Сергій Польовик
Наприкінці червня ц. р., а саме, 28–29 числа традиційно зустрічаються на вищому рівні керівники країн «Великої двадцятки» (G20) — це буде 14-й за рахунком саміт G20, який вперше пройде в Японії, в м. Осака. Провідні аналітики Європи і світу чекають на цю подію, бо добре усвідомлюють її рівень і особливо характер нинішніх стосунків між провідними країнами-учасницями саміту, насамперед між США та Китаєм. У європейських ЗМІ, а особливо у німецьких, швейцарських та австрійських, висвітлюється підготовка та присвячені цій темі події, а також те, як вони впливатимуть на національні інтереси провідних країн, від чого залежатиме як світова економіка загалом, так і подальші міждержавні відносини насамперед найбільших потуг світу.
* * * * * *
Так, у німецькому популярному виданні Handelsblatt, що спеціалізується на висвітленні економічних проблем, у статті від 25 червня ц. р. зазначається, що таку зустріч 20-ти найбільш економічно розвинених країн світу слід розглядати в якості майданчика, де відбуватиметься глобальний обмін думками про проблеми світової економіки. У виданні стверджується, що практично всі провідні учасники саміту, зокрема, такі, як президенти та керівники урядів В. Путін, Сі Цзіньпін, Р. Ердоган та А. Меркель, намагатимуться поспілкуватися віч-на-віч з президентом США Д. Трампом, щоб особисто з ним обговорити способи уникнення чи мінімізації економічних втрат для своїх країн.
Професор макроекономіки і фінансів Німецького Інституту досліджень економіки (DIW) у Берліні Марсель Фратцшер вважає, що доленосною на саміті буде зустріч між президентом США та лідером Китаю. Він вважає, що такі питання, як угода про міжнародні правила корпоративного оподаткування, відійдуть на другий план з огляду на торговельний конфлікт саме між Китаєм і США. Водночас німецький експерт не дуже сподівається, що в Осаці спостерігатиметься якийсь прогрес чи визначатимуться напрямки усунення проблем у стосунках між двома найпотужнішими економіками світу. Він вважає також, що якщо США хоча б продемонструють бажання поєднати зусилля для вирішення протиріч, то вже цього буде достатньо, щоб вважати цю зустріч позитивною. Адже зараз обидві згадані світові потуги застосовують одна до одної двосторонні митні штрафи, а Д. Трамп до того ж збирається розширити на 300 млрд дол. США санкції на імпорт з Китаю. Він дорікає Китаю, що той стимулює демпінг та крадіжки технологій. А Китай, заперечуючи такі обвинувачення, своєю чергою дорікає, що США втручаються в його внутрішні справи.
У тому, що сторони в Осаці не порозуміються, переконаний також експерт Eurasia Group Ян Бреммер. Для підтвердження він констатує, що внаслідок технологічних суперечок щодо концерну Huawei конфлікт ще більше загострився. А вищезгаданий експерт М. Фратцшер навіть вважає, що президент США неправий, дорікаючи Китаю, і навіть зараз він виконує ту брудну роботу, якої європейці уникали протягом останніх 15 років. Торговельний конфлікт між США і Китаєм, вважає М. Фратцшер, для Німеччини надзвичайно дорого обходиться, оскільки пов’язана з ним невизначеність паралізує всю світову економіку.
Водночас, зазначається у виданні, німці та решта європейців не можуть протиставити цьому щось достатньо серйозного. Величина американського ринку і міцні позиції долара — це два інструменти, що дають змогу Д. Трампу досягти своїх економічних і політичних цілей.
