Всього кілька днів тому ми згадували про новий щабель ескалації воєнно-політичної ситуації в зоні Перської затоки на Близькому Сході. Менше ніж за тиждень — нова подія: ВПС КВІР Ірану знищує американський дрон. Президент США Д. Трамп розпоряджається завдати авіаційного удару, але тут же скасовує своє рішення. У суботу, 22 червня ц. р., Д. Трамп погрожував Ірану запровадженням нових санкцій. У відповідь офіційний представник МЗС Ірану Сейєд Аббас Мусаві заявив кореспонденту Fars News, що «нові антиіранські санкції є ні що інше, як пропаганда, і Вашингтонові не до снаги вигадати щось нове».
Минулої п’ятниці, 21 червня, Верховний лідер Ісламської Республіки Іран аятола Алі Хаменеї відхилив 5 запрошень президента США Д. Трампа до переговорів. За твердженням іранських джерел, ці запрошення передавалися через прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе. Є певні сумніви щодо того, що президент США п’ять разів поспіль запрошував до переговорів, а японський прем’єр ці запрошення відразу переадресовував у Тегеран. На такому рівні це так не робиться. Постає інше питання: «Як довго триватиме період погроз, де межа такої ескалації, чому і кому Іран так заважає?»
| Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї відхилив 5 запрошень президента США Д. Трампа до переговорів |
Сьогодні, незважаючи на напружені м’язи і обіцянки покарати, всі учасники конфлікту, без винятку, впритул наблизилися до «червоної лінії», але не наважилися її перетнути. Розпочати війну неважко, але скільки і яких зусиль потрібно докласти, щоб її припинити! Особисто я, як автор цих рядків, вважаю, що і США, і Іран, так само, як і Ізраїль та Саудівська Аравія обрахували всі, так звані, плюси та мінуси і визнали за краще відмовитись від силового сценарію.
Яка ж першопричина загострення ситуації в Перській затоці і підґрунтя намагання «розчавити» Ісламську Республіку? За відповіддю слід звернутись до минувшини.
З приходом до влади Д. Трампа розпочався процес нівелювання досягнень адміністрації Б. Обами і конструювання нової стратегії та нового світового порядку. Стратегія Д. Трампа передбачає перерозподіл чи створення трьох світових ринків — американського, європейського та китайського. Монархії Близького Сходу також намагаються створити свій ринок та віднайти своє місце у новому світовому порядку, оскільки володіють величезними покладами нафти та газу.
На Близькому Сході завдання Білого дому, за тісної підтримки монархій Перської затоки і Тель-Авіву, — приборкати Іран і «притупити» вістря політики «експорту ісламської революції» — Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).
Якось ми вже розповідали про цю організацію та її можливості. Саме КВІР сьогодні визначає політику Ірану в регіоні та створює зону нестабільності від Лівану до Ємену і Катару. Ісламська Республіка Іран, як державне утворення, вичерпала резерви внутрішнього розвитку. Різнорівневі економічні санкції проти неї, падіння економіки та стрімке зростання цін, зубожіння населення, масове безробіття, зростання процесів протесту — ось стислий перелік її внутрішніх проблем. В цих умовах клерикальний режим аби зберегти владу обрав стратегію експансії, де КВІР є головним інструментом цієї стратегії. Він веде війну в Сирії, підтримує «Хизбуллу» в Лівані, відстоює свої інтереси в Іраку і всіляко допомагає хусітам Ємену. Саме така політика і підірвала стабільність в регіоні.
Ісламська Республіка Іран, зі своїми амбіціями та претендуванням на роль лідера в зоні Перської затоки, а також з внутрішніми проблемами економічного характеру, ніяк не вписується у плани Саудівської Аравії, ОАЕ та інших арабських держав регіону та Ізраїлю. І навіть більше, вони змушені витрачати значні бюджетні кошти на справу протистояння з Іраном, а не на свій економічний розвиток.
| 15 квітня ц. р. США додали Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) до списку іноземних терористичних організацій |
|
До речі, відомо, що кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман у січні ц. р. презентував свій план масштабних економічних реформ Vision 2030 з початковою вартістю в 425 млрд дол. США. Розрахункова вартість всього проекту з паралельними проектами та програмами становить 2 трлн дол. США.
