КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(06.03–12.03.2017 р.)
I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України
6 березня ц. р. Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав розгляд позову України щодо порушення Росією положень Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У ході першого етапу слухань, що був проведений з 6 по 9 березня ц. р., Україна та Росія надали свої аргументи з порушеного питання.
|
6 березня Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав розгляд позову України проти Росії |
Тактичною метою позову України є стримування режиму В. Путіна від розширення масштабів збройної агресії проти нашої Держави та порушень прав громадян на окупованих українських територіях. Таким стримуючим чинником має стати прийняття судом ряду запобіжних рішень у відношенні Росії, зокрема щодо заборони надання допомоги незаконним збройним формуванням на Донбасі та припинення переслідувань кримських татар.
На стратегічному рівні звернення України до Міжнародного суду в ООН має створити передумови для офіційного визнання Росії агресором та окупантом. У перспективі це надасть можливість перевести санкції проти режиму В. Путіна із категорії фактично ініціативних дій США, ЄС та їх союзників і партнерів до категорії актів ООН, обов’язкових до виконання.
Водночас мають набути більш конкретного характеру й цілі міжнародного тиску на Росію, які включатимуть виконання можливих рішень Міжнародного суду ООН щодо виведення російських військ з території Донбасу та припинення всіх форм підтримки самопроголошених республік на території України, відновлення роботи Меджлісу в Криму, а також відшкодування збитків України.
Крім того, Україна отримає можливість звернутись до ООН з вимогами запровадження міжнародного контролю за виконанням рішень Міжнародного суду та введення миротворчих сил ООН на Донбас без участі в них Росії.
Звичайно, що проведення судових процедур потребуватиме досить тривалого часу, а рішення суду реально не будуть виконуватися Москвою. Однак, сам факт розгляду судом позову України до Росії дозволить ще раз привернути увагу світової спільноти до українського питання, а також постати потужним чинником підриву міжнародного авторитету режиму В. Путіна.
У даному зв’язку цинічний та підступний характер політики Росії відверто демонструють виступи російських представників у ході судового процесу в Гаазі, які намагаються виправдати політику Москви стосовно України та довести «непричетність» Кремля до подій на Донбасі.
Такі дії режиму В. Путіна вже викликали акції протестів родичів загиблих пасажирів літака Боїнг-777 рейсу МН17 Малайзійських авіаліній, який був збитий російським ЗРК «Бук» у повітряному просторі над зоною конфлікту на Донбасі у липні 2014 року.
ІІ. Ситуація в зонах конфліктів на території України
Цинічність та підступність політики Москви засвідчує також активізація Росією збройного протистояння на Донбасі на фоні початку розгляду Міжнародним судом ООН позову України до режиму В. Путіна. Тим самим Кремль ще раз демонструє відкрите презирство до будь-яких дій та рішень світової спільноти.
2.1. Схід України (зона АТО)
Так, протягом тижня російсько-терористичні війська продовжували активні обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів практично на всій лінії фронту з піковою інтенсивністю до 100–120 за добу. При цьому, за свідченням ОБСЄ, російська сторона докладає цілеспрямованих зусиль зі знищення інфраструктури життєзабезпечення цивільного населення в районі зони конфлікту, зокрема в Авдіівці. Третина всіх обстрілів, здійснених на минулому тижні російсько-окупаційними військами на Донбасі, велася із забороненого Мінськими домовленостями важкого озброєння.
Разом з тим цілком очікуваним наслідком дій керівництва «ДНР» та «ЛНР» з «націоналізації» українських підприємств на окупованих територіях Донбасу стало різке загострення економічної ситуації у самопроголошених республіках. Так, переважна частина із захоплених підприємств припинила роботу внаслідок втрати можливості збуту своєї продукції. В свою чергу, це ставить Росію перед необхідність збільшення обсягів фінансової підтримки «ДНР» та «ЛНР» з метою недопущення їх остаточного колапсу. Вирішення даного питання потребує додаткових витрат із державного бюджету РФ, що посилює фінансові проблеми вже й самої Росії.