Тому генеральний директор Інституту Лейбніца з економічних досліджень в університеті Мюнхена (Ifo) Клеменс Фюст вважає, що Європі необхідно терміново створити альтернативу долару, оскільки для неї передусім важливо збалансувати свою економіку. Адже у протилежному випадку Європа може втратити можливість успішного економічного розвитку. Українець, що здатен створити конкуренцію Ілону Маску
* * * * * *
В своєму інтерв’ю для Handelsblatt експерт у галузі економіки з Гарвардського університету Дені Родрік сказав, що саміт G20 не ефективний та не спроможний вирішити нагальні світові проблеми. Він вважає, зокрема, що світова економіка «не має жодних якорів», а міжнародна кооперація хоча і важлива, проте не може запровадити якихось глобальних систем, і зазначає, що дотепер міжнародна спільнота реагувала на нападки Д. Трампа, лише закликами до поглиблення міжнародної співпраці. Світ, вважає експерт, все ще не зрозумів, що Д. Трамп є лише наслідком, але не причиною виникнення світового безладу.
* * * * * *
Достатньої уваги напередодні цього саміту німецькі експерти приділили стосункам між США та Японією. Зокрема, Handelsblatt оприлюднила аналітичний висновок власного кореспондента у Токіо Мартіна Кьоллінга щодо того, що Д. Трамп змушений буде переглянути союз США з Японією, що виллється у заворушення на світових ринках. Експерт звертає увагу, що президент США не є прихильником міцних альянсів. І безпосередньо перед самітом G20 в Осаці він з якихось мотивів, очевидно, засумнівався у надійності свого союзника — Японії.
Вважається, що у Д. Трампа та прем’єра Японії Сіндзо Абе дружні стосунки. Проте, зазначає видання, це не є визначальним, коли йдеться про міждержавні відносини. У вузькому колі президент США дозволяє собі гострі висловлювання. Такі, які нещодавно наводить агенція Bloomberg, коли Д. Трамп сказав, що воєнний альянс США з Японією застарілий і двосторонній договір про розміщення та дислокацію військ неприйнятний для США за своїм характером.
* * * * * *
Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) 26 червня ц. р. друкує статтю свого власного кореспондента Анне-Барбари Луфт з висновком, що країни, що розвиваються, відчутно залежать від торговельної війни між США і Китаєм. Тема, якої не зможуть уникнути президенти США і Китаю, зазначає швейцарське видання, — це жевріючий торговельний конфлікт між двома країнами. Аналітики видання вважають, що суперечки триватимуть і навіть перейдуть у відчутне протистояння. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, цей торговельний конфлікт може затримати розвиток китайської економіки на 1,5 %. Втрачатимуть від цього конфлікту й інші країни, економіка яких зорієнтована на експорт.
Країни, що розвиваються, протягом найближчих 6–12 місяців будуть зазнавати економічних втрат, вважає експерт. Зокрема, це стосуватиметься таких країн, як Таїланд та Індонезія, де торговельна війна США та Китаю призводить до зростання цін на експорт готових товарів та на сировину. Видання зазначає, що від високих мит США разом з Китаєм потерпає й Індія, яка на початку червня втратила особливий статус, наданий їй раніше США. Таким чином третю за розмірами економіку Азії вже не можна вважати такою, що розвивається. Причиною цього президент США назвав те, що Індія не надала США достатнього та вичерпного доступу до власних ринків. Втрати її економіки від припинення експорту склали близько 5,5 млрд дол. США.
Це можна казати і про таку країну, як Мексика. Внаслідок торговельної війни США і Китаю гальмуються темпи її економічного зростання, скорочуються інвестиції у її економіку. Через високі митні тарифи попит на її товари у США знижуватиметься відчутно.
А ось Китай, в якості можливої реакції у відповідь на високі мита з боку США, може піти на знецінення національної валюти — юаня. Це дещо зменшить негативний вплив на економіку країни, проте для глобального ринку капіталу цей захід досить ризикований, відзначає видання. Одночасно фахівці в галузі розвитку ринків сподіваються, що Д. Трамп не пізніше наступного року змушений буде сконцентруватися на своїй передвиборній президентській кампанії і тому торговельним суперечкам приділятиме менше уваги.
