея провела навчання власних ВПС з опрацюванням ударів по американським авіаносцям. Крім того, 7 червня ц. р. зі східного узбережжя КНДР були здійснені пуски кількох крилатих ракет типу «поверхня-земля». Ракети пролетіли близько 200 км та впали у Японському морі. За навчаннями та пусками ракет особисто спостерігав лідер Північної Кореї Кім Чен Ин.

Військові заходи КНДР супроводжуються активною агресивною риторикою керівництва країни з погрозами на адресу США та Японії. За заявою Міністерства оборони Північної Кореї, КНДР «перетворить їх на попіл» у тому випадку, якщо вони не відмовляться від ворожої політики. При цьому, в якості «основної гарантії безпеки Японії» було названо виведення американських військових баз з японської території. Крім того, МО КНДР підтвердило, що має намір продовжити реалізацію ракетно-ядерної програми країни, «не зважаючи на будь-які резолюції РБ ООН».

 

Вашингтон розцінив дії Північної Кореї як пряму загрозу безпеці Сполучених Штатів Америки. Зокрема, дане питання було порушено міністром оборони США Дж. Меттісом на міжнародній конференції з питань безпеки на початку червня ц. р. у Сінгапурі. В цьому зв’язку Дж. Меттіс відзначив активізацію та розширення масштабів дій Північної Кореї зі створення ракетно-ядерної зброї.

 

Позицію США стосовно КНДР в повній мірі підтримує Європейський Союз. 8 червня ц. р. Рада ЄС підтримала рішення Ради безпеки ООН щодо розширення санкцій проти Північної Кореї. Крім того, Європейський Союз запровадив свої санкції проти КНДР, що стосуються понад 40 осіб та близько 10 компаній, причетних до розробки ракетно-ядерної зброї.

 

В той же час США та КНР висловлюють своє незадоволення одне одним через різні підходи у вирішенні питань військової сфери. 6 червня ц. р. Міністерство оборони США оприлюднило чергову доповідь про військовий потенціал Китаю. У ній констатується стрімке розширення китайської військової присутності в АТР, тиск Китаю на країни регіону, ведення кібератак по всьому світу, а також приховування Пекіном дійсних обсягів його військових видатків (у 2016 році КНР задекларувала на рівні 180 млрд дол. США). Такі факти викликали негативну реакцію керівництва Китаю, яке звинуватило США в «упередженості підходів та оцінок».

 

3.4. Наука та технології

Одним із важливих напрямів інноваційного розвитку КНР є реалізація масштабної програми освоєння космічного простору. 6–8 червня ц. р. у Пекіні пройшла Глобальна конференція з дослідження космосу (GLEX-2017) за участю понад 800 фахівців космічної галузі з різних країн. Організаторами заходу виступили Міжнародна федерація астронавтики та Китайське товариство космонавтики.

На конференції представники КНР повідомили про плани провести чотири пілотовані космічні місії протягом наступних п’яти років у рамках створення космічної станції. Будівництво станції розпочнеться із запуску основного модуля в 2018 році та завершиться до 2022 року. Крім того, у 2018 році буде здійснено запуск місячного зонду «Чан’є-4», який здійснить м’яку посадку на зворотному боці Місяця.

 

КНР продовжує освоювати нові джерела енергії, зокрема, досліджує видобуток т. зв. «горючого льоду» на шельфових зонах Китаю. За інформацією Управління морської геологорозвідки м. Гуанчжоу, у середньому видобувається близько семи тис. куб. метрів еквівалентного газу. На основі набутого досвіду налагоджуватиметься промислова розробка розвіданих родовищ.

Під час дослідження інших районів дна морів та океанів минулого тижня китайський батискаф «Цзяолун» з судна-носія «Сян’янхун-09» виконав чергове занурення у глибоководний жолоб Яп в Тихому океані на глибині 6,5 км.

 

Розробляючи нову корабельну техніку, китайська корпорація «Bohai Shipbuilding Heavy Industrial» будує перший прототип великого бойового корабля, який може ефективно діяти над і під водою. Новий корабель поєднає у собі такі якості, як швидкохідність та скритність. Так, рух у підводному режимі дозволить кораблю залишатися непоміченим для РЛС супротивника, а у надводному положенні він зможе розвивати максимальну швидкість.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

В рамках загальної політики КНР щодо розширення китайської присутності на іноземних ринках товарів, послуг та капіталів її ділові кола цікавляться фінансовою системою України. На початку червня ц. р. китайська компанія «Bohai Commodity Exchange Co., Ltd» (BOCE) та Фонд державного майна України уклали договір про придбання BOCE 99,9 % акцій Українського банку реконструкції та розвитку. За словами Генерального директора BOCE Ян Дун Шенга, це дасть змогу підвищити можливості КНР з надання допомоги Україні у проведенні ефективної приватизації державної власності.

 

Триває також співробітництво між Україною та КНР на рівні їх окремих регіонів. 5–7 червня ц. р. відбувся візит делегації українських підприємців з Білої Церкви до китайського міста Цзінчжоу провінції Хубей. Основна увага членів делегації приділялась вивченню досвіду з розвитку міста (у т. ч. будівництва його інфраструктури), залучення іноземних інвестицій у місцеву промисловість, а також взаємодії між владою та бізнесом.

 

Цікаво, що китайська громадськість починає активно цікавитися історією та культурою України. Зокрема, в червні ц. р. китайським видавництвом «Цзінцзи кесюе» («Економічна наука») було видано книгу китайською мовою «Україна: історія, сучасна політика та економіка». Книга містить інформацію про різні періоди історії, політики і економіки сучасної Української держави.

 

 

3d Printer