Наведена ситуація починає викликати істеричну реакцію Москви. Так, 9 березня ц. р. міністр закордонних справ РФ С. Лавров виступив з вимогою до України «негайно припинити блокаду Донбасу», а також звинуватив у цьому «українські націоналістичні батальйони».
2.2. Кримський півострів
В умовах продовження тиску США та ЄС на Росію з кримського питання, режим В. Путіна здійснює подальші кроки зі зміцнення своїх позицій в Криму. 6 березня ц. р. Державна дума Росії прийняла до розгляду законопроект, який передбачає заборону любих публікацій географічних карт, де Крим не відмічений як «частина» РФ. Після прийняття даного закону публікації таких матеріалів будуть розцінюватися як «антиросійська пропаганда». «Винуваті» в цьому будуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. За оцінками правозахисників, виконання зазначених вимог російськими компаніями може призвести до поширення на них західних санкцій. Тим самим, політичні амбіції Кремля в черговий раз вступають у конфлікт з економічними інтересами Росії.
Водночас окупаційна влада Криму заборонила святкування чергової річниці дня народження українського поета Т. Шевченка 9 березня ц. р. Відповідні попередження МВС Російської Федерації направлені українським активістам на півострові.
2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу
З початку розгляду Міжнародним судом ООН позову України проти Росії окремим напрямом інформаційної політики Москви постає підтримка позицій режиму В. Путіна у Гаазі. В цьому плані основними напрямами зусиль Кремля є обґрунтування «непричетності Росії до подій в Україні», а також «відсутності в України переконливих доказів щодо її позову». Водночас стверджується про «непідготовленість звернення України до суду», «неминучість програшу української сторони», а також «більш сильні позиції Росії в суді». На підтвердження зазначеного наводиться факт негативного для Грузії рішення Міжнародного суду ООН (у 2011 р.) стосовно аналогічного позову Тбілісі до Росії з питань Абхазії та Південної Осетії.
|
Російська реактивна система залпового вогню (РСЗВ) «Торнадо-Г» |
Водночас Росія продовжує активну військову діяльність поблизу українського кордону. Зокрема, на минулому тижні були проведені полкові тактичні навчання 752-го мотострілецького полку (м. Валуйки, Білгородська обл.) зі складу 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу (ЗВО) ЗС РФ.
Поряд з цим, тривають заходи з посилення бойового потенціалу угруповання Збройних сил Росії на українському напрямку. Так, у березні поточного року на озброєння 856-го самохідного артилерійського полку (м. Почеп, Брянська обл.) 144-ї мотострілецької дивізії (штаб м. Єльня, Смоленська обл.) 20-ї армії ЗВО ЗС РФ були прийняті два дивізіони реактивних систем залпового вогню «Торнадо-Г». Перші практичні стрільби нових дивізіонів планується провести до кінця поточного місяця в рамках польового виходу. Як відомо, РСЗВ «Торнадо-Г» у 2,5–3 рази перевищує за бойовою ефективністю систему БМ-21 «Град».
Зростає військова активність Російської Федерації також і в Чорноморському регіоні. Зокрема, з 10 березня ц. р. морська авіація Чорноморського флоту РФ розширила зону бойового патрулювання на всю акваторію Чорного моря.
ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни
На противагу діям Росії провідні міжнародні організації та західні країни зберігають тверді позиції з підтримки України. При цьому спроби Москви вплинути на політику США та ЄС з українського питання по суті призвели до протилежного ефекту — посилення їх негативного ставлення до Російської Федерації.
3.1. Міжнародні організації
Європейський Союз. Керівництво ЄС проводить послідовну політику тиску на Росію. Так, представниками країн-членів ЄС досягнуто згоди щодо продовження на 6 місяців санкцій проти Росії, які були введені за анексію нею Криму. Офіційне рішення з даного питання планується прийняти на зустрічі послів ЄС 15 березня ц. р.