* * * * * *
| Посол КНР у Німеччині У Кен |
Німецьке популярне видання Die Welt у статті від 24 червня ц. р. ще раз нагадує, що торговельна війна між США та Китаєм, так чи інакше, стосується всіх країн, оскільки наслідки її глобальні. Видання пропонує своїм читачам інтерв’ю з новим послом Китаю у Німеччині У Кеном, де той звинувачує США у порушенні наданих обіцянок. Китайський дипломат зазначає, що ніхто раніше не міг собі уявити, що така надпотужна сила, як США, що сама заснувала та очолила систему вільної торгівлі у світі, і яка повинна була б вести світ до відкритого розвитку, сьогодні в рамках так званої політики «Америка понад усе» загрожує страшними тарифами, вдається до максимального економічного тиску і знову й знову виступає проти найбільш важливих торговельних партнерів, серед яких є й Китай.
У часи глобалізації, вважає У Кен, коли зростання національних економік країн все більше залежить від міжнародної кооперації, у торговельному конфлікті між США та Китаєм не може не йтися про інтереси всіх інших країн. Американський протекціонізм і державна односторонність руйнують глобальні ланцюги зі створення вартості, індустріальні зв’язки та ланцюги постачань. Китайський посол вважає, що це у значній мірі деструктивно впливає на багатонаціональну торговельну систему та протирічить правилам Світової організації торгівлі. До того ж виникають серйозні проблеми у світовій економіці. За розрахунками Deutsche Bank, китайсько-американський торговельний конфлікт від 2018 року призвів до втрати 5 трлн. дол. США на американському фондовому ринку.
Експорт сільськогосподарської продукції зі США до Китаю, порівняно з попереднім роком, скоротився на третину. Тільки на Середньому Заході США 84 господарства вже оголосили про своє банкрутство, що є новим рекордом після останньої фінансової кризи.
СОТ вже переглянула свій прогноз зростання світової торгівлі з 3,7 до 2,6 % у 2019 році, а в новому звіті про розвиток світової економіки Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозує, що якщо китайсько-американський торговельний конфлікт загостриться, то це призведе протягом 2021–2022 рр. до зменшення обсягів світового ВВП у розмірах 600 млрд дол. США.
Більше року тому, розповідає посол Китаю у Німеччині, США створили так звану теорію збитків, за якою США завжди повинні мати перевагу перед Китаєм. Це стало своєрідним підґрунтям та причиною для ведення торгівельної війни з Китаю. «Якщо ж ви дійсно хочете говорити про шкоду для США, потрібно сказати, що середні і нижчі класи в США за останні десятиліття зазнали втрат, обумовлених ірраціональним прагненням до прибутку фінансової індустрії США і його несправедливим розподілом», — зауважив китайський дипломат.
Він вважає, що США де-факто є світовою економічною державою номер один, яка перебуває у авангарді глобальних ланцюгів створення вартості та промислових циклів, а також володіє у галузі техніки, досліджень та розробок технологічні, технологій та маркетингу сегментами з найбільшим потенціалом доданої вартості і величезним прибутком.
Американські компанії лише у 2017 році здійснили торговельних операцій в обсязі більше ніж на 700 млрд дол. США від продажів у Китаї, заробивши понад 50 млрд дол. США прибутку. «Таким чином, вони мають шанси і можливості широкого використання китайського розвитку», — переконаний посол Китаю, вказуючи при цьому, що китайсько-американські переговори з питань торгівлі отримали потужний удар у спину, відповідальність за що лежить не на Китаї, а на США. Він каже, що для того, щоб досягти ще більших політичних і економічних переваг, американська «теорія шкоди» використовувалася як привід для порушення власного слова, і нагадує вираз філософа Конфуція: «Якщо ви не дотримуєтеся свого слова, то що тоді ще має цінність?». Співіснування людей базується на чесності та довірі, які також є актуальними для міждержавних відносин. «Але це змушує нас усвідомлювати, — зазначає китайський дипломат, — що задля просування власних інтересів США готові порушувати існуючі правила, перекручувати факти та створювати неправдиві твердження. Якщо це необхідно, то Китай звинувачують у «грабуванні» американського населення. Якщо необхідно, то продукти з приватних китайських підприємств безпідставно звинувачують у «ризику небезпеки». Якщо є потреба, то європейська автомобільна індустрія стає загрозою для національної безпеки США».