На додаток до Vision 2030 він також презентував план-програму економічного розвитку регіону у трикутнику — Саудівська Аравія, Йорданія та Єгипет, вартість якого становить близько 500 млрд дол. США. Проекти кронпринца дуже амбітні, треба встигнути переорієнтувати економіку країни з нафти, яка незабаром закінчиться, на новітні технології. Вони слушні саме зараз, коли США активно ламають старий світовий порядок, будуючи новий.
За даними інформаційної агенції Al Arabiya, Мухаммед бен Сальман, який обіймає посади віце-прем’єра та міністра оборони Королівства Саудівська Аравія, оголосив, що має наміри перетворити країну на державу, «…яка відкрита для всіх релігій та всього світу. Ми будемо тими, ким були раніше — державою поміркованого ісламу. Ми не витратимо ще 30 років нашого життя на екстремістські ідеї, ми знищимо їх, ми покінчимо із екстремізмом дуже скоро».
Це означає, що Саудівська Аравія налаштовується не на війну всіх проти всіх, а на економічний прогрес і стабільність. Саме тому виділення великих коштів на протистояння з Іраном у війнах в Ємені, Сирії і Іраку веде до ризиків, неприйнятних для втілення у життя проектів економічного розвитку регіону. У разі успішної реалізації Vision 2030 новий великий і сучасний ринок на Близькому Сході стає дуже привабливим для великих гравців в межах нового світового порядку.
| Кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман презентує план масштабних економічних реформ Vision 2030 |
Західні економічні аналітики та політологи вважають, що на відміну від глобальних проектів Б. Обами, у яких протиріччя повинні були усуватись у спосіб військових конфліктів, стратегія Д. Трампа також створює зони конкуренції (наприклад, такі, як торгівельна війна з Китаєм), але конкуренцію без війни.
Тому стає зрозуміло, що Ісламська Республіка Іран з економікою у стані деградації аж ніяк не вписується у нову стратегію. На сьогодні Іран, крім нафти, експортує «ісламську революцію» і банди терористів, якими керує КВІР. Звідси і намагання Вашингтона зачинити КВІР у межах країни. Тоді нові демократичні сили можуть зламати старий клерикальний устрій і Іран, як і інші країни регіону, обере шлях економічного розвитку. Але вважається за необхідне припинити експансіоністську політику КВІР. Саме в цьому полягає причина сьогоднішньої кризи навколо Ірану.
Білий дім докладає великих зусиль для того, щоб змусити Іран піти на нову «ядерну угоду», в якій буде зафіксовано вимогу щодо припинення діяльності КВІР за межами країни.
| 24 червня ц. р. президент США Д. Трамп запровадив нові санкції проти Ірану |
Наостанок доцільно буде згадати Росію та її позицію у даній кризі. Важкий економічний стан, провал амбітних планів щодо «Турецького потоку», поразка у Сирії та неспроможність реалізувати регіональну політику на Близькому Сході змушує Москву робити вигляд, що іранська криза її не стосується. Росія не має що запропонувати сторонам конфлікту і вона не наважиться встати на бік жодної з них. Зрозуміло, що у тому разі, якщо Іран погодиться сісти за стіл переговорів, Росія змушена буде забиратися із Сирії, оскільки із всіх її «союзників» там залишився лише брат Башара Асада — Махер Асад, який командує Республіканською гвардією.
Отож повернімося до того, з чого розпочали: Вашингтон не прагне розпочинати війну, бо для цього потрібно колосальних коштів. Іран розуміє, що не переможе у війні зі США та їх союзниками, тому і буде змушений розпочати терористичну війну в усьому світі, яку також програє, не досягнувши бажаного. Тому обидві сторони «грають на межі».