Водночас тривають заходи зі зміцнення військової складової ЄС. 6 березня ц. р. Рада міністрів закордонних справ Європейського Союзу ухвалила рішення про створення Центру військового планування і управління закордонними небойовими операціями ЄС (Military Planning and Conduct Capability, MPCC). За заявою Верховного представника Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Ф. Могеріні, головним завданням даного органу є розширення можливостей ЄС з проведення моніторингових місій в зонах криз та конфліктів, а також надання допомоги у підготовці урядових сил, визнаних ООН. Водночас Ф. Могеріні підтвердила відсутність намірів створення окремої європейської армії.
НАТО. Збройна агресія Росії проти України залишається в центрі уваги Північноатлантичного союзу. Розвиток ситуації на Донбасі та в Криму стали головними темами засідання Комісії Україна-НАТО 8 березня ц. р. у Брюсселі. В ході розгляду цих питань представники НАТО акцентували увагу на черговій активізації збройного протистояння в зоні конфлікту на Сході України, а також констатували невиконання Росією Мінських домовленостей. Зокрема, в цьому плані було відмічено продовження Москвою політичної, військової, військово-технічної та логістичної підтримки незаконних збройних формувань на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. З урахуванням наведених обставин, партнери України по НАТО засудили дії Росії, а також підтвердили невизнання законності анексії Росією українського Криму.
Триває процес нарощування сил НАТО в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. До кінця березня поточного року планується завершення заходів з розгортання батальйонної тактичної групи Альянсу в Естонії. Батальйон на чолі з Великобританією включатиме 1,2 тис. військовослужбовців з бойовою технікою. Зокрема, до його складу увійдуть британський підрозділ чисельністю 800 військовослужбовців з танками Challenger 2 і БМП Warrior та французький підрозділ чисельністю 300 військовослужбовців з танками Leclerc та БМП. Батальйон буде взаємодіяти з 1-ю піхотною бригадою Сил оборони Естонії та дислокуватись у н. п. Тапа. Вже в травні ц. р. батальйон братиме участь у навчаннях ОЗС НАТО «Весняний шторм».
|
Довідково: Варто нагадати, що у 2016 році аналогічні навчання НАТО розпочалися в Естонії 2 травня, за участю 6 тис. військовослужбовців. Навчання під назвою «Весняний шторм» тривали три тижні — до 19 травня. В них брали участь військові з десяти країн-членів НАТО, зокрема: США, Канади, Великої Британії, ФРН, Франції, Польщі, Нідерландів та країн Балтії. |
3.2. Провідні західні країни
|
Кандидат на посаду посла США в РФ Джон Хантсман |
США. Конгрес США продовжує послідовні дії з отримання доказів щодо втручання Росії у президентські вибори в Сполучених Штатах Америки. Так, 20 березня ц. р. у Комітеті з розвідки Палати представників Конгресу США плануються перші публічні слухання з даного питання. На слухання в якості свідків запрошуються директор ФБР Дж. Комі та директор Агентства національної безпеки адмірал М. Роджерс, а також колишні керівники американських спецслужб та правоохоронних органів.
У свою чергу, нові кадрові призначення в адміністрації США підтверджують тенденцію зміцнення позицій противників Росії у новому керівництві США. Зокрема, посада посла США в РФ запропонована колишньому губернатору штату Юта, главі Атлантичної ради Дж. Хантсману, який виступає послідовним критиком режиму В. Путіна.
Плани призначення Дж. Хантсмана послом США в Росії вже викликали негативну реакцію у політичних колах РФ. За заявою члена комітету Ради Федерації Росії з питань оборони та безпеки О. Пушкова, «…Д. Трамп в основному оточує себе людьми, які не бажають покращення відносин з Росією, що ускладнює пошук точок дотику між США та РФ».
Канада. Керівництво Канади підтверджує свою роль як одного з основних партнерів України. 6 березня ц. р. уряд Канади прийняв рішення щодо пролонгації канадської тренувальної місії в Україні UNIFIER ще на два роки — до кінця березня 2019 року. Місія у складі 200 військовослужбовців продовжить свою діяльність на Яворівському полігоні у Львівській області. Програма підготовки включає надання навичок у знешкодженні вибухових пристроїв, першої медичної допомоги, управління та логістики.