Посол зауважує, що з огляду на однобічну торгівельну війну США, китайське ставлення є однозначним: китайці не хочуть війни, але її не бояться. Якщо американська сторона хоче вести переговори на рівних умовах, двері китайців для цього відкриті навстіж. Але якщо США мають намір створювати ескалацію торговельного конфлікту, тоді така боротьба триватиме до кінця.
Незалежно від того, як буде складатися подальша ситуація, зазначає посол У Кен, Китай і надалі концентруватиме свої зусилля на своїх справах, дотримуватиметься реформ та відкритості, просуватиме принципи кооперації з метою двосторонньої вигоди. Зокрема, Китай вже значно знизив імпортні тарифи та скасував нетарифні бар'єри для торгівлі: «Скорочуючи негативний список перешкод у співробітництві, ми значно покращили доступ для іноземних інвесторів».
Посол пообіцяв, що незабаром, після набуття чинності нового закону щодо іноземних інвестицій, бізнесовий фон для іноземних компаній в Китаї буде ще більше оптимізований. Німецькі підприємства будуть першими свідками таких нових китайських заходів відкритості: німецький хімічний концерн BASF планує інвестувати 10 млрд дол. США в Гуандун на узбережжі Південно-Китайського моря з метою створення нового вузла сполучення, який буде на 100 % належати концерну.
Німецька фінансова транснаціональна корпорація Allianz, що спеціалізується переважним чином на наданні послуг у галузі страхування, буде першим закордонним страхувальником, який створить у Китаї холдинг, в якому не братиме участі жодне китайське підприємство. Німецький автобудівний та авіамоторний концерн BMW також ухвалив рішення щодо збільшення на 75 % участі у своєму спільному підприємстві у Китаї на термін до 2025 року.
Китайський посол також зазначив, що протягом останніх десяти років країни G20 розвивалися і виступали за успішне міжнародне співробітництво, навіть у важкі часи. І що на початку другого десятиліття свого існування саміт G20 в Осаці стане корисною платформою для співпраці всіх країн у усуненні проблем та викликів, конструктивного вирішення протиріч, посилення макроекономічної політики та побудови відкритої глобальної економіки.
Китайський дипломат висловив сподівання, що Китай та Німеччина, як найбільші економічні та торговельні нації відповідно в Азії та у Європі, у подальшому будуть виступати за мультилатералізм та вільну торгівлю.
| Саміт G20 проходить в м. Осака (Японія) 28–29 червня ц. р. |
Таким чином, Китай продовжує дотримуватися власної політики економічної експансії у світі та, зокрема, в Європі. Дипломатичний представник Китаю у провідній країні ЄС — Німеччині — обґрунтовує доцільність та необхідність такої політики своєї країни, наводячи аргументи переваг співробітництва саме з нею. Окремим рядком проходить інвестування європейських країн та компаній спільних підприємств у Китаї, де для цього законодавчо створюються відповідні сприятливі умови.
Протистояння між США і Китаєм розглядається як наслідок винятково неконструктивної політики США та президента Д. Трампа. Змін у пріоритетах в галузі політики та економіки обох країн найближчим часом не передбачається. Зміни можливі та очікуються після того, як Д. Трамп зануриться у виборчу президентську кампанію наступного року та, можливо, внаслідок його залишення посади через програш на виборах. Політика Китаю, не зважаючи на певні складнощі внутрішнього характеру, залишатиметься незмінною та становитиме перманентну загрозу об’єктам зацікавленості Китаю на шляху реалізації його активної економічної політики «м’якої сили».