Водночас верхня палата федерального парламенту Канади підтримала ратифікацію Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою. За оцінками експертів, реалізація Угоди дозволить Україні додатково отримувати до 600 млн дол. США за рік від експорту своїх товарів на канадський ринок.
Велика Британія. За результатами візиту до Києва на початку березня ц. р. глава МЗС Великої Британії Б. Джонсон підтвердив визнання Лондоном факту втручання Росії у внутрішні справи України, ЄС та країн Західних Балкан. За словами Б. Джонсона, відмова Москви від таких дій є єдиною можливістю відновлення стосунків між Росією та Європейським Союзом.
Франція. З наближенням президентських виборів у Франції набуває активізації кампанія політичного тиску на основних проросійських кандидатів у президенти країни. Так, 7 березня ц. р. французьке видання The Local France оприлюднило інформацію щодо нових фактів корупційних дій кандидата від Республіканської партії Ф. Фійона. Зокрема стверджується стосовно приховування ним від податкових органів 50 тис. євро, які були взяті в кредит.
|
Зустріч міністра закордонних справ ФРН З. Габріеля із В. Путіним та С. Лавровим, 9 березня |
Німеччина. На цьому фоні окремої уваги потребує зустріч президента РФ В. Путіна та міністра закордонних справ РФ С. Лаврова з новим главою МЗС ФРН З. Габріелем 9 березня ц. р. Обговорювались питання підготовки візиту до Москви Федерального канцлера Німеччини А. Меркель. При цьому В. Путін запевнив міністра закордонних справ ФРН у готовності Росії вирішити всі проблеми, які виникли між РФ та ФРН протягом останнього часу.
Крім того, була висловлена спільна зацікавленість Росії та ФРН у залученні США до «нормандського» формату переговорів з урегулювання ситуації на Донбасі. За заявою представників російської сторони, зазначене дозволить підвищити авторитет і дієвість переговорного процесу. З. Габріель заявив, що ФРН та Росія шукають плідних контактів з новою адміністрацією США. «Ми зацікавлені, аби США були не тільки поінформовані, а й використовували свої можливості впливати на всіх, на кого вони можуть вплинути. Ми хотіли б підтримати наших американських колег, щоб вони користувалися своєю роллю, своїм впливом», — заявив З. Габріель.
Міністр закордонних справ Росії С. Лавров підтримав ідею залучення США до переговорів з урегулювання конфлікту на Донбасі. Разом з тим у даному зв’язку керівництво РФ переслідує власні політичні цілі, які включають започаткування безпосереднього діалогу зі США з українського питання, а також отримання більших можливостей впливу на США щодо підтримки позицій Росії стосовно України.
З урахуванням наведених обставин, США та ФРН поглиблюють координацію дій стосовно Росії та України. Розгляд зазначених питань планується під час зустрічі Президента США Д. Трампа та Федерального канцлера Німеччини А. Меркель 14 березня ц. р. у Вашингтоні (до візиту А. Меркель у Москву).
ІV. Інші важливі тенденції та події, що стосуються національних інтересів і безпеки України
Росія. За оцінками експертів Центру макроекономічного аналізу та короткотермінового прогнозування, а також Інституту стратегічного аналізу Росії, кожен рік західних санкцій обходиться Російській Федерації втратою близько 900 млрд руб. В цілому, з часу введення таких санкцій у 2014 році Росія втратила 2,5 трлн руб.
Разом з тим дійсними, стратегічно важливими, наслідками санкцій США та ЄС проти Росії називаються — примушення уряду РФ до використання (витрат) резервних фондів на підтримку російської економіки, а також скорочення видатків з держаного бюджету на розвиток країни, військові потреби та соціальну сферу. Саме такими витратами та скороченнями і пояснюється зниження темпів падіння ВВП Росії з 3,7 % у 2015 році до 0,6 % — у 2016 році.
При цьому, можливості уряду РФ з підтримки російської економіки залежать від обсягів резервних фондів, які в значній мірі вже вичерпані. В свою чергу, скорочення бюджетних видатків підриває можливості Кремля з реалізації його геополітичних планів, а також призводить до посилення напруженості в країні. Виходячи із зазначеного піддаються критиці ствердження керівництва Росії стосовно «адаптації російської економіки до західних санкцій», що фактично є блефом Москви.
Як відмічають експерти згаданих організацій, «…заяви російського уряду та опитування населення країни створюють враження двох різних економік: в одній — збільшується виробництво та прискорюється ріст зарплат; в іншій — падає споживання та продовжується стагнація основних галузей промисловості».
Румунія. Незважаючи на скасування урядом та парламентом Румунії рішень про послаблення антикорупційного законодавства, на минулому тижні в країні була розпочата нова серія масових мітингів та демонстрацій. Учасники акцій вимагають деполітизації конституційного суду та посилення боротьби з корупцією. Крім того, продовжуються вимоги щодо відставки уряду країни. По суті, зазначене відображає продовження політичної боротьби між Націонал-ліберальною партією на чолі з Президентом країни К. Йоханнісом та Соціал-демократичною партією, яка контролює румунський уряд.
V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України
|
7 березня міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів зустріч з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном |
Головне значення для України зберігає позиція США стосовно нашої Держави в контексті зовнішньополітичних інтересів Вашингтону. Дане питання було чітко та остаточно визначено під час зустрічі міністра закордонних справ України П. Клімкіна та Державного секретаря США Р. Тіллерсона 7 березня ц. р. За словами глави зовнішньополітичного відомства США, Вашингтон ніколи не піде на жодні «розміни» України, яка має фундаментальну важливість для Сполучених Штатів Америки. Крім того, Р. Тіллерсон висловив наміри США продовжити санкції проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей та повернення Криму Україні.
У свою чергу, 8 березня, в рамках прийняття закону про військові витрати на 2017 рік, Палата представників Конгресу США ухвалила рішення щодо виділення Україні 150 млн дол. США на придбання летальної зброї оборонного характеру, а також підтвердила заборону на співробітництво Пентагону з російською компанією «Рособоронекспорт». Крім того, у Палаті представників знаходиться на розгляді законопроект «Про підтримку стабільності та демократії в Україні» (STAND for Ukraine Act). Документ забороняє США визнавати законність анексії Криму Росією, затверджує законодавчий статус санкцій, введених президентом США проти Росії за дестабілізацію обстановки в Україні та анексію Криму, а також надає президенту право запроваджувати нові санкції проти РФ.
Все це повністю нівелює спекуляції щодо можливості досягнення компромісів між США та Росією стосовно України в обмін на розширення співробітництва сторін у сфері боротьби з міжнародним тероризмом та в інших питаннях. З огляду на зазначене, США і надалі надаватимуть допомогу Україні у політичній, економічній та військовій сферах, включаючи передачу летальної зброї оборонного характеру — за необхідності. Водночас США продовжуватимуть політико-економічний тиск на Росію. Аналогічні позиції цілком очікувано займатимуть й інші західні країни.
Загалом наведені обставини підвищують ймовірність продовження США та ЄС санкцій проти Росії також і в червні–липні поточного року. Тим самим буде нанесено черговий удар по російській економіці, яка залишається у стані глибокої депресії, незважаючи на ствердження Москви про «адаптацію до західних санкцій». Крім того, це підвищує шанси виграшу Україною позову у Міжнародному суді в Гаазі. Тим самим Росія постане перед усім спектром негативних для неї наслідків збройної агресії проти України.
Як відмічає видання Forbes, «…Трамп вийшов із-під контролю Путіна та перетворився із його пішки на кошмар». При цьому «…відносини між двома країнами повертаються в епоху холодної війни, однак на цей раз Росія не має жодних шансів на рівне протистояння зі США».
5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України
Відмова США та ЄС від компромісів з Росією з українського питання фактично позбавляє Москву можливостей реалізації її інтересів стосовно України політико-дипломатичними методами. У такій ситуації слід очікувати продовження активних дій режиму В. Путіна з підтримання напруженості в зоні конфлікту на Донбасі, що буде координуватись зі спробами Кремля спровокувати політичну кризу в Україні. Так, черговий спалах бойових дій на Донбасі можливий вже в квітні ц. р. на фоні завершення «парламентського імунітету» українського уряду, що дозволить Росії посилити тиск на нього через певні політичні сили України.
Водночас, за повідомленням німецького видання Bild з посиланням на джерела в НАТО, експерти Північноатлантичного союзу відмічають збереження загрози повномасштабного військового нападу Росії на Україну. Свідченням цього називається нарощування ударного угруповання російських військ на кордоні з Україною, переоснащення його на нові види озброєння та військової техніки, а також проведення активних заходів оперативної та бойової підготовки наступальної спрямованості.
5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України
Велика Британія. Brexit можуть запустити вже в понеділок. За інформацією британських джерел, за документ про запуск процедури виходу Великої Британії з Європейського Союзу проголосують в палаті громад і палаті лордів 13 березня ц. р.
Надалі законопроект має ратифікувати королева Єлизавета II і 14 березня ц. р. уряд прем'єр-міністра Терези Мей почне процедуру Brexit. Якщо це станеться, то 27 країн, які залишаються в Євросоюзі, зберуть надзвичайний саміт вже 6 квітня ц. р.
Нідерланди. Заплановані на 15 березня ц. р. парламентські вибори в Нідерландах зберігають ризики як для України, так і для Євросоюзу.
23 лютого ц. р. нижня палата парламенту — Палата представників — підтримала законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Тепер справа за верхньою палатою парламенту — Сенатом, голосування в якому відбудеться лише після виборів 15 березня до нижньої палати.
|
Герт Вілдерс проти Марка Рютте на парламентських виборах в Нідерландах |
Нідерландські експерти не виключають, що голосування в Сенаті щодо цієї угоди (орієнтовно, у квітні ц. р.), незважаючи на достатню кількість голосів для ухвалення позитивного для України рішення, може відбутися й не на користь України.
Що стосується ризиків для Європи, то найбільшу підтримку нідерландських виборців мають євроскептики з праворадикальної популістської «Партії свободи» на чолі з Гертом Вілдерсом, на перемогу яких і ставлять сьогодні в Кремлі. Саме ця політична сила в минулому (2016) році активно сприяла проведенню референдуму, який заблокував ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-Європейський Союз. Сьогодні «Партія свободи» націлена проти уряду Марка Рютте та просуває ідею можливого виходу Нідерландів з ЄС — Nexit.
Якби економіка відігравала центральну роль на виборах, що пройдуть 15 березня, тоді правоцентристська партія прем’єр-міністра М. Рютте здобула б впевнену перемогу. Але на сьогодні в Нідерландах, як загалом і в Європі, на перші позиції виходять популістські, євроскептичні та антиісламські політичні сили, які в останній момент можуть вплинути і на рішення Сенату щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Крім того, як повідомлялося раніше, в Нідерландах на виборах 15 березня ц. р. рахуватимуть голоси вручну — для протистояння втручанню хакерів. Міністр внутрішніх справ Нідерландів Р. Пластерк не виключає впливу зовнішніх сил на громадську думку в країні, а також їх втручання у процес прийняття політичних рішень.
Загалом в останній час в ЄС значно активізовані зусилля щодо захисту від російського втручання у хід виборів. Так, перед виборами в Нідерландах, Франції та ФРН спеціальна європейська група East StratCom, яка займається розвінчуванням вигадок російської пропаганди, а також вивченням механізмів впливу Росії на результати виборів за допомогою дезінформації тощо, отримала додаткове фінансування.
Франція. За повідомленням міністра закордонних справ Франції Жана-Марка Еро, в найближчі дні в Парижі глави зовнішньополітичних відомств України, Франції, ФРН та Росії проведуть чергову зустріч у рамках «нормандського» формату.
Останній раз глави зовнішньополітичних відомств країн-учасниць «нормандської четвірки» безрезультатно зустрічалися 18 лютого ц. р. у Мюнхені (ФРН).
